Реферат: Облік малоцінних та швидкозношуючих предметів

На відміну від інструментів і пристроїв господарський інвентар, спецодяг і постільні приналежності при передачі в експлуатацію зберігаються у приміщеннях, де використовуються. Облік інвентаря ведеться за місцями використання та матеріально-відповідальними особами в описах, що відкриваються на рік. На спеццодяг виданий робітникам, заводять особисті картки, у яких відображають кожний факт одержання робітниками предметів, строки їх служби та вибуття.

Як зазначалося вище МШП зі строком корисного використання більше року включаються до складу необоротних активів, а їх вартість капіталізується, тобто відноситься на витрати звітного періоду шляхом нарахування амортизації. Організація обліку МШП регулююється Інструкцією, в якій говориться, що на субрахунку 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи ” відображається вартість предметів строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством

8

ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного використання таких об’єктів. Підприємства одержали свободу не тільки у визначенні норм зносу МШП, але й щодо віднесення необоротних нематеріальних активів до малоцінних необоторних активів.

При організації обліку МШП, які відносяться до необоротних активів вартісну межу віднесення активів до МШП можна визначити виходячи з конкретних умов господарювання.

Щодо методу нарахування амортизації МШП найоптимальнішим є метод прямолінійного списання, враховуючи інтенсивність експлуатації МШП, відсутність у більшості випадків необхідності їх ремонту інші основні методи нарахування амортизації (метод залишку, що зменшується, метод суми років та інші) для нарахування амортизації МШП мало підходять.

Проблему низького рівня суми амортизаційних відрахувань МШП, яка нараховується щорічно, можна вирішити шляхом групування МШП, наприклад, за призначенням (що використовуються на виорбничі та невиробничі цілі) і строками їх експлуатації. У цьому випадку нарахування зносу (амортизації) буде проводитись, виходячи з вартості групи МШП у цілому, а не кожного об’єкта окремо. Таким чином можна вирішити проблему низького рівня амортизації вартості МШП.

Організація обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше одного року повинна повністю групуватись на Положенні 9, згідно з яким первинною вартістю таких предметів у складі інших запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складаєтьсяз з таких фактичних затрат:

– суми, що сплачується згідно з договором постачальнику, за вирахуванням непрямих податків;

– суми ввізного мита;

– суми непрямих податків у зв’язку з придбанням малоцінних та швидкозношуваних предметів, які не відшкодовуються підприємству;

– транспортно-заготівельні витрати, за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування запасів всіма видами транспорту до місця їх використання;

– інші витрати безпосередньо пов’язані з придбанням МШП і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Первинною вартістю встановлених своїми силами інструментів та інших малоцінних предметів визначається фактична собівартістьїх виготовлення, а одержаних у порядку внесків до статутного капіталу підприємства засновниками – справедлива вартість, узгоджена сторонами.

Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів, установленими виходячи з потреб підприємства.

Згідно з пунктом 8 П (С) БО 9 придатні (отримані) або встановлені МШП зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість МШП, придбаних за плату – це їх собівартість (п.9 П (С) БО 9. Собівартість, у свою чергу включає такі фактичні витрати:

9

– суми, що підприємство сплачує за договором безпосередньо продавцеві або постачальнику;

– суми, що сплачуються за послуги, пов’язані з пошуком і придбанням МШП (інформаційні, посередницькі та інші);

– суми непрямих податків, що не відшкодовуються підприємству;

– суми ввізного мита;

– заготівельні, вантажно-розвантажувальні транспортні затрати;

– інші затрати, безпосередньо пов’язані з придбанням МШП (прямі: матеріальні, на оплату праці тощо).

Первісна вартість МШП, встановлених власними силами підприємства – це собівартість їх виробництва, яка визначається згідно з П (С) БО 16 “Витрати”.

Первісна вартість МШП, внесених до статутного фонду (капіталу) – підприємства – це узгоджена з усіма замовниками підприємства їх справедлива вартість.

Визначення справедливої вартості поведе у П (С) БО 19: сума за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між зацікавленими і незалежними сторонами. За справедливою вартістю прибуткуються МШП отримані підприємством безоплатно або в результаті обміну. Але при отриманні МШП в обмін на інші матеріальні цінності є свої особливості, які слід враховувати.

Якщо МШП, отримані в результаті обміну на подібні МШП, то їх первісна вартість буде відповідати балансовій вартості переданих. Але якщо балансова вартість переданих МШП більші від справедливої, первісна вартість отриманих МШП повинна відповідати справедливій.

Якщо МШП отримані в обмін на подібні запаси, то їх первісна вартість дорівнює справедливій вартості отриманих запасів.

Частина витрат до яких відносяться такі, як проценти за користування позиками, витрати на збут, ….. загальногосподарські та інші, до первісної вартості МШП не включаються. Вони відносяться до витрат того періоду, у якому здійснені.

Згідно з пунктом 15 П(с) БО 9 первісна вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів у бухгалтерському обліку не змінюється крім таких випадків: