Реферат: Основні види фінансових послуг в Україні
● чистий лізинг, коли додаткові видатки з обслуговування орендованого майна покладаються на орендаря;
● повний лізинг,при якому орендар бере на себе всі видатки з технічного обслуговування зданого в оренду обладнання.
Роздільний лізинг –це ускладнений варіант фінансового лізингу,який передбачає участь в угоді кількох компаній та фінансових установ.Роздільний лізинг використовується в тому випадку,коли лізингодавець фінансує лише частину технічних засобів,а інша частина сплачується позиками інших учасників.Власником цього комплексу технічних засобів залишається лізингодавець,за яким зберігається право отримання податкових пільг по лізингу.
Розвиток лізингових стосунків може здійснюватися шляхом здачі в оренду цілих промислових підприємств,що викликає застосування роздільного лізингу.Він характеризується широкомаштабністю та наявності більшої кількості фінансово-кредитних відносин при виконанні угод.
6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;
Кредит - надання грошей або товарів в борг, як правило, з сплатою процентів; вартісна економічна категорія, невід'ємний елемент товарно-грошових відносин. Виникнення кредиту пов'язане безпосередньо зі сферою обміну, де власники товарів протистоять один одному як власники, готові вступити у економічні відносини.
Фінансовий кредит – пряма видача банком грошей позичальнику. По області використування та позичальникам фінансовий кредит має два види: межбанківський кредит (позичальником є банк), та кредит для комерційних цілей, (позичальник – підприємство, товариство, акціонерне товариство).
7) надання гарантій та поручительств;
Гарантія та поручництво є засобами забезпечення виконання фінансових зобов'язань виконавця інноваційного проекту перед фінансовим інститутом, а також запобіжними засобами захисту фінансового інституту від ризиків фінансування виконання проекту.
Питання забезпечення виконання зобов'язань регулюються розділом "Зобов'язальне право" Цивільного кодексу України.
Підставою для покладання відповідальності на гаранта або поручителя за невиконання виконавцем інноваційного проекту своїх фінансових зобов'язань перед фінансовим інститутом є, відповідно, договір про гарантію й договір поруки.
У договорі про гарантію сторонами є: "Гарант" - юридична особа, яка надає гарантію, і "Бенефіціар" - фінансовий інститут, який є інвестором виконавця інноваційного проекту. Бенефіціар за договором гарантії стає отримувачем платежу від гаранта в разі невиконання фінансових зобов'язань виконавця інноваційного проекту.
Договору гарантії передує укладання "Угоди про надання гарантії" між "Гарантом" і "Принципалом" - виконавцем інноваційного проекту.
У договорі поруки сторонами є: "Поручитель" - юридична особа (кредитно-фінансова установа, платоспроможне підприємство), що зобов'язується нести відповідальність за виконання фінансових зобов'язань виконавця інноваційного проекту (боржника) і "Кредитор" або "Інвестор" - фінансовий інститут, який здійснив фінансування виконавця інноваційного проекту.
Згідно з Цивільним кодексом України (статті 191, 192, 196) між поручництвом і гарантією є відмінності щодо відповідальності поручителя й гаранта. Так, за договором поручництва боржник і поручитель перед кредитором несуть солідарну відповідальність, тобто кредитор має право вимагати виконання фінансових зобов'язань і від самого боржника, і від поручителя разом або від кожного окремо. За договором гарантії гарант несе субсидіарну відповідальність (якщо інше не передбачено договором), тобто вимоги до гаранта можуть бути заявлені, якщо боржник не спроможний виконати свої зобов'язання. Договорами про гарантію й поруку встановлюється сума межі загальної відповідальності гаранта, поручителя, порядок перерахування сум і термін дії договору та умови його припинення.
За надання гарантії або поручництва гарант, поручитель стягують комісійні винагороди. Вартість оплати цих операцій визначається оцінкою ступеня їх ризиковості, на що впливають фактори платоспроможності, надійності заявника інноваційного проекту, терміну дії гарантії, ризиків виконання інноваційного проекту, вартості супроводження гарантії, поручництва, а також забезпечення гарантії, поручництва заставою майна. На практиці вартість послуги гарантії та поручництва відповідає тарифам страхування фінансових ризиків проектів і становить близько 5% від суми проекту.
Вартість послуги з надання гарантії, поручництва може бути знижена за рахунок докладного прорахунку інноваційного проекту або розроблення проекту та управління ним безпосередньо гарантом, поручителем.
Послуги з надання гарантій, поручництва виконавцям інноваційних проектів за умов надійності та платоспроможності гаранта, поручителя можуть стимулювати залучення інвестицій для виконання інноваційного проекту.
