Реферат: Організація баз даних

*SUM (Сума) знаходить арифметичну суму всіх вибраних значень даного поля.

*AVG (Середнє) виконує усереднення всіх вибраних значень даного поля.

*MAX знаходить найбільше з усіх вибраних значень даного поля.

*MIN знаходить найменше з усіх вибраних значень даного поля.

Агрегатні функції використовуються подібно іменам полів у команді SELECT запиту. Їх аргументами є імена стовпців. З SUM і AVG можуть використовуватись лише числові поля. Функції COUNT, MAX, и MIN, допускають використання і числових і символьних полів. Коли вони використовуються з символьними полями, MAX і MIN будуть транслювати їх у еквівалент ASCII, за яким MIN буде означати перше, а MAX – останнє значення за алфавітом.

AVG() – повертає середнє арифметичне значень для заданого стовпця. Результатом буде таблиця з додатковим стовпцем, що міститиме середнє значення, причому йому можна давати окрему назву:

SELECT AVG(amt) as avamt

From Orders;

Функція COUNT дещо відрізняється від усіх. Вона повертає кількість значень у даному столпці, або кількість рядків у таблиці.

Select count(snum) from orders;

Коли вона проводить підрахунок наявних значень у тому чи іншому стовпчику, перед іменем аргументу можна використовувати необов¢язкове ключове слово DISTINCT, яке вказує, що перед застосуванням цієї функції дублюючі рядки потрібно ігнорувати при підрахунку. Тобто виконується підрахунок лише унікальних значень у деякому полі. Можна використовувати її, наприклад, для підрахунку числа продавців які включені до таблиці.

МАХ(), MIN() повертають, відповідно найбільше і найменше значення стовпчика. Причому пошук можна здійснювати не серед всіх значень стовпчика, а лише у тих рядках, які задовольняють критерію, вказаному в директиві WHERE:

SELECT MAX (amt) as maxamt, MIN(amt) as minamt

FROM Orders

Пропозиція GROUP BY дозволяє визначити підмножену значень у певному полі в термінах іншого поля, і застосувати функцію агрегату до підмножини. Це дає можливість об¢єднувати поля і агрегатні функції у єдиній команді SELECT.

Згідно строгій інтерпретації ANSI SQL, не можна використовувати агрегат агрегату.

12. Операції з’єднання відношень

Практична робота з БД показала, що для уникнення надлишковості інформації, що зберігається, і водночас для забезпечення її цілісності, цю інформацію доцільно розподілити між двома або більше таблицями. Коли ж потрібно переглянути загальні дані для деякої предметної області проводиться з’єднання таблиць, в результаті якого інформація однієї таблиці доповнюється даними з інших, зв’язаних з нею таблиць. Такі таблиці повинні мати спільні стовпці (найчастіше це поля первинного та зовнішнього ключів), що вказуються у директиві WHERE. З операцією з’єднання ми зустрічалися при розгляді операцій реляційної алгебри і познайомилися з операціями природного з’єднання, з’єднання за умовою та еквіз’єднанням. Саме про останній варіант піде мова сьогодні, а саме про його різновиди. Розрізняють внутрішнє (INNER JOIN) та зовнішнє з’єднання (OUTER JOIN). Останнє ділиться в свою чергу на ліве LEFT та праве RIGHT зовнішні з’єднання (OUTER JOIN).

Внутрішнє з’єднання дозволяє повернути з двох таблиць лише ті рядки, які відповідають значенням зі спільних стовпців. Всі решта рядків ігноруються при такому з’єднанні.

1) SELECT A.A#, Aname, B#, Bname

FROM A, B

WHERE A.A#=B.A#;

Зовнішнє з’єднання використовується для того, щоб вибирати з таблиці рядки, що містять як відповідні так і не відповідні значення для двох таблиць. Невідповідними є поля тих рядків, які не знаходять у пов’язаній таблиці

Операція зовнішнього з’єднання є позиціонною, тобто залежить від того до якої таблиці приєднуються рядки і яка таблиця є тією, що приєднується. Тому саме розрізняють операції лівого та правого зовнішніх з’єднань. При лівому зовнішньому з’єднанні повертаються невідповідні рядки з таблиці, що знаходиться ліворуч , а при правому – з таблиці, що знаходиться праворуч.

Записується оператор лівого зовнішнього з’єднання наступним чином:

2) SELECT A.A#, A.name, B#, Bname

FROM A, B

WHERE A.A# *= B.A#;

При правому зовнішньому з’єднанні за основу береться таблиця, що стоїть справа від оператора з’єднання і до неї приєднуються відповідні поля з лівої таблиці, які відповідають значенням загального стовпчика, а поля, які не мають еквівалентів, заповнюються нулями.

13. Створення базових відношень за допомогою оператора CREATE TABLE

На основі реляційних значень, присвоєних деякій множині змінних-відношень, реляційні вирази дозволяють одержувати безліч інших реляційних значень, наприклад в результаті з¢єднання двох змінних-відношень. Вихідні (задані) змінні-відношення називають базовими змінними-відношеннями (реальні) , а присвоєнні їм значення – базовими відношеннями . Відношення, яке одержане з базового відношення в результаті виконання деяких реляційних виразів, називається похідним відношенням.

Реляційні системи надають засоби для створення, в першу чергу базових змінних-відношень. На мові SQL, наприклад, ця функція забезпечується оператором CREATE TABLE EMP…;

Якщо за допомогою засобів мови SQL визначають базу даних, то для кожної базової таблиці визначення містить один оператор CREATE TABLE ім ¢ я базової таблиці (список елементів таблиці); . Під елементом таблиці розуміють найчастіше визначення стовпчика, яке має наступний вигляд: