Реферат: Основні напрямки фінансового аналізу

власники-акціо­нери

засновники

Рис. 1.4. Класифікація користувачів фінансового аналізу

До внутрішніх користувачів належать: керівництво всіх ран­гів: керівник підприємства, його заступники, робітники бухгалте­рії, фінансово-економічного відділу, інші служби підприємства, його співробітники. Кожен з них використовує інформацію, ви­ходячи із своїх інтересів. Наприклад, керівнику важливо знати реальну оцінку діяльності свого підприємства та його фінансовий стан; начальнику фінансового відділу необхідно добре володіти інформацією про формування та використання прибутку підпри­ємства; головному бухгалтеру необхідна інформація про надхо­дження та використання грошових коштів підприємства і т. д.

Зацікавленими користувачами є власники-акціонери, заснов­ники, для яких важливо знати рівень ефективності ресурсів, своїх вкладень, визначити розмір дивідендів і перспективи розвитку підприємства.

Сторонні користувачі — це:

• потенційні інвестори, які мають прийняти або відкинути рі­шення про вкладення своїх коштів у підприємство;

* кредитори, які мають бути впевненими у поверненні їм боргу;

• постачальники — із впевненістю в платоспроможності своїх клієнтів для своєчасного отримання платежів;

* аудитори — якщо необхідно виявити фінансові хитрощі своїх клієнтів;

» податкова інспекція — для виконання плану надходження коштів до бюджету.

Порівняльну характеристику зовнішнього і внутрішнього ана­лізу можна навести у вигляді табл. 1.1.

Таблиця 1.1

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

Таким чином, особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

—наявність широкого кола суб'єктів аналізу;

—різнобічні цілі користувачів інформації;

—використання публічної звітності, що веде до єдиної типо­вої методики аналізу;

—розв'язання лише певного кола завдань;

—доступність для всіх бажаючих мати інформацію про діяль­ність підприємства;

—прив'язка проведення достовірного аналізу за об'єктивними даними до термінів подання звітності (рік, півріччя, квартал). Особливостями внутрішнього фінансового аналізу виступають:

— вузьке коло суб'єктів аналізу;

— орієнтація результатів аналізу тільки на внутрішнього ко­ристувача, як правило, керівництво підприємства; максимальна їх закритість;

— використання всіх існуючих джерел інформації для прове­дення змістовного глибокого фінансового аналізу;

— застосування поряд з типовими методиками аналізу нерегламентованих прийомів аналітичного дослідження; відсутність регламентації аналізу;

— проведення більш глибокої аналітичної роботи і прийняття правильних управлінських рішень;

— проведення аналізу в міру необхідності у зв'язку із потре­бами управління.

Узагальнюючи, можна зробити висновки, що внутрішній і зов­нішній аналіз доповнюють один одного; разом вони дають реаль­ну картину надходження, стану і використання фінансових ре­сурсів на підприємстві.

2. Спосіб ланцюгових підставок у фінансовому аналізі.