Гарантами та поручителями можуть бути банківські та інші фінансово-кредитні установи, платоспроможні підприємства.
8) переказ грошей-
- спосіб перерахування грошей юридичними або фізичними особами один одному через кредитні установи чи підприємства зв”язку. Здійснюється на підставі платіжного доручення шляхом перерахування грошей з банківського рахунку платника на рахунок одержувача (переказ банківський), а також безпосереднім внесенням готівки переказовідправником для вручення грошей переказоодержувачеві;
9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;
Існують такі види страхування:
* майнове (або загальне) страхування, об’єктом якого виступають різноманітні цінності ¾ будинки, споруди, обладнання, машини та інше майно. Окрема роль у цьому виді належить транспортному страхуванню ¾ морському, автомобільному, авіаційному;
* особове страхування, при якому об’єктом страхових відносин є події у житті фізичних осіб (вік, здоров’я, працездатність людини), а саме страхування служить як матеріальною допомогою при несприятливих обставинах, так і формою організації заощаджень до певного віку, встановленого строку або на певні цілі;
* страхування відповідальності, предметом якого є відповідальність перед третіми особами за можливими зобов’язаннями по відшкодуванню збитків (наприклад, гарантії банкам і фінансовим компаніям у випадку неплатоспроможності позичальника);
* перестрахування, що полягає у страхуванні вже застрахованих об’єктів з метою зниження ризику та перерозподілу відповідальності по оплаті страхових збитків.
10) торгівля цінними паперами;
Цінний папір - грошовий документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та визначає взаємовідносини між особою, яка їх емітувала, та їх власником і передбачає, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цього документа, іншим особам.
Торгівля цінними паперами - здійснення цивільно-правових угод щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів за рахунок своїх клієнтів або від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам.
11) факторинг-
- це достатньо новий вид послуг в фінансуванні, яким займаються спеціалізовані факторінгові компанії, тісно пов”язані з банками або які є їх дочірніми філіями, або самі банки.
Факторінг (factor – вперекладі з англійської „агент, посередник) є різновидом торторгово-коміссійної операції, яка сполучається з кредитуванням оборотного капіталу клієнта, що пов”язано з перевідступкою клієнтом-постачальником факторінгової компанії (фактор-фірмі) несплачених платіжних вимог за поставлену продукцію, виконані роботи, оказані послуги та, відповідно, права отримання платежу по ним. Він включає в себе инкасування дебіторскої заборгованості клієнта, кредитування і гарантію від кредитних та валютних ризиків.
Метою факторінгового обслуговування є своєчасне інкасування боргів для скорочування втрат внаслідок затримки платежу та запобігання появи сумнівних боргів, підвищення ліквідності та зниження фінансового ризику для клієнтів, які не хотять брати на себе роботу з перевірки платіжеспроможності своїх контрагентів, з ведення бухгалтерського обліку в відношенні своїх вимог та зацікавлені по можливості в найшвидшем отриманні грошей по рахункам.
В основі факторинга є покупка банком (факторсою компанією) рахунків-фактур клієнта на умовах негайної оплати частини вартості (70-90%) отфактурованих поставок та сплати залишку (за вирахуванням відсотка за кредит) в обумовлені строки незалежно від надходження виручки від дебіторів. Цьому факторінгові операції називають також кредитуванням продажу постачальника або наданням факторінгового кредиту постачальнику.
12) інші операції, які відповідають критеріям значення терміну „фінансова послуга”.
ПРАКТИКА ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ
Спеціалізовані КРЕДИТНО-ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ
Поняття і основні види спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів.
Окрім банківських установ, важливе місце у кредитних системах переважної більшості країн належить спеціалізованим кредитно-фінансовим інститутам, які в останні десятиліття набувають усе більшого розвитку та починають складати серйозну конкуренцію для комерційних банків на ринку фінансових послуг.
Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути являють собою установи кредитної системи небанківського типу, що акумулюють грошові доходи, капітали та заощадження населення, підприємств, держави, спеціалізуючись на виконанні кількох операцій або обслуговуючи обмежене коло клієнтури.
Хоча спеціалізовані кредитно-фінансові інститути діють, як і банки, у різних секторах ринку позичкових капіталів, вони не виконують усіх основних банківських функцій, а найважливішою рисою, яка їм притаманна та відрізняє від банківських установ, є вузька спеціалізація. Законодавством багатьох країн світу проводиться чітке розмежуванні сфер діяльності банків і небанківських установ, що в значній мірі обумовлено історичними особливостями розвитку виробництва і кредитної системи.