Реферат: Огляд кримінального кодексу України

Готуванням до злочину визнається підшукання або пристосування за­собів чи знарядь або інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Замахом на злочин визнається умисна дія, безпосередньо спрямована на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного.

Покарання за готування до злочину і за замах на злочин призначаєть­ся за законом, який передбачає відповідальність за даний злочин.

Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності дій, вчинених винним, ступінь здійснення злочинного на­міру і причини, через які злочин не було доведено до кінця.

Стаття 18. Добровільна відмова від вчинення злочину Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця,

підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, коли фактично

вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.

Стаття 19. Співучасть

Співучастю визнається умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні злочину.

Співучасниками злочину, поряд з виконавцями, визнаються організа­тори, підмовники і пособники.

Виконавцем визнається особа, яка безпосередньо вчинила злочин. Організатором визнається особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його вчиненням.

Підмовником визнається особа, яка схилила до вчинення злочину. Пособником визнається особа, яка сприяла вчиненню злочину пора­дами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, а також особа, яка заздалегідь обіцяла сховати злочинця, знаряддя і засоби вчи­нення злочину, сліди злочину або предмети, добуті злочинним шляхом.

Ступінь і характер участі кожного з співучасників у вчиненні злочину повинні бути враховані судом при призначенні покарання.

Стаття 20. Переховування

Заздалегідь не обіцяне переховування злочинця, а так само знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину або предметів, добутих злочин­ним шляхом, тягне відповідальність лише у випадках, спеціально перед­бачених статтею 186 цього Кодексу.

(Стаття 20 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР від 10.09.62;

Законом № 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 21. Недонесення

Недонесення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинений злочин тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених статтею 187 цього Кодексу.

(Стаття 21 із змінами, внесеними згідно з Указам ПВР від 10.09.62;

Законом № 2468-12 від 17.06.92)