Реферат: Оподаткування малого бізнесу

– довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

– суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам – учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.

(Указ Президента України №727/98 від 03,07,98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»).

3. Спрощена система оподаткування для фізичних осіб. Єдиний податок

Для переходу на спрощену систему оподаткування підприємець повинен не пізніше ніж за 15 днів до початку звітного кварталу подати до ДПІ письмову заяву за умови сплати всіх податків за попередній період. Якщо новостворені підприємці прийняли рішення про застосування спрощеної системи оподаткування, то вони подають заяву без додержання вищевказаного терміну і вважаються суб’єктами спрощеної системи оподаткування з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію.

Обов’язкові умови переходу на спрощену систему:

· обсяг виручки від реалізації продукції за рік не повинен перевищувати 500 тис. грн.

· кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах протягом року, включаючи членів сім’ї, не повинна перевищувати 10 осіб.

Крім подання заяви підставою для видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку (далі Свідоцтво) є пред’явлений платіжний документ про сплату єдиного податку.

Щомісячна сплата здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалася попередня сплата податку.

У разі коли платник не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання у встановлені терміни, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

Ставку єдиного податку встановлюють місцеві ради у фіксованому розмірі залежно від виду діяльності в межах від 20 до 200 грн. на місяць для самостійного здійснення підприємницької діяльності. У разі використання найманої праці розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу, включаючи членів сім’ї.

Якщо платник здійснює декілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки податку, він придбаває одне Свідоцтво і сплачує єдиний податок за більшою ставкою.

Якщо протягом терміну дії отриманого Свідоцтва відповідна місцева рада змінює (збільшує чи зменшує) ставки єдиного податку, то перерахунок сум платежів за період, за який проведено оплату, не проводиться.

Сплата єдиного податку при торгівлі на ринку не звільняє приватного підприємця від сплати ринкового збору.

Підприємцю необхідно вести загальний облік в Книзі обліку доходів і витрат за ф. №10.

На кожному місці торгівлі (роботи) найманих працівників повинні бути такі документи:

· Копія Свідоцтва про державну реєстрацію приватного підприємця;

· Копія Свідоцтва платника єдиного податку;

· Довідка про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку

· Документ, що посвідчує особу працівника (реалізатора)

· Касовий чек про сплату ринкового збору за день, в якому здійснювалась торгівля на ринку

· Накладна на товар, переданий підприємцем своєму реалізатору

· Товарні чеки (книга обліку розрахункових операцій і Розрахункова книжка з розрахунковими квитанціями – у разі торгівлі підакцизними товарами).

Для платника єдиного податку звітний період – квартал.

Протягом п’яти днів після закінчення звітного періоду платник подає Звіт, у якому зазначаються:

· Види підприємницької діяльності

· Фактична чисельність працівників

· Сума фактично сплаченого податку