Реферат: Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогноз
162/15
91/9%
117/ 22
84.2/15.8%
40/7*
85/15%
Відношення
Ч : Ж
46,2 + 0,97
(12-75)
42,4 + 1,12
(10-74)
51,6 + 2,01*/**
(23-78)
43,7 + 2,88
(27-65)
39,0 + 3,01
(11-65)
46,0 + 7,26
(14-62)
Примітки: * - група ОР порівняно з групою ПР ЩЗ, р<0,05
**- група ОР порівняно з групою ФР ЩЗ, р<0,05
Відносно розмірів первинної пухлини знайдено достовірну різницю між групою ОР (4,1+0,47см) та групою ПР (1,22+0,21см) (р<0,05), але не з групою ФР ЩЗ (3,9+0,16см) (р>0,05). Серед групи хворих з ПР у 51,7% випадків розмір пухлини був до 1см (пухлини до 1 см, що були віднесені до Т1 та Т4 стадії). Такі незначні розміри раку досить рідко зустрічаються серед хворих з ОР та ФР ЩЗ, не перевищуючи 5% за літературними даними [Chow S., etal. 2002]. Серед хворих з ОР та ФР тільки у 4,3% та 0,8% верифіковані пухлини до 1см у порівнянні з ПР ЩЗ (р<0,05).
Згідно TNM класифікації, Т1 стадія була діагностована тільки у 4,3% хворих з ОР та у 0,8% - з ФР ЩЗ, у порівнянні з ПР ЩЗ (46%) (р<0,01)(таблиця 2). Т2-3 стадії превалювали серед хворих з ОР та ФР (р<0,01).
Таблиця 2.
Порівняння досліджуваних груп за характеристиками первинної пухлини.
Ознаки | Папілярний рак | Фолікулярний рак | Оксифільноклітин-ний рак |
Середній розмір пухлини, см | 1,22 + 0,21 | 3,9 + 0,16 | 4,1 + 0,47** |
Т1 | 46,0% | 0,8% | 4,3%** |
Т2 | 30,0% | 63,2% | 51,3%** |
Т3 | - | 32,2% | 31,4% |
Т4 | 24,0% | 3,8% | 13,0%*/** |
Tб | 30,3% | 1,4% | 4,3%** |
N1 | 15,7% | 0,7% | 10,6%* |
M1 | 0,6% | - | 4,3%* |
Примітки: * - група ОР порівняно з групою ПР ЩЗ, р<0,05
**- група ОР порівняно з групою ФР ЩЗ, р<0,05
Для ОР ЩЗ, як і для ПР ЩЗ, характерне екстратиреоїдне розповсюдження процесу в протилежність ФР, який рідко виходить за межі органу. Серед хворих на ОР ЩЗ екстратиреоїдне розповсюдження діагностовано в 13% випадків, що вірогідно більше у порівнянні з ФР (3,8%) та менше, ніж при ПР ЩЗ (24%) (р<0,01). За даними літератури екстратиреоїдне розповсюдження у випадках ОР ЩЗ, що є несприятливою прогностичною ознакою, зустрічається з більшою частотою (27,5 – 39%) [McDonald M. etal. 1996, Evans H., Vassilopoulou–Sellin R. 1998, Stojadinovic A. etal. 2002, Lopez–Penabad L. etal. 2003], ніж у досліджуваній нами групі.