Реферат: Охорона праці в загальноосвітніх школах
Вентиляція та опалення повинні забезпечувати повітрообмін під час занять фізкультурою 80 м3 /год на одну людину і температуру повітря не нижчу за 14о С.
Керування освітленням повинно давати змогу частково вимикати освітлювальну установку. Для цього електрична мережа, що забезпечує фізкультурний зал електроенергією, повинна бути обладнана рубильниками або двополюсними вимикачами. Рубильники повинні встановлюватися поза приміщенням - у коридорі, на сходовій площадці тощо.
Роздягальні для дітей шкільного віку повинні мати не менш як 0,18 м2 площі на одне місце. Душові кабіни повинні бути обладнані індивідуальними змішувачами холодної і гарячої води з арматурою керування, розміщеною біля входу в кабіну, підніжками для миття, а також поличками для приладів. Температура в роздягальнях для дітей повинна бути не нижчою за 20о С, у душових 25о С. Кратність обміну повітря в роздягальнях 1,5, у душових 5,0.
У приміщенні основних спортивних споруд на видному місці повинен бути вивішений план евакуації учнів на випадок пожежі або стихійного лиха. У ньому має передбачатись виведення дітей з території та з усіх приміщень і місць проведення занять з фізичного виховання, у тому числі з усіх допоміжних приміщень. Відстань від найвіддаленішої точки підлоги до дверей, що ведуть до евакуаційного виходу, не повинна перевищувати 27 м. Двері, призначені для евакуації, повинні відчинятися у напрямі виходу з приміщення. Двері евакуаційних виходів у спортивних залах дозволяється замикати тільки зсередини за допомогою засувів, що легко відчиняються, засувок або гачків. Категорично забороняється забивати наглухо або захаращувати двері запасних виходів з гімнастичного залу.
Спортивний зал у прилеглих до нього рекреаціях повинен бути обладнаним пожежним щитом з набором первинних засобів пожежегасіння у такій кількості: вогнегасників 2; відер пожежних 2-4; сокир 2-4; ломів 1-2; багрів 2-4. Використовувати засоби пожежегасіння для господарських та інших потреб, що не пов’язані з пожежегасінням, категорично забороняється.
Відкриті спортивні майданчики повинні бути розміщені у спортивній зоні на відстані не меншій як 10 м від навчальних корпусів. Спортивна зона пришкільної ділянки повинна мати огорожу заввишки 0,5-0,8 м. Дозволяється як огорожу використовувати кущі з неотруйними і неколючими плодами. Майданчики для рухливих ігор повинні бути встановлених розмірів, рівними, очищеними від каміння та інших сторонніх предметів. Майданчики не можна огороджувати канавами, влаштовувати дерев’яні або цегляні бровки. Бігові доріжки повинні бути спеціально обладнані, не мати бугрів, ям, слизького ґрунту. Доріжка повинна продовжуватись не менше як на 15 м за фінішну позначку. Ями для стрибків повинні бути заповнені піском, розпушеним на глибину 20-40 см. Місця, призначені для метання спортивних снарядів, розміщуються на такій місцевості, яка добре проглядається і на значній відстані від громадських місць (тротуарів, доріг, майданчиків для дітей). Навчальний майданчик для початкового навчання катанню на лижах повинен бути захищений від вітру, мати ухил не більший як 0,015. Розмір майданчика вибирають з таким розрахунком, щоб постійна дистанція між лижниками була не менша, ніж 10 м. Катки із штучним льодовим покриттям повинні мати товщину льоду не меншу, ніж 15 см. Ухил повинен бути не більшим як 0,01. Товщина льоду на природному водоймищі, обладнаному для навчання катанню на ковзанах, повинна бути не менша за 25 см. Катки й ковзанярські доріжки повинні мати рівну поверхню, без тріщин і вибоїн.
Усі спортивні снаряди й обладнання, встановлені у закритих або відкритих місцях проведення занять, повинні бути повністю справними й надійно закріпленими. Гімнастичні снаряди не повинні мати у складальних одиницях і з’єднаннях люфтів, коливань, прогинів; деталі кріплення (гайки, гвинти) повинні бути надійно закручені. Жердини брусів перед початком навчального року потрібно ремонтувати по всій довжині. Якщо виявиться тріщина, жердину необхідно замінити. Гриф перекладини перед виконанням вправ і після їх закінчення необхідно протирати сухою ганчіркою і зачищати шкіркою. Пластини для кріплення гаків розтяжок повинні бути щільно пригвинчені до підлоги і зарівнені у рівень з підлогою. Колода гімнастична не повинна мати тріщин і задирок на брусі, помітного викривлення. Опори гімнастичного козла повинні бути міцно закріплені у коробках корпусу. При висуванні ноги козла повинні вільно встановлюватись і міцно закріплюватися у заданому положенні. Гімнастичні мати повинні впритул укладатися навколо гімнастичного снаряду так, щоб вони перекривали площу зіскоку або передбачуваного зриву й падіння. Місток гімнастичний повинен бути підбитий гумою, щоб запобігти ковзанню під час відштовхування. М’ячі набивні використовують за номерами відповідно до віку та фізичної підготовки учнів. Маса спортивних снарядів для метання повинна відповідати віку й статі учнів відповідно до правил змагань. Розміщувати обладнання треба так, щоб навколо кожного гімнастичного снаряду була безпечна зона. Лижний інвентар потрібно підбирати відповідно до зросто-масових даних учнів і підганяти індивідуально.
