Реферат: Оптимізація ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у загальній лікувальній
Селективний скринінг – підхід, при якому населення поділяється на «групи ризику», які підлягають подальшому обстеженню (Пономарьов І.О., 2001). У порівнянні з профоглядом при скринінгу виявлення злоякісних новоутворень у 15–20 разів вище, при розповсюдженні захворювання не менше як 1% (Peer P.G. etal., 1994).
Застосування термографів, які вимірювали дистанційне інфрачервоне випромінювання з різних ділянок поверхні тіла, спочатку набуло широкого застосування з подальшою відмовою через великий відсоток хибнопозитивних (18%–40%) (Вишнякова Є.Г., Ленськая О.П., 1979) та хибнонегативних результатів – до 21% при РГЗ (Чаплюк М.І., Семенов О.Г., 1981).
У комплексній діагностиці РГЗ широко застосовуються мамографія, ультразвуковий метод, аспіраційна біопсія, трепанбіопсія та секторальні резекції з подальшим морфологічним дослідженням.
На підставі аналізу наукових праць, встановлено, що, не дивлячись на досягнуті успіхи, в лікуванні РГЗ питання ранньої діагностики та вторинної профілактики диктують необхідність розробки нових напрямків у обстеженні жінок, формуванню заходів з оздоровлення жінок «групи ризику», проведенню комплексної уточнювальної діагностики.
У другому розділі«Характеристика контингенту жіночого населення, що вивчається: рівень, динаміка, захворюваність та смертність хворих раком грудної залози. Методи дослідження» розглянуті загальні показники контингенту, захворюваності, смертності хворих на рак грудної залози крупного промислового міста.
Контингенти хворих на рак грудної залози серед жіночого населення міста Донецька у порівнянні з показниками Донецької області та України наведені у табл.1.
Згідно з наведеними даними, контингенти хворих на РГЗ у місті Донецьку мають тенденцію до зниження з 775,3 у 1997 році до 629,0 у 2006 році, але вони перевищують показники в Україні, Донецькій області та містах області.
Таблиця 1
Контингенти хворих на рак грудної залози серед жіночого населення Донецької області та м. Донецька (на 100 тис. населення) за період 1997–2006 роки
| Найменування регіону | Роки | |||||||||
| 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | |
| Україна | – | – | 502,6 | 514,5 | 434,6 | 465,6 | – | 575,0 | 592,0 | 512,0 |
| Донецька обл. | 509,6 | 495,0 | 502,7 | 559,1 | 552,8 | 551,7 | 577,2 | 553,9 | 569,7 | 585,6 |
| Міста області | 488,9 | 484,5 | 486,8 | 512,3 | 539,8 | 545,8 | 564,8 | 586,3 | 602,5 | 618,3 |
| м. Донецьк | 775,3 | 574,4 | 583,5 | 734,9 | 626,2 | 612,5 | 611,3 | 640,5 | 644,6 | 629,0 |
Захворюваність РГЗ серед жінок міста наведено у табл.2.
Таблиця 2
Захворюваність раком грудної залози серед жіночого населення Донецької області та м. Донецька (на 100 тис. населення) за період з 1997 по 2006 роки
| Найменування регіону | Роки | ||||||||||
| 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | ||
| Україна | 53,7 | 54,3 | 57,4 | 55,9 | 56,4 | 56,2 | 58,8 | 59,5 | 61,4 | 62,2 | |
| Донецька обл. | 58,1 | 59,5 | 58,8 | 59,2 | 64,0 | 56,8 | 62,4 | 63,1 | 61,3 | 65,3 | |
| Міста області | 60,0 | 58,8 | 58,8 | 59,3 | 66,4 | 56,8 | 65,0 | 65,6 | 61,7 | 67,0 | |
| м. Донецьк | 87,2 | 70,0 | 63,2 | 85,8 | 68,3 | 61,0 | 65,1 | 66,9 | 63,6 | 66,7 | |
У місті Донецьку з 1997 року по 2002 рік захворюваність поступово мала тенденцію до зменшення з 87,2 у 1997 році до 61,0 у 2002 році. З 2002 року захворюваність у м. Донецьку поступово зростає. У містах області, Донецькій області та в Україні захворюваність раком грудної залози зростає.
Дані смертності від раку грудної залози наведені в табл.3.
