Реферат: Оптимізація вибору меж резекції шкіри при хірургічних втручаннях у хворих на рак грудної залози
за Пейти
Локалізаціяпухлини
за МКХ
Для здійснення ультраструктурного аналізу шкіри на різному віддаленні від центру ПТ вилучали взяття біоптату з подальшим його вивченням на ультраструктурному рівні. Ультратонкі зрізи отримані на ультрамікротомі УМТП - 4 (ПО «Електрон», Україна), та досліджені за допомогою електронного мікроскопа ЭМ-125 заприскоренноїнапруги 75,0 кВ.
Для прямого вимірювання тканинного об'єму ГЗ застосовували метод волюмометрії, для чого видалений препарат вміщували в спеціальну ємність волюмометра і фіксували його показання.
Оцінка ЯЖ пацієнток з урахуванням можливої реконструктивної тактики виконана у хворих на РГЗ на різних етапах лікування. Структура і змістовна частина спеціальної анкети за оцінкою ЯЖ адаптовані для хворих на РГЗ, а ії психометричі властивості відповідають вимогам Європейської групи вивчення ЯЖ.
Частота випадків РГЗ (Р) обчислена для жіночого населення України у віком понад 18 років за даними офіційної демографічної статистики (всього жінок даного віку за станом на 01.01.2005р. – 20898398 осіб), а кількість жінок, хворих на РГЗ за рік спостереження взято як середнє за останні 10 років – 18000 випадків; q=1-Р, помилка репрезентативності - 5%; при цьому t = 1,95, що відповідає достатньому рівню вірогідності отриманого результату - 0,95. Виходячи з розрахунків встановлено, що об'єм вибіркової сукупності в 109 хворих на РГЗ здатний забезпечити репрезентативність результатів дослідження по відношенню до генеральної сукупності хворих.
При виконанні дослідження використані клініко-статистичні та клініко-інформативні методи: анкетування, спостереження; клініко-статистичні, зокрема, що базуються на принципах варіаційної статистики, імовірному розподілі ознак і методичних прийомах оцінки вірогідності отриманих результатів, а також елементи однофакторного дисперсійного аналізу для якісних ознак нерівномірних комплексів, кореляційний аналіз.
Для надання даних, отриманих у процесі дослідження, використані графічні форми у вигляді гістограм, полігонів розподілу ознак і метод побудови кореляційних плеяд. При статистичній обробці застосували ліцензійні програмні продукти (”Statistica”, “Вmp”, “Excel”), що дозволило забезпечити необхідний рівень стандартизації при статистичній обробці результатів.
Результати власних досліджен ь та ї х обговорення. Вивчення ППШ під впливом ПТ дозволило отримати якісно- кількісну характеристику морфологічної перебудови шкіри. Обґрунтування критеріїв визначення меж ексцизії ШК виконано із урахуванням ППШ (на рівні базального прошарку, прошарку шиповидних кератиноцитів та сполучної тканини) під впливом ППТ.
Встановлено (табл. 2), що зміни на рівні базального шару в 1 КЗхарактеруются вакуолізацією цитоплазми кератиноцитів в (83,0 ± 4,0)% клітин, тоді як в 2 КЗі 3 КЗвакуолізація кератиноцітів базального шару шкіри достовірно (р < 0,05) менше ((37,0 ± 5,4)% і (12,0 ± 3,0)% відповідно).
Залежно від віддаленості місця біопсії від центру опромінення встановлено зменшення проявів ППШ за всіма індикативними показниками, який на рівні шиповидних кератиноцитів характеризується наявністю аномалій положення волокон, а також накопиченням хроматину та просвітленням перинуклеарного простору. Найчастиші морфометричні ознаки променевого патоморфозу сполучнотканинного шару шкіри в координатних зонах опромінення є: наявність лімфоцитарной інфільтрації (р < 0,05), перинуклеарне затемнення цитоплазми (р < 0,05), а також розширення перинуклеарного простору (р < 0,05).
