Реферат: Основні методи психологічних досліджень
Ділові ігри – ще один засіб дослідження міжособистісних відносин в малих групах. Організація ділових ігор вимагає чіткого логічного аналізу конкретних оперативних ситуацій і колективного розв’язання можливих ситуацій, де кожен співробітник може виявити свої професійні здібності й уміння взаємодіяти з іншими членами команди. Слід зауважити, що ділові ігри, даючи гарні результати в плані дослідження міжособистісних відносин, проте, як правило, насамперед спрямовані на зняття якого-небудь виробничого ускладнення. Тому однією з основних задач у діловій грі є пошук потрібного рішення й ефективного способу його реалізації, а результати ділової гри ідеологічно оцінюються з погляду цінностей функціонування і розвитку соціального виробництва, соціально-культурних систем.
Одним з найбільш ефективних способів дослідження емоційно-безпосередніх відносин усередині малої групи є соціометрія. Вона являє собою своєрідний спосіб кількісної оцінки міжособистісних відносин у групі.
Термін «соціометрія» походить від латинського слова societas — суспільство і грецького metruin — вимірюю і позначає з одного боку галузь соціальної психології і соціології, що вивчає міжособистісні відносини в малих групах кількісними методами з акцентом на вивчення симпатій і антипатій усередині групи, а з іншого боку — прикладний напрямок, що включає вивчення, удосконалювання і використання відповідного інструментарію для вирішення практичних задач.
Социометричний тест призначений для діагностики емоційних зв'язків, тобто взаємних симпатій і антипатій між членами групи.
При проведенні соціометрії всім членам групи задають ті самі питання, наприклад: "З ким би ви хотіли працювати на спільних операціях?" чи "З ким би ви хотіли піти в туристичний похід?".
Віддаючи перевагу тому чи іншому члену колективу, опитуваний як би заявляє: "З цією людиною мені хочеться спілкуватися. Вона подобається мені більше, ніж всі інші". Якщо посада характеризує людину у формальній структурі групи, то числом отриманих виборів при соціометрії можна вимірити її положення в неформальній системі взаємин, тобто її соціальний статус. Останній має свій "табель про ранги".
Так, якщо кожен член групи може розраховувати на визначену кількість позитивних виборів, то той, хто одержав їх більше, попадає в "зірки". Звичайно "зірками" виявляються особистості, приємні в спілкуванні, що мають чарівність, привабливість.
Ті, хто при соціометрії одержав число виборів середнє чи вище за середнє, відносяться до таких, кому "віддають перевагу". Ті, у кого число виборів трохи нижче середнього, – "прийняті". Позбавлені ж виборів – "ізольовані". Ті, хто одержав тільки негативні вибори, попадають у категорію "вигнанців".
Останнім часом для дослідження міжособистісних відносин широко використовуються психодіагностичні комп'ютерні автоматизовані програми . Як приклад можна привести програму КОНСУЛ 8.1 "Діагностика міжособистісних відносин", розроблену Українським науково-дослідним інститутом "Медицина транспорту" і лабораторією психофізіології і профвідбору. Дана програма призначена для визначення особливостей і стилю міжособистісної взаємодії членів малої групи.
Область застосування такої програми досить широка:
· Підбор команди для будь-якого профілю діяльності.
· Контроль працездатності співробітників організації.
· Визначення сумісності членів колективу.
· Оптимізація системи підбора і розміщення кадрів.
· Визначення сумісності подружніх пар і прогноз можливих проблем у міжособистісних відносинах.
За результатами дослідження будується діаграма міжособистісних відносин у групі і дається інтерпретація сумісності будь-яких обраних випробуваних з бази даних, а також інтерпретуються особливості їхньої комунікативної сфери.
Література
1. Десев Л. Психология малых групп. Социальные иллюзии и проблемы. – М., 1979.
2. Крутецкий В. А. Психология. – М., 1986.
3. Психология индивидуальных различий / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтера, В. Я. Романова. – М., 1982.
4. Сарычев С. В., Чернышев А. С. Социально-психологические аспекты надежности группы в напряженных ситуациях совместной деятельности. – К., 2000.