Реферат: Охорона птахів
Органи дихання побудовані дуже досконало і забезпечують високий рівень газообміну, що є однією з умов гомойотермності. Великий бронх, що входить у легеню, багаторазово галузиться на щораз дрібніші бронхи, аж до найдрібніших бронхіол. Останні закінчуються пузирками з комірковими стінками—альвеолами (мал. 240), сумарна поверхня яких обчислюється часто багатьма десятками кв. метрів. В альвеолах і відбувається газообмін. Акт дихання здійснюється завдяки ритмічним стискуванням і розширенням грудної клітки з допомогою ребрової мускулатури, а також завдяки скороченням і розслабленням грудочеревної перепони — діафрагми—мускулистої перегородки, що відокремлює грудну порожнину від черевної.
Кровоносна система ссавців дуже подібна до кровоносної системи птахів (мал. 241). У ссавців серце також чотирикамерне, змішування венозної і артеріальної крові не буває ні в серці, ні в спинній аорті, бо і в ссавців одна з дуг аорти, яка виходить з правого (венозного) шлуночка, редукується. Збережена друга дуга аорти, що виходить з лівого шлуночка (мал. 242), у ссавців (на відміну від птахів) повертає вліво (ліва дуга аорти)."
Нервова система ссавців найвище розвинеча порівняно з усіма іншими хребетними. Великі півкулі головного мозку досягають величезних розмірів (мал. 243), причому збільшилися вони не внаслідок розростання смугастих тіл, як це було у птахів, а внаслідок прогресивного розвитку сірої мозкової речовини в покритті півкуль, тобто за рахунок кори переднього мозку (див. мал. 243). Ця кора являє собою новий плащ (пеораПіит), незначний зачаток якого був іще в рептилій у їх старому плащі (агсЬіраИіит). Неопаліум містить вищі чутливі і рухові центри, а також асоціативні центри, з якими зв'язана вища нервова діяльність ссавців, надзвичайно складна і різноманітна. У нижчих ссавців кора гладка, у більш високоорганізованих — кора утворює звивини і борозни, які збільшують її площу.
Середній мозок поділений на чотири горби (чотиригорбикове тіло). Передні горби є зоровими центрами, задні — слуховими. Мозочок дуже розвинений.
Органи чуттів. Орган слуху дуже складний. У ньому є три відділи: внутрішнє, середнє і зовнішнє вухо. Апарат внутрішнього вуха, що сприймає звукові коливання (завитка з її кортієвим органом), винятково складно збудований. У середньому вусі (в барабанній порожнині) розміщуються вже описані вище (стор. 255; три слухові кісточки, які забезпечують передавання коливаньбарабанної перетинки у внутрішнє вухо. Зовнішнє вухо являє собою слуховий прохід, що відкривається одним кінцем назовні; другий його кінець, що приєднується до барабанної порожнини, затягнутий барабанною перетинкою. У більшості звірів є також вушна раковина, яка служить рупором для вловлювання звукових хвиль. Орган нюху у більшості звірів є основним органом орієнтування в навколишньому середовищі і тому винятково високо розвинений. Органи смаку представлені складно збудованими смаковими пупками, розміщеними переважно на язику. Органи зору —очі — за рядом деталей трохи простіше збудовані, ніж очі птаха.
Органи виділення. Нирки — вторинні (теіаперпгоз); сечоводи впадають у сечовий міхур, від якого відходить сечовипускний (сечостатевий) канал.
Органи розмноження. Яєчники і сім'яники — парні.
Сім'япроводи, (вольфові канали), які відходять від сім'яників, впадають у початковий відділ сечостатевого каналу (мал. 244). У самок яйцепроводи (мюллерові канали) диференціюються на три відділи: фалопієву трубу (власне яйцепровід), матку і піхву. У плацентарних обидві піхви зростаються. Матки (мал. 245) в одних ли- . шаються парними (подвійна матка) і відкриваються в загальну піхву самостійними отворами (деякі гризуни,слони); в інших матки зростаються (частково або повністю) і відкриваються в піхву загальним отвором. При частковому зростанні утворюється або двороздільна матка (миші, свині), або дворогова (багато хижаків, копитні та ін.); при повному зростанні — проста (деякі кажани, мавпи, людина). Запліднення внутрішнє.
Розвиток. Усі вищі звірі є живородящими. Зародок розвивається в матці. Надзвичайно дрібні (не більше ніж 0,2 мм) яйця ссавців бідні на жовток; живиться зародок з материнського організму.
Зв'язок плода з тілом матері здійснюється з допомогою особливого органу — плаценти.
При розвитку ссавців утворюються описані вище (див. стор. 235) амніон, алантоїс і серозна оболонка. Серозна оболонка у ссавців має на своїй зовнішній поверхні численні ворсинки і називається хоріоном (мал. 246). Стінка алантоїса зростається з хоріоном, причому в хоріон і його ворсинки проникає багато кровоносних судин алантоїса. А хоріон; якнайтісніше зв'язується з слизовою оболонкою матки і разом з нею утворює дитяче місце, або плаценту, через яку живиться зародок з материнського організму.
Після народження маля вигодовується молоком матері.