Реферат: Основні засади використання техніко-криміналістичних засобів

Розглянуті критерії в сукупності складають правову підставу загальної допустимості технічних засобів та спеціальних знань, яка характеризується загальними принципами законності, науковості та етичності.

Законність застосування технічних засобів і спеціальних знань слід розуміти як точне слідування закону, тобто вони не повинні суперечити нормам кримінально-процесуального права, а при їх використанні необхідно дотримуватися межі, встановленої цими нормами. Застосовані технічні засоби (їх вид, ознаки) обов'язково фіксують у процесуальних документах (протоколах, висновку експерта).

Науковість як принцип означає, що технічний засіб, заснований на закономірностях природи і суспільства, відбиває їх, відповідає вимогам науки. Зовнішнім проявом науковості технічного засобу є: точність, істинність результатів,відтворюваність, доступність та ефективність.

Етичність є морально-психологічним принципом і припускає використання таких технічних засобів та тактичних прийомів, які не суперечать моральним і стичним нормам поведінки, що склалися в суспільстві суверенної України. Принципи загальної допустимості технічних засобів дали змогу назвати критерії ефективності їх використання у діяльності слідчого, який застосовує технічні засоби для збирання інформації при розслідуванні злочинів, а саме:

а) доцільність, тобто придатність технічного засобу для досягнення бажаного результату;

б) надійність, тобто об'єктивна можливість одержання потрібного результату;

в) продуктивність — це одержання найбільшої користі;

г) рентабельність, тобто співрозмірність витрат часу, сил та засобів з ціною (результатами); д) безпечність — застосування таких технічних засобів, які не погрожують або не піддають небезпеці життя та здоров'я людини[4].

Отже, як висновок, можна виділити такі загальні вимоги, що визначають умови допустимості застосування у кримінальному процесі науково-технічних засобів, а саме:

дії з їх застосуванням правомірні, якщо вони передбачені законом і не суперечать йому;

застосовувати їх можуть особи, спеціально на це уповноважені;

можливість їх застосування безпосередньо визначається їх науковою обґрунтованістю, об’єктивністю і достовірністю отриманих результатів;

вони не повинні суперечити етичним нормам, принижувати гідність осіб, до яких вони застосовуються;

їх застосування має відповідати нормам безпеки.

Список використаних джерел

1. Криміналістика: Підручник/ За ред. П.Д.Біленчука.- К.: АТІКА, 1998р.

2. Криміналістика (криміналістична технікаО: Курс лекцій/П.Д.Біленчук, А.П.Гель, М.В.Салтевський, Г.С. Семаков.- К.:МАУП, 2001р.

3. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер,2004р.

4. Салтевський М.В. Криміналістика: Підручник. У 2 ч.- X.: Консум, Основа, 1999р.

5. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. – К.: А.С.К., 2002. – 1056 с.

6. Кримінальний процес України. Підручник. Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. – К., 1992р.