Реферат: Органи спеціального державного управління в галузі екології

Держкомгеології реалізує державну політику у галузі геології і розвідки надр, сприяє структурній перебудові економіки країни, ор­ганізує і координує проведення робіт з геологічного вивчення і ви­користання надр.

. Основними завданнями Держкомгеології є:

організація планомірного геологічного вивчення надр, визначен­ня потреб народного господарства в мінеральній сировині та послу­гах, пов'язаних з вивченням та використанням надр;

здійснення єдиної науково-технічної політики у галузі геології і розвідки надр на основі державних комплексних цільових програм, міжгалузевих і гаолузевих планів, проектів, відповідних норм і правил.

облік розвіданих родовищ корисних копалин та приймання ре­зультатів геологічних досліджень, створення державного фонду родовищ корисних копалин і разом з Держнаглядохоронпраці — державного фонду надр;

складання державного балансу запасів корисних копалин, комп­лектування та розпорядження геологічною інформацією;

державний контроль за повнотою та якістю геологічного вивчен­ня надр;

організація і забезпечення наукових досліджень у сфері геоло­гічного вивчення і використання надр та розвиток зовнішніх науко­во-технічних зв'язків.

Держкомгеології відповідно до покладених на нього завдань:

1) розробляє на основі державних програм цільові програми пер­спективного розвитку геологорозвідувальних і галузевих науково-дослідних робіт та геологорозвідувальної техніки, визначає заходи щодо їх виконання;

здійснює функції державного замовника на проведення геоло­горозвідувальних робіт;

прогнозує та визначає разом з іншими органами державної виконавчої влади потреби суспільного виробництва в мінерально-си­ровинних і паливно-енергетичних ресурсах, геологічних послугах;

організує і координує планомірне геологічне, геофізичне, гео­хімічне, гідрогеологічне, інженерно-геологічне, еколого-геологічне, космоаерогеологічне вивчення та відповідне картографування тери­торії України;

реалізує державну стратегію розвитку галузі;

регулює за допомогою економічних важелів роботу підпри­ємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління;

веде державний облік родовищ, запасів і проявів корисних

здійснює контроль за дотриманням методик робіт з геологіч­ного вивчення надр, що виконуються підприємствами і органі­заціями незалежно від форм власності;

організує перевірку обгрунтованості, ефективності та якості проектних рішень гірнодобувних підприємств щодо використання розвіданих запасів родовищ корисних копалин;

розробляє методичні прийоми та правила проведення пошу­ків, розвідки та оцінки запасів родовищ і прогнозних ресурсів ко­рисних копалин;

готує разом з Мінекономіки та Мінфіном пропозиції про включення корисних копалин до переліків корисних копалин за­гальнодержавного та місцевого значення;

бере участь у підготовці пропозицій щодо встановлення квот на видобуток окремих видів корисних копалин;

розробляє і затверджує нормативні документи з планування, фінансування, проектування і визначення кошторисної вартості ге­ологорозвідувальних робіт, які є обов'язковими для всіх підприємств, що виконують геологорозвідувальні роботи за рахунок державного бюджету;

організує та проводить у випадках, передбачених законодав­ством, конкурси (тендери) з надання надр у користування;

бере участь у передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння;

здійснює спостереження за підземними водами з оцінкою їх ресурсів, за ендогенними та екзогенними процесами, проводить дер­жавне еколого-геологічне картографування території України для оцінки стану геологічного середовища та його змін під впливом гос­подарської діяльності;

бере участь у розробленні та реалізації міжвідомчих програм геологічних та еколого-геологічних досліджень, підготовці необхід­них даних для прогнозування землетрусів, вивченні небезпечних геологічних процесів;

готує пропозиції щодо створення нових виробництв і лік­відації застарілих, діяльність яких пов'язана з проведенням геоло­горозвідувальних робіт та розробкою родовищ корисних копалин, координує та погоджує їх із заінтересованими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади;

складає макроекономічні та міжгалузеві баланси;

вносить у встановленому порядку пропозиції щодо змін умов функціонування галузі, зокрема стосовно оподаткування, одержан­ня пільгових кредитів, визначення особливостей приватизації та де­монополізації підприємств;