Таблиця 3
Смертність від раку грудної залози серед жіночого населення Донецької області та м. Донецька (на 100 тис. населення) за період 1997–2006 роки
| Найменування регіону | Роки | |||||||||
| 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | |
| Україна | – | 28,6 | 29,7 | 29,8 | 29,7 | 30,3 | 30,6 | 29,6 | 30,1 | 30,3 |
| Донецька обл. | 31,5 | 31,6 | 35,8 | 35,8 | 33,0 | 35,3 | 35,5 | 36,1 | 32,6 | 35,0 |
| Міста області | 31,4 | 32,5 | 37,9 | 35,8 | 34,0 | 35,5 | 36,2 | 36,5 | 33,0 | 35,5 |
| м. Донецьк | 43,1 | 32,1 | 40,2 | 46,1 | 34,2 | 34,7 | 36,6 | 30,3 | 33,3 | 35,8 |
Показники смертності від раку грудної залози в Україні стабілізувалися на 30,3–30,6 випадків на 100 тис. населення. У Донецькій області та містах області смертність зростає, у місті Донецьку поступово зменшується.
Дослідження проводилися у два періоди. З 1997 по 2001 рік жінок із патологією грудних залоз оглядали хірурги, акушер-гінекологи, дільничні лікарі. З методів обстеження застосовувалася мамографія. У період із 2002 року по 2006 рік організована мамологічна служба, розроблений і впроваджений алгоритм двохетапного селективного скринінгу. Проводилося комплексне обстеження хворих і жінок «групи ризику». Розробки впроваджені у роботу ЛПЗ міста.
Показники роботи онкологічної служби м. Донецька (рак грудної залози) за період 1997–2006 роки представлені в табл.4.
За період з 1997 по 2006 роки абсолютна кількість хворих на рак грудної залози зменшилася. Захворюваність РГЗ зменшилася з 87,2 до 66,7 випадків на 100 тис. населення. Виявлення хворих у запізнених стадіях РГЗ зменшилося на 16,2% з 47,8%±2,6% до 31,6%±2,4%, збільшилось на 17,7% (р<0,001) виявлення хворих на РГЗ на профоглядах, зменшилася смертність з 43,1 до 35,8 випадків на 100 тис. населення, але, на жаль, охоплення лікуванням зменшилося на 20%.
Наведені дані захворюваності, смертності хворих на рак грудної залози та показники діяльності онкологічної служби міста Донецька свідчать про необхідність науково-обґрунтованого вирішення проблеми поліпшення стану виявлення хворих на I–II стадіях розвитку процесу, збільшення виявлення хворих на профоглядах, впровадження методів вторинної профілактики для зменшення захворюваності цим недугом.
Означена проблема потребує вирішення перш за все у поліклініках загальної лікувальної мережі, куди частіше звертаються жінки, маючи приховані форми новоутворень або фактори ризику.
Недостатня оснащеність поліклінік мамографами, апаратами ультразвукової діагностики, термографами, відсутність скринінгових програм не сприяють ранній діагностиці передпухлинних захворювань та виявленню ранніх стадій раку грудної залози.
В основу дослідження покладені відомості з щорічних статистичних звітів роботи онкологічної служби з раку грудної залози за період з 1997 по 2006 роки інформаційно-аналітичних відділів: центру медичної статистики Головного управління охорони здоров’я Донецької обласної державної адміністрації, Донецького обласного протипухлинного центру, Донецького міського онкодиспансеру, міської лікарні №2 «Енергетик», м. Донецьк. Використані дані щорічних звітів роботи мамологічного кабінету за 2003–2006 роки, кабінету рентгенмамографії, ультразвукової та термографічної діагностики, кабінету профілактики Донецької міської лікарні №2 «Енергетик» за результатами обстеження 18418 жінок. У 2006 році наказом Донецького міського управління охорони здоров’я додатково включені для обстеження жінки п’яти районів міста.
В якості першого методу дослідження проведено анкетний скринінг. На основі відомих найбільш вагомих факторів ризику сформована анкета для опитування жінок.
На першому етапі провели аналіз опитування 3120 жінок. Проведено ретроспективне анкетування 122 жінок, що перенесли лікування раку грудної залози. Методом прогнозування за допомогою моделі штучної нейромережі встановлені найбільш вірогідні ознаки факторів ризику, які призводять до раку.
Клінічним методом обстеження оглянуто 18418 як жінок без скарг, так і з патологією грудних залоз. Ультразвукове обстеження грудних залоз у 4120 жінок проведено апаратом Logiq-100 з датчиком (7,5–9) мГц.
З метою підвищення якості при первинному відборі «групи ризику» та хворих при селективному скринінгу автором спільно з групою вчених Донецького фізико-технічного інституту ім. О.О.Галкіна НАН України розроблений, апробований контактний цифровий термограф ТКЦ-1.
Ідея автора полягала у застосуванні матриці контактних термосенсорів із можливістю її переміщення по поверхні грудної залози з метою отримання мозаїчної термограми, передачею температурної інформації у комп’ютер із застосуванням програми аналізу температурних показників.