Реферат: Обґрунтування методичних засад оцінки фінансового стану банків, що потребують реорганізації

Слабкою стороною систем банківського нагляду багатьох країн є нездатність вжити термінові заходи стосовно проблемних банків після того, як під час контролю були виявлені їхні проблеми. Причиною такої бездіяльності зазвичай є недостатні повноваження щодо застосування примусових дій, передбачених у законодавстві, або небажання з боку органів влади (іноді з політичних причин) вживати непопулярні, але необхідні заходи для захисту коштів вкладників.

На стадії радикального втручання в діяльність проблемних банків вживаються такі заходи:

— установлення режиму фінансового оздоровлення;

— припинення діяльності (відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій);

— ліквідація (банкрутство).

Режим фінансового оздоровлення — це система заходів, спрямованих на усунення порушень, які призвели комерційний банк до збиткової діяльності та скрутного фінансового стану, а також наслідків цих порушень, що дають право на застосування таких заходів на період, визначений Національним банком України, але не більше як на 12 місяців. Підставою для переведення комерційного банку на режим фінансового оздоровлення є невиконання протягом трьох місяців загальновстановлених пруденційних норм та нормативів ведення банківської справи, визначених Національним банком України. Під час переведення комерційного банку на режим фінансового оздоровлення передбачається, що керівництво банку у 10-ти денний термін надає розроблену програму фінансового оздоровлення відповідному регіональному управлінню Національного банку України. Регіональне управління Національного банку України у 5-денний термін проводить експертизу програми з погляду її ефективності та подає департаменту банківського нагляду Національного банку України відповідні висновки.

Програма фінансового оздоровлення має містити:

— аналіз причин, які призвели до погіршення фінансового стану та зумовили збиткову діяльність комерційного банку;

— конкретні заходи фінансового оздоровлення та розрахунок економічного ефекту від проведення кожного заходу;

— календарний графік виконання заходів фінансового оздоровлення;

— прогнозні показники діяльності комерційного банку, яких передбачено досягнути після виконання заходів фінансового оздоровлення.

Залежно від підстав, за якими комерційний банк переведений на режим фінансового оздоровлення, банк зобов'язаний передбачити такі заходи щодо поліпшення його фінансового стану:

— зареєструвати у встановлений термін оголошений статутний фонд;

— сформувати власні кошти у відповідному розмірі;

— сформувати резервний фонд та резерв на можливі втрати за позиками комерційних банків у необхідних сумах;

— диверсифікувати активи й пасиви в напрямі підвищення їхньої ліквідності;

— ліквідувати збиткові філії;

— провести інвентаризацію заборгованості за поданими позиками та неотриманими процентами за користування позиками за станом на перше число місяця після прийняття рішення про встановлення банку режиму фінансового оздоровлення. Безнадійні до повернення позики слід списати з балансу за рахунок резерву на можливі втрати за позиками комерційних банків. У разі недостатності коштів зазначеного резерву банк у встановленому порядку покриває збитки від кредитної діяльності за рахунок коштів резервного фонду, фондів економічного стимулювання, інших фондів банку, нерозподіленого прибутку тощо;

— організувати роботу щодо оголошення банкрутами боржників банку, які припинили повернення позик або виплату процентів за користування позиками;

— погасити дебіторську заборгованість до економічно обгрунтованого розміру та повного погашення дебіторської заборгованості з простроченими строками позивної давності;

— здійснити поповнення кореспондентського рахунку для забезпечення проведення розрахунково-касових операцій клієнтів через обов'язковий продаж власної іноземної валюти, повернення валютних інвестицій в Україну, реалізації цінних паперів, а також реалізації інших як дохідних, так і недохідних активів;

— забезпечити першочергове погашення заборгованості за вкладами фізичних осіб, строк дії договорів яких минув;

— визначити відповідальних осіб з управління кредитними ризиками за рахунок раціоналізації управління банком у цілому;

— вжити заходів щодо створення та подальшого інтенсивного розвитку внутрішнього аудиту;

— внести необхідні зміни в систему управління підрозділами центрального апарату банку та його установами, запровадити прогнозування і планування роботи щодо залучення та розміщення кредитних ресурсів, забезпечити своєчасне доведення планів і лімітів до установ банку;

—- переорієнтувати діяльність на прибуткові види послуг;

— направити прибуток, який залишився у розпорядженні банку, до резервного фонду;

— припинити нарахування та виплату дивідендів акціонерам (учасникам);

— припинити нарахування та виплату процентів за депозитами працівників банку і членів їхніх родин.