Реферат: Обґрунтування сучасних напрямів удосконалення технології виробництва молока
Всього
3,23
26,87
На проході стоячи
2,46±0,039
20,54
Поїдання корму
3,61±0,067
30,09
Доїння корів
0,56±0,074
4,68
Всього
12
100
Крім того, за трирядного розташування боксів з одного боку кормового столу неможливо забезпечити кожній тварині нормативний фронт годівлі (0,8 м) у розрахунку на 1 голову.
Тварини віддають переваги відпочинку у другому-третьому рядах боксів від кормового столу. Тривалість відпочинку, лежачи у боксах, кожної корови становила 20,13% від 12 годин спостереження. В той же час, у першому ряду боксів біля кормового столу цей показник становив тільки 14,06%, тобто у вибраній зоні відпочинку тварини відпочивають там, де їм не заважають інші корови, які рухаються. Тому недоцільно планувати і робити бокси для відпочинку вхідною частиною до кормового столу. Також встановлено, що тварини віддають перевагу відпочинку лежачи на правомубоці – 17,6%, ніж на лівому – 16,59%, що пов’язано із розміщенням рубця та плоду у тварин.
Корови, споживши корм, переходять до відпочинку, причому більша частина із них шукає місце для відпочинку на віддалі від кормового столу. Відпочинок корів на проході може бути як виняток при недостатній кількості боксів.
Певний практичний інтерес має контроль за динамікою відпочинку корів у боксах протягом світлового періоду (8.00 – 20.00 год), коли здійснюється більшість технологічних операцій з виробництва молока (рис. 2).
З графіка видно, що період найбільш активного відпочинку корів спостерігається від 22-ї до 4-ї години ночі, коли у боксах відпочиває до 70–80% тварин від загальної їх кількості. Не дивлячись на те, що після цього тварин примусово переміщують у доїльний зал, між перервами вони споживають корми і лише частково відпочивають. Потім, після операції доїння, кількість корів на відпочинку збільшується.
Таким чином встановлення особливостей добової динаміки поведінки корів (відпочинок, активний рух, споживання корму, доїння) залежить від кількості та розміщення боксів у корівнику, що дає можливість внести зміни до об’ємно-планувальних рішень при реконструкції та будівництві корівників в плані встановлення кількості і порядку розміщення боксів у приміщенні, уточнення фронту годівлі корів, визначення розміру технологічної групи.
Оптимізація параметрів кормового столу за безприв’язного утримання корів. Спостереження за поведінкою корів під час роздавання, поїдання та підгортання корму показали, що ширина кормового столу повинна становити не менше 5 м, а по всій його довжині необхідно передбачати огороджену зону або кормовий прохід для корів (рис. 3).
Це зумовлено тим, що тварина, шукаючи кращий корм, особливо концентрований, відгортає кормосуміш вперед від обмежувальної дошки. Для кращого поїдання корму його через деякий час підгортають та створюють запас для подальшого споживання. Тому за нашими спостереженнями ширина основної та додаткової зони кормового столу при роздачі корму повинна становити 1,5 м, а ширина проїзду для кормороздавача – біля 2 м. За вказаних параметрів кормового столу кормороздавач не буде його забруднювати. Враховуючи, що довжина тіла більшості порід корів становить близько 2,10 м, зона годівлі або ширина кормового проходу для корів (2) повинна становити не менше 3,50 м. У цьому випадку корова, відходячи від кормового столу після споживання корму, не заважатиме іншим тваринам, які продовжують поїдати корм, та матиме можливість спокійно переміщуватись по кормовому проходу.
Результати дослідження із вивчення впливу різного фронту годівлі корів на їх молочну продуктивність за безприв’язного способу утримання наведено в табл. 3. Так, встановлено, що за нормативного фронту годівлі корів 0,8 м, добовий надій молока у корів дослідної групи не відрізняється від контролю.
Зменшення фронту годівлі корів контрольної групи до 0,4 м викликало зниження середньодобового надою молока на 5,9 % порівняно з аналогічним показником в підготовчий період. У корів дослідної групи, для яких був встановлений більший фронт годівлі (0,8 м), добовий надій перевищував показник контролю на 6,7 %. Таким чином, різниця між величиною надоїв у корів контрольної і дослідної груп становила 2,2 кг або 14,4%.
Таким чином, підтверджуються попередні розрахунки, що за умов безприв’язно-боксового утримання корів нормативний фронт годівлі тварин повинен складати не менше 0,8 м. Це забезпечує для корів більш комфортні умови споживання корму, за рахунок одночасного підходу всіх тварин технологічної групи до кормосуміші і не викликає у тварин проявів агресії, стресів та запобігає зниженню надоїв молока.
Оцінка якості видоювання корів на доїльних установках різних типів. Широке використання за нових ресурсоощадних технологій виробництва молока доїльних установок типу «Паралель», «Ялинка» та «Тандем», які призначені для доїння корів у спеціалізованих доїльних залах, вимагає всебічної оцінки ефективності їх застосування.
Результати досліджень свідчать, що при використанні для доїння корів доїльних установок “Паралель” та «Ялинка» показники середньої інтенсивності та повноти видоювання, машинного і ручного додоювання тварин дещо вищі порівняно з даними, одержаними з використанням доїльної установки “Тандем” (табл. 4). Ймовірно, це зумовлено тим, що колектори доїльних апаратів цих двох установок та молокопроводи мають більший об’єм технологічних ліній, тому видоєне молоко швидко надходить у молокоприймач. Це в свою чергу запобігає утворенню молочних пробок у системі, які можуть гальмувати молоковиведення у корів. При цьому з підвищенням разових надоїв молока корів спостерігається тенденція до збільшення інтенсивності молоковиведення і повноти видоювання при використанні доїльних установок типу “Паралель” та «Ялинка».
Таблиця 3 – Молочна продуктивність корів за різного фронту годівлі
|
Група корів |
Підготовчий період (20 днів) |
Дослідний період (30 днів) | ||||
|
К-во Просмотров: 423
Бесплатно скачать Реферат: Обґрунтування сучасних напрямів удосконалення технології виробництва молока
| ||||||