Реферат: Облік і контроль в органах Пенсійного фонду України: теорія та практика

2) містили план рахунків бухгалтерського обліку надходжень і видатків Пенсійного фонду.

Вивчаючи план рахунків обліку надходжень і видатків Пенсійного фонду, визначений Інструкцією № 11-4 було відмічено, що найбільшої зміни зазнають рахунки, на яких ведеться облік видатків та надходжень. Відповідно запропоновано план рахунків, де виділено синтетичні рахунки, на яких ведеться облік надходжень та видатків з власних коштів чи Держбюджету. До усіх субрахунків другого порядку можуть відкриватися субрахунки третього порядку, які повинні визначатися у додатку до наказу про облікову політику.

Досліджуючи нормативне забезпечення контролю за нарахуванням зборів до Пенсійного фонду з окремих видів господарських операцій було відмічено відсутність форм звітності за деякими платежами. Тому з метою посилення контролю у сфері нарахування та сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування запропоновано форму Звіту про нарахування та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів та придбання нерухомого майна, що подаватиметься юридичними та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності за даними звітного періоду, в якому мали місце зазначені вище операції.

У розділі 2 “Облік в органах Пенсійного фонду України: організація та методика” досліджено питання побудови бухгалтерського обліку, наведено характерні особливості формування облікової політики в Пенсійному фонді, визначено значимість інформації для організації облікового процесу.

У процесі дослідження було визначено, що для ефективної побудови обліку органам Пенсійного фонду слід врахувати такі фактори, як:

1. Зовнішнє середовище. Значний вплив на діяльність Пенсійного фонду мають державні органи влади, страхувальники, одержувачі пенсійних виплат. Зокрема на організацію обліку вливають такі зовнішні чинники (фактори):

1) політичні – домовленості між країнами, законодавча база, політика держави відносно інших країн, внутрішня політична ситуація в країні;

2) економічні – темпи інфляції, зайнятість та рівень доходів населення, платоспроможність підприємств, рівень податкових ставок, демографічна ситуація;

3) технологічні – використання новітньої обчислювальної техніки в обліку для збору, обробки та передачі інформації;

4) соціальні – відношення більшої чисельності населення до системи пенсійного страхування, зміна суспільних цінностей.

2. Наявні фінансові, трудові, матеріальні та інформаційні ресурси. Серед усіх наявних ресурсів в органах Пенсійного фонду варто виділяти найважливіші, що сприятимуть ефективній організації обліку та їхній перевазі над іншими.

3. Розподіл праці та процес управління. Чітко сформульовані функціональні обов’язки та скоординована робота працівників сприятимуть зниженню затрат праці та часу на виконання тих чи інших розпоряджень.

Оскільки облік є мовою бізнесу та підсистемою управління, то пропонується виділити два напрямки щодо формування етапів організації обліку в Пенсійному фонді.

Перший – ґрунтується на тому, що облік є важливою функцією управління. В даному випадку необхідно виділити такі етапи побудови облікового процесу: 1) попереднього формування мети; 2) прийняття рішення; 3) реалізації рішення; 4) контролю за реалізацією рішення; 5) оцінки результатів дії рішення.

Другий – ґрунтується на тому, що облік є окремою наукою, якій притаманні свої особливості. Саме тому пропонується виділити наступні етапи організації обліку (з їх визначенням та призначенням): 1) становлення; 2) підготовчий; 3) організаційно-аналітичний; 4) методологічний; 5) документальний.

Запропоновано вдосконалити Інструкцію з бухгалтерського обліку та звітності в органах Пенсійного фонду виділивши у ній такі розділи: 1) загальні положення; 2) основні правила ведення бухгалтерського обліку; 3) організація бухгалтерського обліку. Облікова політика; 4) первинна документація; 5) бухгалтерські регістри; 6) документування обліку надходження і витрачання коштів; 7) інвентаризація; 8) звітність і порядок її представлення.

Органи Пенсійного фонду характеризуються відсутністю формуванням власної облікової політики. Це зумовлено тим, що Пенсійний фонд на сьогоднішній день функціонує як центральний орган виконавчої влади і бухгалтерський облік в ньому чітко регламентований державою.

У процесі дослідження було визначено, що побудова облікової політики - це процес, який має визначену структуру та характеризується розвитком у часі. Процес формування облікової політики можна визначити як циклічну послідовність дій облікових працівників, що спрямовані на вибір у процесі аналізу альтернативних варіантів процедур обліку та прийняття рішення відносно їхнього виконання.

Запропоноване у дисертаційні роботі Положення про облікову політику для органів Пенсійного фонду буде слугувати саме тим внутрішнім документом, у якому відображено усі основні питання щодо організації облікового процесу. До того ж, необхідно зазначити, що Положення про облікову політику є одним із складових елементів організаційно-управлінського процесу і його можна визначити, як:

1) план для виконання визначених положень;

2) процес реалізації та виконання положень;

3) результат виконання плану положень.

У розділі 3 “Організаційно-методичні аспекти контролю в Пенсійному фонді” досліджено теоретично-практичні основи організації та методики проведення зовнішнього і внутрішнього контролю в органах Пенсійного фонду.

Необхідність проведення контролю Пенсійним фондом полягає у перевірці ефективного та цільового використання бюджетних коштів. На основі проведеного дослідження з’ясовано, що контроль для органів Пенсійного фонду України є важливою складовою частиною прийняття управлінських рішень і процесу управління, який здійснює вагомий вплив на якість та оперативність управління.

Незважаючи на те, що в економічній літературі достатньо багато уваги приділяється висвітленню теоретичних та практичних аспектів контролю, на даний час недостатньо вивченими залишилися питання визначення етапів контрольного процесу з урахуванням галузевої специфіки. Саме це зумовило виділення таких етапів проведення контролю органами Пенсійного фонду: 1) організаційний; 2) документально-аналітичний; 3) узагальнюючий; 4) результативний. Виділення зазначених вище етапів контролю дозволить забезпечити високу ефективність, об’єктивність та раціональність здійснення зовнішнього та внутрішнього контролю в органах Пенсійного фонду.

У Пенсійному фонді значна увага приділяється правильності нарахування та сплати зборів, а під час перевірок ще й ефективності контролю та оформленню актів перевірок. Недоліком законодавчих норм (п. 1.5 Порядку № 6-5) у сфері контролю за сплатою страхових зборів є формування за результатами перевірок акту довільної форми. Безумовно, в акті зазначаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника, які мають відношення до виявлених фактів порушень законодавства. Але за умови складання акту з порушенням норм чинного законодавства, його можна буде визнати недійсним. З метою підвищення якості оформлення посадовими особами органів Пенсійного фонду матеріалів планових та позапланових виїзних перевірок суб’єктів господарювання особливу увагу у роботі було приділено розробці регламентованої форми Акту про результати виїзної планової (позапланової) перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства щодо нарахування та сплати зборів із загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дана форма Акту містить чотири розділи, а саме:

1) вступна частина;

2) загальні положення;

3) перевірка правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до Пенсійного фонду зборів, встановлених законодавством (в цьому розділі виділено такі складові частини: перевірка дотримання вимог законодавства про обов’язкове державне пенсійне страхування; перевірка дотримання вимог законодавства сплати збору на обов’язкове пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій; перевірка дотримання вимог законодавства про ведення персоніфікованого обліку);