Реферат: Охорона праці в хімічній промисловості

1 Основна небезпека - обвалення ґрунту при ритті котлованів і траншей. Для запобігання - улаштування спеціальних кріплень або дотримання кута природного укосу.

2 Неприпустиме самовільне риття траншей. Можна зачепити трубопровід або кабель, зариті в землю, і викликати серйозну аварію.

Такі випадки характерні для старих підприемств, де в результаті багаторічних переробок без документальної фіксації втрачене уявлення про реальну дислокацію трубопроводів у підземному господарстві.

При правильній організації підземного господарства головний механік повинен мати план всіх підземних комунікацій. Тільки він або головний інженер мають право видавати дозвіл на проведення тих чи інших підземних ремонтних робіт.

При несподіваному з’явленні газу або продукту в траншеях, котлованах, колодязях ремонтні роботи мають бути негайно припинені, а робітники виведені на поверхню до визначення джерела й усунення небезпеки.

Система допусків на проведення особливо небезпечних робіт

Ремонтний персонал не допускається до такої роботи без спеціального документа – наряду-допуску.

У допуску, складеному, як правило, начальником цеху, визначаються заходи безпеки, обов'язкові при проведенні даної роботи; фіксується факт перевірки виконання цих заходів у дійсності, що підтверджується підписом осіб, які здійснювали перевірку. Крім того, допуск підписують зацікавлені відповідальні особи (пожежна охорона, газорятувальна служба й ін.).

Тільки після остаточного оформлення й затвердження (звичайно головним інженером) наряд-допуск вручається виконавцям.

Така система дозволяє значно підвищити відповідальність керівників виробництва за підготовку робочого місця й проведенню роботи в особливо небезпечних умовах.

Робота на висоті

До робіт на висоті належать роботи, які доводиться виконувати на висоті вище 1,5м від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу.

Роботи на висоті на необгороджених поверхнях (висотні роботи) обов'язково повинні проводитися з використанням випробуваних і перевірених поясів.

До них допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання і мають кваліфікацію не нижче III розряду. Ці особи щорічно повинні проходити медичний огляд.

Приставні драбини для нескладних робіт на висоті мають бути не вище 5 м.

При використанні таких драбин забороняється застосування электро й пневмоінетрументу.

На нижніх кінцях приставних драбин обов'язкові упори у вигляді металевих шипів або гумових наконечників.

Всі драбини після виготовлення, ремонту, а також один раз на 6 місяців піддаються технічному огляду.

Для складних робіт на висоті можуть застосовуватися риштування інвентарні й неінвентарні, а також підвісні колиски. Неінвентарні риштування можуть застосовуватися у виняткових випадках з дозволу головного інженера. При висоті більше 4 м вони споруджуються відповідно до проекту, який містить повний розрахунок на міцність. Робітники, які перебувають у люльці, повинні бути забезпечені запобіжними поясами з ланцюгами, прикріпленими до міцних частин конструкції карабіном. Щоб у випадку падіння запобігти різкому ривку, ланцюг роблять довжиною не більше 2 м. Кожен пояс випробовується статичним навантаженням 300 кгс протягом 5 хв.

Робота на висоті й верхолазні роботи, як правило, повинні проводитися в денний час.

За необхідності нічних робіт - обов’язковий письмовий дозвіл головного інженера й забезпечення якісного освітлення.

Робота в закритих об’єктах( ємностях)

Робота всередині апаратів, цистерн, газгольдерів й інших закритих об'єктах належить до особливо небезпечних. Тут можуть раптово з'явитися токсичні або вибухонебезпечні пара або гази, освітленість недостатня, чутність погана, евакуація працівника, якщо буде потреба утруднена.

Перед початком роботи необхідно:

1 Видалити залишки рідин, пару або газів.

2 Виконати необхідні аналізи повітряного середовища.

3 Начальник цеху видає відповідальному за проведення робіт письмовий дозвіл(наряд) - допуск до роботи.

Тут мають бути зазначені:

а) підготовленість об’єкта до роботи з переліком проведених заходів;