Таблиця 2
Частота та характер ознакпроменевого патоморфозушкіригрудної залози в координатних зонах променевої терапії
Морфологічніознаки променевого патоморфозушкіри (ППШ) |
Частота (Р±m,%) ознакППШза координатними зонами променевої терапії | ||
1 КЗ | 2 КЗ | 3 КЗ | |
Базальный шар | |||
вакуолізація цитоплазми кератиноцитів | 83,0±4,0 | 37,0±5,4 а | 12,0±3,0 а, б |
накопичення хроматинув ядрі | 76,0±5,2 | 23,0±5,1а | 7,0±2,6 а, б |
наявність темних неактивних клітин | 59,0±5,6 | 27,0±5,2 а | 3,0±1,6 а, б |
порушення міжклітинних контактів | 93,0±2,6 | 36,0±5,4 а | 7,0±2,6 а, б |
руйнування базальної мембрани | 47,0±5,8 | 9,0±2,8 а | 0,7±0,2 а, б |
Шар шиповидних кератиноцитів | |||
просвітлення цитоплазми | 87,0±4,2 | 31,0±5,2 а | 14,0±3,1 а, б |
накопичення хроматину в ядрі | 98,0±1,3 | 43,0±5,7 а | 7,0±2,6 а, б |
темні «плями» в ядрі | 84,0±4,0 | 9,0±2,8 а | 2,0±1,4 а, б |
аномалії положення фібрил | 99,0±0,8 | 28,0±5,2 а | 11,0±2,9 а, б |
руйнування шиповидних клітин | 51,0±5,8 | 11,0±2,9 а | 1,0±0,3 а, б |
Сполучна тканина | |||
наявність «деструктивного матриксу» | 48,0±5,6 | 6,0±1,7 а | - |
лімфоцитарна інфільтрація | 84,0±4,3 | 14,0±3,1 а | 3,0±1,2 а, б |
перинуклеарне затемнення цитоплазми | 74,0±5,2 | 21,0±3,4 а | 2,0±0,7 а, б |
поширення перинуклеарного простору | 65,0±5,1 | 31,0±3,5 а | 7,0±1,9 а, б |
вакуолізаціяендотеліоцитів | 54,0±5,5 | 16,0±3,4 а | 2,0±0,8 а, б |
Примітка: а – вірогідністьвідмінностей1 КЗ не менше р<0,05; б – вірогідність відмінностей2 КЗ не менше р<0,05. |
Розглянуті КЗ шкіри ПТ характеризуються особливостями морфологічної перебудови на тканинному і клітинному рівнях. Зокрема, на віддаленні (R + 0,6D) від центру опромінювання зміни сполучнотканинного шару шкіри, шиповидних, а також базальних кератиноцитів - мінімальні і носять функціональний зворотний характер, що дозволяє обгрунтовано визначити межу функціонально здатної шкіри за макроморфометричними даними.
Для стандартизованого опису особливостей координатного розподілу органел кератиноцитів розроблений авторський спосіб, який включає вимірювання кількості і площі органел у зовнішньому, серединному і внутрішньому топометричних секторах концентрично-ізометричної системи. Застосування вказаного способу для оцінки структурно-функціонального стану кератиноцитів дозволило встановити, що координатний розподіл органел і хроматину в 3 координатній зоні (З КЗ) відповідає референтним значенням, як за показником питомої ваги ціх компонентів, так і за їх площею.
Таблица 3
Кількісна характеристика променевого патоморфозушкіризакількістю хроматину в шиповидних кератиноцитах
Кількість хроматину по координатних секторах кератиноцитів |
Кількість хроматину по координатних зонахопромінювання | |||
1 КЗ | 2 КЗ | 3 КЗ | контроль | |
QB (n, %) | 13,5±1,5 | 29,1±1,7 | 46,9±2,9 | 49,2±1,3 |
QB (S, мм 8∙10-3 ) | 12,8±2,1 | 4,1±1,0 | 1,1±0,2 | 1,0±0,2 |
QЗ (n, %) | 87,5±1,5 | 70,9±1,7 | 53,1±2,9 | 50,8±1,3 |
QЗ (S, мм 8∙10-3 ) | 24,9±2,8 | 5,9±1,2 | 0,9±0,3 | 1,0±0,2 |
QN (закількістю) | 6,4±0,4 | 2,5±0,3 | 1,1±0,1 | 1,0±0,2 |
QN (за площею) | 2,1±0,1 | 1,5±0,3 | 1,0±0,1 | 1,0±0,1 |
К-во Просмотров: 176
Бесплатно скачать Реферат: Оптимізація вибору меж резекції шкіри при хірургічних втручаннях у хворих на рак грудної залози
|