Реферат: Облік робочого часу працівника

- встановлення раціонального складу операції.

Етапи проведення хронометражу:

- підготовка до хронометрування ;

- спостереження і заміри тривалості окремих елементів операції;

- обробка матеріалів спостережень по кожному прийому ;

- аналіз одержаних даних ;

- висновки.

Підготовка до спостереження складається в детальному вивченні операцій запису даних про неї ( сировина, матеріали, інструмент, обладнання та пристрої) та про робітника ( прізвище, професія, стаж,розряд). Підготовка до спостереження закінчується роз’сненням робітнику цілей та задач хронометражу.

При проведенні хронометражу важливо правильно підібрати час для його проведення. Не рекомендується проводити хронометраж на початку або в кінці зміни. Краще всього прволити спостереження в період так званого темпа роботи, який встановився, приблизно 1,5-2 год після початку зміни.

Хронометраж проводять при допомозі секундомірів

( однострілкових або двухстрілкових)

Час при хронометражу вимірюють двума способами по плинному часі ( неперервний спосіб) та окремими відліками ( збиральний спосіб).

В даній курсовій роботі застосовуємо заміри по плинному часу, при цьому реєструються витрати часу на всі елементи операції.

Плинний час записують по вертикалі зверху вниз по закінченні виконання всіх прийомів операції виконують повторний запис, починаючи з першого прийому.

Слідуючий етап хронометражу – обробка та аналіз отриманих матеріалів. Обробку матеріалів починають з обчислення тривалості елемента операції прийому. Шляхом віднімання з послідуючого запису попередній, знаходять тривалість прийому.

Ряд значень тривалості прийому складає хронометражний ряд (хроноряд).

При проведенні хронометражу можуть бути допущені неточності в записах, відхилення нормальних умов виконання прийому.

Заміри по яким є зауваження в листі спостережень, повинні бути виключені із хроноряду.

Для того, щоб встановити правильність проведених спостережень або так звану ступінь розсієння хронометражного ряду, визначають фактичний коефіцієнт стійкості по кожному хроноряду, тобто відношення максимальної тривалості елементу до мінімальної, і порівнюють його з нормальними ( допустимими ) коефіцієнтами.

Якщо фактичний коефіцієнт стійкості хроноряду менше нормального або йому рівний, то хроноряд потрібно рахувати стійким, якщо фактичний коефіцієнт стійкості перевищує допустимий ( нормальний), то хроноряд вважається нестійким.

Метод мікроелементного нормування

Для визначення раціональної тривалості ручних операцій та прийомів використовують метод мікроелементного нормування.

При цьому дії та рухи розчленовують на мікроелементи,що виконуються робітниками у робочому процесі як технологічні ( основні ) і переміщувальні. Кожен елемент ручної операції поділений на мікроелементи ( взяти, перемістити або розумової дії ). Кожен мікроелемент зкладаеться з окремих мікродій які можуть бути за тривалістю виконання рішучі або пристосовні.

Розчленовуючи прийом на мікроелементи і використовуючи на них розроблені нормативи часу, можна сконструювати норму часу на прийом не спостерігаючи за робітником у робочому процесі. Норми часу на мікроелементи встановлені у тисячних долях хвилини.

Розділ 4. ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗЕРВІВ ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ

Відповідно до описаних вище способів аналізу використання робочого часу досліджуємо вибране робоче місце. Спочатку проведемо фотографію робочого дня (додаток 1).

ІФРД.

Обробку результатів, одержаних при дослідженні методом індивідуальної фотографії робочого дня, будемо проводити за таким алгоритмом:

1. Визначаємо тривалість кожної операції, шляхом віднімання поточного часу наступної операції від поточного часу попередньої операції. Розрахований час заносимо в колонку «Тривалість».