Реферат: Організація бухгалтерського обліку в Пакистані та Фінляндії

– наявність у компанії зобов'язання, виконати яке можна лише шляхом передачі активу або надання послуг іншій організації в майбутньому;

– господарська подія, що призвела до виникнення даного зобов'язання, вже відбулася;

– виникнення зобов'язання повинно бути, принаймні, ймовірним.

Необхідно розрізняти дійсні та майбутні зобов'язання. Рішення керівництва підприємства придбати активи у майбутньому саме по собі не веде до виникнення зобов'язання. Як правило, зобов'язання виникає тільки тоді, коли актив отримано або коли підприємство укладає невідмовну угоду придбати актив. В останньому випадку невідмовність угоди означає, що економічні наслідки невиконання зобов'язання, наприклад, у зв'язку зі штрафними санкціями, не дадуть підприємству можливості уникнути вибуття ресурсів на Користь іншої сторони.

При переведенні фінансових звітів закордонного підприємства з метою його включення у свої фінансові звіти підприємства в Пакистані, яке звітує, відповідно до МСБО 21 повинно застосовує такі процедури:

– переведення як монетарних, так і немонетарних активів та зобов'язань закордонного підприємства за курсом при закритті;

– переведення статей доходів та витрат закордонного підприємства за валютними курсами на дату операцій, окрім випадків, коли закордонне підприємство звітує у валюті країни з гіперінфляційною економікою; в цьому разі статті доходів та витрат слід перераховувати за валютними курсами при закритті;

– класифікація всіх остаточних курсових різниць така ж як і у власного капіталу, доки не відбудеться вибуття чистих інвестицій.

План рахунків.

План рахунків характеризується тим, що немає загальноприйнятого національного плану рахунків, що й характерно для країн англо-американської системи обліку. Для цих країн до яких входить і Пакистан характерні наступні риси.

1. Наявність двох самостійних бухгалтерій: фінансової та управлінської. При цьому фінансова бухгалтерія дає загальну характеристику майна підприємства і всієї економічної діяльності господарюючого суб'єкта. Вона включає аналітичний облік розрахунків з постачальниками, покупцями, іншими юридичними чи фізичними особами, а також аналітичний облік фінансових операцій. За даними фінансового обліку визначають прибуток (збиток) та складають звітність. Управлінський облік призначений для задоволення інформаційних потреб управління, він вирішує такі завдання, як визначення очікуваного доходу від тієї чи іншої господарської операції, складання цілого ряду прогнозів, а саме: про рентабельність випуску нових видів продукції на підставі вивчення ринків збуту, про фінансовий стан фірми в перспективі, фінансова оцінка альтернативних варіантів розвитку підприємства тощо. В його основу покладено широке застосування фінансової математики; управлінська бухгалтерія є необов'язковою, як правило, вона застосовується тільки на великих підприємствах.

2. Як і більшість планів рахунків країн-членів ЄС план рахунків будується на основі методу «затрати-випуск» з постійним спрямуванням бухгалтерського обліку на кінцевий результат. Фінансова бухгалтерія порівнює витрати з випуском у розрізі функціональних рахунків (виробництво, транспорт, постачання, реалізація, адміністрація тощо) та визначає фінансовий результат, а у випадку однорідності готової продукції, вимірювання витрат випуску та результатів проводиться у розрізі центрів відповідальності.

В управлінській бухгалтерії вимірювання витрат, пов'язаних з випуском та визначенням фінансових результатів, проводиться у розрізі виробів, внутрішніх та зовнішніх сегментів діяльності.

3.Постійна спрямованість бухгалтерського обліку на оперативне визначення фінансових результатів.

4.Значна інтеграція планування та обліку на рівні фінансової та управлінської бухгалтерій.

5.Визначення фінансових результатів здійснюється на основі групування витрат за елементами з чітким відокремленням доданої вартості.

Багато підприємств країн англо-американської облікової системи облік витрат здійснюють на функціональних рахунках. Наприклад, професійний план рахунків енергетичної промисловості Канади пропонує обліковувати витрати за наступними рахунками: 50 «Виробництво», 51 «Транспорт», 52 «Реалізація», 53 «Постачання», 54 «Адміністрація» тощо.

Всі професійні плани рахунків будуються на певних принципах, на підставі яких кожна компанія самостійно формує план рахунків.

Облік власного капіталу.

В звітності компаній країни розкрита наступна інформація, яка стосується власного капіталу компаній:

– кількість акцій, які дозволені до випуску, випущені та знаходяться в обігу;

– частка неоплаченого капіталу;

– номінальна, чи юридично визначена вартість акцій;

– зміни рахунків акціонерного капіталу за період;

– права, привілеї та обмеження, що стосуються розподілення дивідендів;

– відкладені дивіденди за привілейованими кумулятивними акціями;

– викуплені акції;

– акції, зарезервовані для майбутнього випуску, відповідно до опціонних та продажних контрактів, включаючи їх умови та суми;

– додатковий капітал (емісійний дохід);