Першу долікарську швидку допомогу потерпілому може надати будь-який член педагогічного колективу або учні відповідного колективу відповідно до Правил подання такої допомоги. Під час проведення першої долікарської допомоги можна використати всі стерильні засоби, що є під руками того, хто надає цю допомогу, а також препарати, ліки, інструмент з аптечки, яка повинна зберігатися у спеціально відведеному місці в кожній спортивній споруді. До складу аптечки входять:
бинт або марля (стерильні);
вата гігроскопічна;
йодна настойка 3-5% -на (спиртова);
перманганат калію (свіжо приготований розчин);
нашатирний спирт;
валеріанові краплі;
інструменти (ножиці медичні, пінцет, булавки);
джгут.
Після подання першої долікарської допомоги слід скерувати потерпілого до лікувальної установи або повідомити у відповідний відділ охорони здоров’я. Спортивний зал школи повинен бути забезпечений ношами, мати адресу і телефон найближчої лікувальної установи, де можуть надати медичну допомогу.
Висновок про стан здоров’я і всі лікарські вказівки щодо припустимого навантаження для кожного учня потрібно записувати у лікарсько-контрольній карті та обов’язково доводити до відома вчителя фізичної культури або особи, яка проводить заняття. Учнів, які не пройшли медичного огляду, до уроків фізичної культури не допускають.
На підставі даних про стан здоров’я і фізичного розвитку учнів розподіляють для занять фізичними вправами на основну, підготовчу і спеціальну медичні групи. Допустиме навантаження для кожної групи учнів має відповідати її медичній характеристиці.
Основна медична група, до якої входять особи без відхилення у стані здоров’я, а також особи, що мають незначні відхилення у стані здоров’я, з добрим фізичним розвитком, проводить заняття за навчальними програмами фізичного виховання у повному обсязі; учням цієї групи дозволяється займатися в одній із спортивних секцій, брати участь у змаганнях.
Підготовча медична група, до якої входять особи, що мають незначні відхилення у стані здоров’я, з недостатнім фізичним розвитком, проводити заняття за навчальними програмами фізичного виховання за умови поступового засвоєння комплексу рухових навичок і умінь, особливо пов’язаних з пред’явленням організму підвищених вимог, додаткові заняття для підвищення рівня фізичного розвитку.
Спеціальна медична група проводить заняття за спеціальними навчальними програмами. До складу групи входять особи, що мають відхилення у стані здоров’я постійного або тимчасового характеру, потребують обмеження фізичних навантажень, допущені до виконання навчальної та виробничої роботи.
Учні основної медичної групи проходять медичний огляд не рідше як один раз протягом навчального року; учні підготовчої медичної групи - не рідше як один раз на навчальну чверть; учні спеціальної медичної групи - не рідше одного разу на чотири місяці, а також після кожного короткочасного захворювання, а у кінці навчального року проходять поглиблений медичний огляд.
Учні, тимчасово звільнені від занять фізичними вправами, зобов’язані бути присутніми на уроках фізичної культури, при цьому допускається їх залучення вчителем до підготовки занять. Тимчасове звільнення від занять фізичними вправами допускається з дозволу медичного персоналу школи.
3. Безпека при проведенні позакласних та позашкільних заходів
Основними формами організації суспільно корисної праці учнів є учнівські бригади, табори праці й відпочинку, шкільні лісництва, трудові загони старшокласників. Зміст літніх робіт учнів визначається на основі завдань трудового виховання учнів з урахуванням їх віку, статі й стану здоров’я, а також потреб місцевих підприємств у трудових ресурсах.
До трудових об’єднань зараховують учнів, які не мають медичних протипоказань. Обов’язковою вимогою при організації літніх робіт учнів є створення й забезпечення безпечних умов їх праці, побуту й відпочинку. При цьому необхідно керуватися діючим законодавством про працю, правилами та інструкціями з техніки безпеки й виробничої санітарії. Забороняється залучати учнів до робіт, що не відповідають їх віку, небезпечні в епідеміологічному відношенні, а також пов’язані із застосуванням отрутохімікатів.
Перед тим як починати роботу, керівник трудового об’єднання повинен з’ясувати, які обов’язки школи й підприємства щодо забезпечення безпечних умов праці й відпочинку учнів. Положенням про організацію роботи з охорони праці встановлено, що за безпечне проведення літніх робіт учнів відповідає директор школи. На нього покладається відповідальність за виконання Основ законодавства про працю, за визначення за погодженням з районним (міським) відділом народної освіти змісту, видів, обсягів і строків робіт, виконуваних учнями, за створення безпечних умов їх праці, побуту й відпочинку. Керівник трудового об’єднання несе персональну відповідальність за життя й здоров’я учнів, безумовне виконання ними правил техніки безпеки і внутрішнього розпорядку підприємства.
Адміністрація підприємства зобов’язана забезпечити: точне дотримання норм і правил охорони праці, у тому числі строків і встановленої для учнів тривалості робочого дня; запровадження сучасних засобів техніки безпеки, що запобігають травматизму; виділення спеціаліста, відповідального за організацію роботи об’єднання, а також кваліфікованих робітників-наставників; проведення для учнів інструктажів з техніки безпеки і виробничої санітарії з наступним оформленням у журналі обліку інструктажу; постачання учнів спецодягом, спецвзуттям і запобіжними пристроями; закріплення за об’єднанням спеціально обладнаного транспорту для перевезення людей; своєчасне і правильне проведення розслідування й обліку нещасних випадків.
У комплексі заходів з охорони та закріплення здоров’я учасників літньої трудової чверті важливе місце посідає медично-санітарна підготовка членів трудових об’єднань, яка організовується адміністрацією та лікарем школи і здійснюється працівниками установ охорони здоров’я. У квітні списки учасників об’єднань передають у поліклініку або медпункт. На їх основі проводять медичні огляди і профілактичні щеплення учням. Категорично забороняється зараховувати до трудових об’єднань учнів, які мають медичні протипоказання.