Реферат: Оксиген Кисень
М (О2) = 32І/ моль
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь про історію відкриття кисню.
VIII ст. – китайський учений Мао - Хто встановив наявність у повітрі газу, який підтримує дихання і горіння. Однак а Європі кисень відкрили майже через 1000. Видатний шведський хімік К.В.Шеєле у 1771 р. встановив, що повітря складається з кисню й азоту.
1774 р. – Дж. Прістлі добув кисень розкладом меркурій (ІІ) оксиду.
Усе ж – головні особи в історії відкриття кисню не К.В. Шеєле і не Дж. Прістлі. Вони відкрили новий газ – кисень, попри це і до кінця своїх років залишаючись ревними захисниками теорії флогістону, яка тривалий час гальмувала розвиток науки. Особливе значення в історії відкриття кисню мають праці А. Лавуазьє. Він (1775 р.) встановив, що кисень – складова частина повітря, створив кисневу теорію горіння (за 200 років вона не тільки не була спростована, а й отримала безліч підтверджень своєї правильності), яка прийшла на зміну теорії флогістону.
У 1898 р. англійський вчений Томпсон лорд Кельвін твердив, що людству загрожує задуха, оскільки в повітря виділяється величезна кількість вуглекислого газу не тільки від дихання, а й від промислових підприємств. Це ствердження спростував К.А. Тимірязєв. Він довів, що людству не дадуть загинути зелені рослини.
2. Повідомлення учня.
- Людина за добу видихає 800 – 900г., за рік – 300 кг вуглекислого газу. Все людство – 900 млн. т.
- Велику кількість вуглекислого газу виділяють при диханні тварини, що населяють планету.
- При спалюванні кам’яного вугілля щорічно виділяється вуглекислого газу ≈ 11-12 млрд. т.
- Багато поступає вуглекислого газу в атмосферу з ґрунту, вулканів, тріщин Землі.
- Культурні рослини з 1 га за добу поглинають приблизно до 20 т. вуглекислого газу, а рослинність усієї земної кулі за рік – до 175 млрд. т.
- Річне виділення кисню зеленими рослинами земної кулі – приблизно 450 млн. т.
3. Поширення Оксигену у природі.
Оксиген – найпоширеніший хімічний елемент на Землі. (Розповідь вчителя з демонструванням діаграми “Поширення хімічних елементів у земній корі”.)
4. Фізіологічна дія кисню.
(Робота з підручником, ст. 68. Учні шукають відповідь на питання: “Яку роль відіграє кисень у лабораторних умовах?”)
5. Добування кисню в лабораторії.
1) Демонстрація досліду добування кисню розкладом калій перманганату КМnО4 під час нагрівання:
2КМпО4 = К2МпО4 + МпО2 + О2↑
Формування поняття “реакція розкладу”.
2) Добування кисню розкладом гідроген пероксиду Н2О2:
М4О2
2Н2О2 = 2 Н2О + О2↑
Збираємо кисень витісненням повітря.
Те, що в посудині кисень, доводимо за допомогою тліючої скіпки. Вона спалахує. Звертаємо увагу учнів на те, що швидкість розкладу гідроген пероксиду помітно збільшується після додавання манган (IV) оксиду МпО2.
6. Поняття про каталізатори.
Каталізатори – це речовини, які змінюють швидкість хімічної реакції, але не входять до складу її кінцевих продуктів.
В живих організмах також є каталізатори, які впливають на швидкість хімічних реакцій. Це – біокаталізатори, або ферменти. Так, гідроген пероксиду можна розкласти, якщо у пробірку, де він знаходиться, опустити декілька листків елодеї або шматочок картоплини. Спостерігатимемо виділення бульбашок газу. Не важко переконатися, що це кисень.