Реферат: Обмінні процеси в організмі щурів при отруєнні цезієм і стронцієм та зміні кислотно лужного стану

щури отруєні

SrCl₂

Аміак 19,96 ± 1,65 9,95 ± 0,89* 12,25 ± 0,95* Глутамін 18,9 ± 1,68 15,93 ± 1,46* 14,56 ± 1,41* Сечовина 11,53 ± 0,97 18,91 ± 0,87* 14,86 ± 0,94* Глутамінова кислота 0,679 ± 0,031 1,076 ± 0,062* 0,82 ± 0,04*

Це може вказувати на те, що інтенсивність утилізації амонійного азоту переважає над процесами амонієгенезу, що й зумовлює зменшення концентрації аміаку в крові отруєних тварин порівняно з інтактними. Зазначене припущення підтверджується зниженням активності АсАТ та АлАТ у крові щурів, отруєних цезію хлоридом відповідно на 23,6 та 21,6%, а стронцію хлоридом – на 31,9 та 18,5% порівняно з інтактними тваринами.

Отримані результати дозволяють припустити, що іони важких металів зумовлюють зниження активності ферментів та уповільнення процесів переамінування амінокислот. Відомо (Корнілова С.В., 1986; Мацевич Л.Л., Лукаш Л.Л., 2001; Мудрий І.В., Короленко Т.К., 2002), що амінотрансферази, як і інші ферменти, містять у своєму складі певну кількість HS-груп і тому дуже чутливі до дії таких токсикантів.

Результати досліджень параметрів кислотно-лужного стану крові щурів, отруєних стронцію хлоридом, свідчать про те, що токсичні дози цього металу призводять до змін відповідних показників (табл. 11). При цьому величина рН крові зміщується в кислий бік: з 7,35 у інтактних щурів до 7,23 у отруєних. У цих тварин також знижуються рівень р СО₂ - на 15,2%, величина [НСО₃ ^- ] - на 18,1%, вміст СО₂ заг. - на 30,2%, значення ЗБО - на 37,4%, рівень р О₂ - на 36,4%. Такий характер змін свідчить про виникнення стану метаболічного ацидозу в організмі отруєних тварин.

Таблиця 11. Кислотно-лужний стан крові щурів, отруєних стронцію хлоридом (М ± m, n = 8)

Показник	Група
	інтактні щури	щури, отруєні SrCl2	щури, отруєні SrCl2 з HCl	щури, отруєні SrCl2 з NaHCO3
рН	7,34 ± 0,01	7,23 ± 0,01	7,12 ± 0,01	7,36 ± 0,01
р О2 , мм.рт.ст.	53,41 ± 2,47	33,96 ± 2,27*	28,64 ± 2,54*	42,25 ± 3,01*
р СО2, мм.рт.ст.	32,13 ± 1,87	27,25 ± 1,34*	24,34 ± 1,27*	41,24 ± 2,49*
СО2 , заг., ммоль/л	21,45 ± 1,67	17,28 ± 1,34*	13,11 ± 1,21*	28,12 ± 2,72*
[НСО3 - ], ммоль/л	20,33 ± 1,58	16,65 ± 1,43*	12,34 ± 0,98*	27,25 ± 1,01*
ЗБО, ммоль/л	-5,76 ± 0,18	-9,20 ± 0,41*	-10,90 ± 0,54*	-4,95 ± 0,41*

Ці дані вказують також на те, що отруєні стронцію хлоридом тварини, яким уводили хлоридну кислоту, знаходяться в стані експериментального метаболічного ацидозу. Це супроводжується зниженням величини рН до 7,12, вмісту СО₂ заг. - на 40,8%, рівня р СО₂ - на 24,2%, величини [НСО₃ ^- ] - на 39,3%, значення ЗБО - на 47,1% і рівня р О₂ - на 46,4%.

