Реферат: Основні правила експлуатації рентгенівських установок медичного призначення
31. Перед початком кожного рентгентерапевтичного сеансу наявність відповідних фільтрів, вірність укладення хворих, їх захист від невикористаного рентгенівського опромінення повинні бути перевірені лікарем-рентгенологом.
Крім цього, лікар-рентгенолог зобов’язаний слідкувати за тим, щоб всі інші, вказані ним умови, виконувалися рентгенлаборантом абсолютно точно на протязі всього сеансу рентгенотерапії.
32. При проведенні глибокої рентгенотерапії в процедурному приміщенні не дозволяється знаходитись будь-кому, за винятком хворого, що лікується.
33. Не рідше ніж один раз на місяць в рентгентерапевтичних кабінетах необхідно проводити вимірювання лікувальної дозі і визначення шару половинно-ослаблення.
Ці вимірювання повинні проводитьсь також при кожній зміні трубки чи кенотрона і після проведеного ремонту рентгентерапевтичної апаратури. Протоколи вимірювання повинні зберігатися в кабінеті.
В кожному рентгенівському кабінеті повинен знаходитися тільки один хворий.
Особи, які підтримують хворого, або дитину, обов’язково повинні одягати захисні просвинцьовані фартухи.
34. Під час прийому дітей до 14 років рентгенологічне обстеження повинно виконуватися не менше ніж трьома особами: лікарем, рентгенлаборантом і медичною сестрою або санітаркою, в обов’язки якої входить супроводження дитини до місця процедури і спостерігання за дитиною під час процедури. При цьому перебування в процедурній більше ніж однієї дитини не дозволяється. Для обстеження дітей молодшого віку необхідне спеціальне пристосування для підтримки їх за екраном, яке виключає необхідність в допомозі медичного персоналу.
При відсутності спеціального пристосування підтримування дітей під час обстеження доручається медичним сестрам або санітаркам того відділу, з якого доставлені діти.
Всі особи, які допомагають при обстеженні дітей повинні бути забезпечені необхідними захисними засобами.
35. Барієва суміш і інші контрастні речовини, призначенні для рентгенівського дослідження, повинні виготовлятися спеціально призначеною для цього особою. Забороняється виконувати всю роботу в фотолабораторії чи апаратному приміщенні рентгенівського кабінету.
36. Після закінчення робочого дня всі рубильники і вимикачі відключаються, а регулюючі частини встановлюються в початкове положення. Ручки розподілюючих пристроїв (які знімаються) необхідно зняти. Екрани для просвічування закриваються світлонепроникними чохлами.
37. При аварії рентгенівського обладнання або електропроводів, а також при пожежі головний рубильник апарата повинен бути негайно вимкнутий.
Якщо аварія супроводилася пораженням людини електричним струмом, то перш за все необхідно виключити головний рубильник, а потім негайно подати допомогу потерпілій людині.
При аварії або пожежі персонал рентгенівського кабінету може вживати необхідних заходів самостійно без попереднього повідомлення завідуючого кабінетом.
V. ВИМОГИ ДО ЗАЗЕМЛЕННЯ І ЗАЗЕМЛЮВАЧІВ
38. Всі металеві частини апаратів, ізольовані від частин, які знаходяться під напругою, повинні бути надійно з’єднанні електрично і заземленні.
При сітці з зануленням нульовий провід повинен бути з’єднаний з заземленням. В цьому випадку заземлення апарата слід розглядати як вторинне заземлення нульового проводу. Послідовне вмикання заземлених частин апарата – в заземлюючий провід не дозволяється.
39. В апаратах повинна бути застосована загальна система заземлення для всіх кіл високої і низької напруги.
40. Опір розтікання заземлювачів повинен бути не більший 10 Ом.
41. При виконанні заземлення повинні широко використовуватися природні заземлювачі:
а) водопровідні труби діючого водопроводу;
б) обсадні труби артезіанські колодязів;
в) металеві конструкції будинків і споруд, які мають надійне з’єднання з землею;
г) металеві оболонки кабелів, прокладених в землі, при кількості їх не менше двох.
Використання як заземлювачів трубопроводів горючих рідин, горючих і вибухових газів, труб опалення, каналізації і громовідводів забороняється.
42. Поперечний переріз заземлюючих проводів повинен бути не менший вказаних величин:
а) сталеві, прокладені відкрито – 12 мм кв.;
б) сталеві, недоступні для нагляду (зокрема під землею) – 48 мм кв. при товщині не менше 4 мм;