Реферат: Облік товарів і тари на підприємствах малого бізнесу 2
Серед факторів, що ведуть до фінансової стійкості підприємства, фінансовий стан якого аналізується, відзначимо підвищення відносної величини реальної вартості майна виробничого призначення. За даними таблиці коефіцієнт, який характеризує це співвідношення збільшився на 0, 0494, але знову таки, це збільшення відбулося внаслідок росту кредиторської заборгованості.
Підбиваючи підсумки, зауважимо: стан майна підприємства та джерел його формування у цілому дуже незадовільний. Проте в майбутньому необхідно звернути увагу на збільшення власних оборотних коштів, вартість яких за звітний період зменшилася. Підприємству слід більш активніше шукати шляхи ефективності використання позичених коштів, збільшувати випуск продукції, яка користується попитом для того щоб розрахуватися з кредиторами, а також для збільшення прибутку.
4. Поняття, класифікація та оцінка виробничих запасів.
Однією з обов’язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці (виробничими запасами) – сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції.
Відмітною особливістю їх є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції. Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництві має велике значення.
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.
Відповідно до п. 4 даного положення запаси це активи які:
Утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
Перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
Утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.
Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, що підлягають подальшій переробці на підприємстві. В процесі виробництва виробничі запаси використовуються неоднаково. Деякі повністю споживаються у технологічному процесі (сировина), інші змінюють тільки свою форму чи розмір (фарби), інші зовсім не змінюються (запасні частини)..
З метою обліку запаси класифікують:
Сировина, і матеріали – предмети праці з яких виготовляють продукцію; вони утворюють матеріальну основу продукції, (основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт і послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб);
Готова продукція виготовлена на підприємстві, призначена для продажу. При цьому вона має відповідати технічним та економічним характеристикам, що передбачаються договором чи іншим нормативно-правовим актом;
Товари у вигляді матеріальних цінностей , які придбані та зберігаються на підприємстві з метою подальшої реалізації;
Малоцінні і швидкозношувані предмети , які використовуються не більше одного року чи нормального операційного циклу, якщо він більший одного року;
Молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукція сільського та лісового господарства;
Незавершене виробництво у вигляді незавершеної обробки і складання деталей, вузлів, виробів і незавершених технологічних процесів. На виробничих підприємствах до незавершеного виробництва відносять витрати на виконання робіт, послуг, по яких підприємство ще не визнало дохід.
Оцінка запасів.
Оцінка запасів є важливою передумовою організації обліку цієї ділянки, адже вона впливає на точність фінансових результатів підприємства. Згідно П(С)БО 9 придбані або вироблені виробничі запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.
|
|
| |||
| |||