В отруєних стронцієм щурів, які додатково отримували натрію гідрокарбонат нормалізуються показники кислотно-лужного стану, за винятком підвищення концентрації бікарбонатів на 25,4% та СО₂ заг. - на 27,3%.

Аналогічний характер змін КЛС спостерігається і в щурів, отруєних цезієм (табл. 12). Про це свідчить зміщення показників КЛС в отруєних тварин у напрямі розвитку метаболічного ацидозу. Отруєні цезієм тварини, яким вводили хлоридну кислоту, перебувають у стані метаболічного ацидозу, а ті, що отримували натрію гідрокарбонат - у стані компенсованого алкалозу.

Таблиця 12. Кислотно-лужний стан крові щурів, отруєних цезію хлоридом (М ± m, n = 8)

Показник	Група
	інтактні щури	щури, отруєні CsCl	щури, отруєні CsCl з HCl	щури, отруєні CsCl з NaHCO3
рН	7,34 ± 0,01	7,22 ± 0,01	7,11 ± 0,03	7,37 ± 0,03
р О2 , мм.рт.ст.	53,41 ± 2,47	34,45 ± 2,51*	31,04 ± 1,34*	39,27 ± 2,10*
р СО2, мм.рт.ст.	32,13 ± 1,87	26,21 ± 1,49*	23,98 ± 2,05*	39,75 ± 1,34*
СО2 заг., ммоль/л	21,45 ± 1,67	16,58 ± 1,34*	14,21 ± 0,98*	27,69 ± 2,35*
[НСО3 - ], ммоль/л	20,33 ± 1,58	15,08 ± 1,44*	13,14 ± 1,31*	26,59 ± 1,95*
ЗБО, ммоль/л	-5,76 ± 0,18	-9,83 ± 0,78*	-11,01 ± 0,99*	-4,98 ± 0,59*

Показано, що зміна параметрів КЛС крові в бік ацидозу сприяє прискореній елімінації кадмію з організму щурів. Це зумовлюється підвищенням ступеня іонізації та розчинності важких металів за вказаних умов (Мельникова Н.М. та ін., 2007).

Нами було досліджено вплив метаболічного ацидозу й алкалозу на інтенсивність накопичення та виведення стронцію і цезію з органів отруєних щурів (табл. 13).

Таблиця 13. Вміст стронцію в органах отруєних щурів за умов зміни показників кислотно-лужного стану крові, мг/кг (М ± m, n = 8)

Органи	Група
	інтактні щури	щури, отруєні SrCl2	щури, отруєні SrCl2 з HCl	щури, отруєні SrCl2 з NaHCO3
М’язи	0,061 ± 0,005	0,102 ± 0,015*	0,065 ± 0,002**	0,091 ± 0,015*
Печінка	0,040 ± 0,005	0,061 ± 0,003 *	0,042 ± 0,004**	0,051 ± 0,006*
Серце	0,0045 ± 0,0003	0,0090 ± 0,0007 *	0,0080 ± 0,0008*	0,009 ± 0,001*
Нирки	0,010 ± 0,001	0,017 ± 0,002 *	0,011 ± 0,001**	0,015 ± 0,001*
Кістки	0,065 ± 0,004	0,332 ± 0,025 *	0,121 ± 0,012**	0,330 ± 0,040*

Примітка. ** - Р < 0,05, результати вірогідні порівняно зі значеннями для отруєних тварин.

Показано, що отруєння щурів солями цезію та стронцію на фоні введення хлоридної кислоти призводить до зниження накопичення важких металів у м’язах відповідно в 2,1 та 1,6 рази, в печінці - в 2,3 та 1,5 рази, в нирках тварин обох дослідних груп - в 1,5 рази, в кістках - у 1,3 та 2,7 рази. В серці відмічено тенденцію до зниження накопичення досліджуваних металів.

Зменшення накопичення цезію та стронцію в органах піддослідних щурів на фоні виникнення стану метаболічн?