Реферат: Основные формы внешнеэкономических связей Украины

Для кожної держави чи не самим основним показником рівня зовнішньоекономічних зв’язків є структура експорту та імпоту. Відомо, що Україна виробляла й може виробляти цілий спектр наукоємної, складної машинно-технічної продукції: літаки, автобуси, автомобілі, трактори, комбайни, суда різного призначення, ракетні комплекси, верстати, турбіни, засоби зв'язку, електроніку, радіо- і телеапаратуру тощо. Реально основними експортерами конкурентної на світовому ринку продукції можуть швидко стати підприємства воєнно-промислового комплексу, на яких зосереджені високоякісне обладнання, сучасна технологія, висококваліфіковані фахівці.

Побачити об’єктивну картину можна, якщо проаналізувати показники експортно-імпортного руху за 2002 рік:

ріс 4.1 Аналіз експорту за 2002р . ( млн.. USD )

(за даними статистичного довідника „Україна у цифрах” за 2002р.)

ріс.4.2 Аналіз імпорту за 2002р . ( млн.. USD )

(за даними статистичного довідника „Україна у цифрах” за 2002р.)

З діаграми можна помітити, що значна доля експорту приходить на країни СНД (здебільшого на Росію).

У товарній структурі вивозу переважають вироби чорної металургії, залізна руда і кокс, продукти харчової промисловості. Промисловий потенціал України достатній для надходження валюти, необхідної для сплати зовнішнього боргу, закупівлі найнеобхіднішого імпорту та оплати інших загальнодержавних потреб:

Товарна структура експорту та імпорту в Україну на 2001р.( млн.. USD )

(за даними джерела із списку літератури №2.)

Реалізація цього потенціалу можлива за відповідної пропускної здатності транспортної інфраструктури, сприятливої соціально-політичної і правової ситуації та здатності зовнішньоторгових організацій та інших виконавчих структур до реалізації продукції.

Експортно-імпортні операції здійснюються як на валютній основі, так і у

формі клірингу. Кліринг - система безготівкових розрахунків, які грунтують-

ся на заліку взаємних вимог і зобов'язань і здійснюються через банки або спе-

ціальні розрахункові палати (перша створена в Лондоні в 1775 р.). Популяр-

ною нині стала форма бартерних операцій, тобто безпосереднього обміну то-

варами. Такі товарообмінні операції були найбільш поширені в Україні у 1992 р. і становили тоді майже 50 % загального товарообороту. Однак при такому товарообміні Україна втрачала великі кошти через нееквівалентний

вартісний обмін продовольчих товарів (зерна, цукру, олії) на паливно-мас-

тильні матеріали.

Основним напрямом зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва з республіками колишнього СРСР, країнами Східної Європи, розвиненими країнами світу, особливо з тими, що мають чисельну українську діаспору[*] .

Зовнішньоторгові організації та інші виконавчі структури повинні не тільки реалізовувати продукцію а традиційних ринках, а й виходити на нові перспективні регіони (особливо в Азію, Африку, Латинську Америку та Австралію). Найважливішою формою економічного співробітництва з країнами близького зарубіжжя нині є взаємний обмін різними видами сировини, готової продукції та наукове співробітництво. Однак необхідними є послідовна і радикальна перебудова механізму економічних зв'язків, здійснення карди- нальних заходів для їх оптимізації. Зокрема, передбачено захист економічних інтересів України через встановлення митного кордону з республіками колишнього СРСР. Підписано обопільні угоди з Росією та Білоруссю про співробітництво у галузі зовнішньоекномічної діяльності, які не допускають реекспорту товарів, до яких інші учасники угоди застосовують заходи регулювання. Реекспорт таких товарів має здійснюватися лише за письмової згоди та на умовах, що визначаються уповноваженим органом держави, яка є виробником цих товарів. Україна вивозить до країн СНД кам'яне вугілля, чавун прокат чорних металів, залізну руду, самородну сірку, цемент, сіль, промислове устаткування, автобуси, тепловози, екскаватори, продукцію хімічної промисловості, цукор, масло, фрукти, консерви тощо. В загальному обсязі вантажів, які щороку вивозяться з України у ці країни, найбільшу частку мають коксівне вугілля і чорні метали.

Понад 72 % наших поставок отримує Росія. Основним споживачем їх є Центральний район Росії, на який припадає майже 3/4 вивозу продукцій з

України. Значними споживаннями залізної руди, чорних металів, які над-

ходять з України, є Поволжя, Північний Кавказ. Певна кількість чорних

металів, зокрема прокату, вивозиться з України до Санкт-Петербурга, Біло-

русі, держав Балтії, Молдови, цукор - в усі республіки колишнього СРСР (за

винятком Молдови), м'ясо, масло, м'ясні вироби - здбільшого в Росію.

В Україну з інших республік колишньго СРСР найбільше ввозить Росія -70%

Це - нафта, газ, ліс, папір, деякімарки чорних і кольорових металів, машини,

устаткування та інша продукція.

Білорусь постачає в Україну трактори, вантажні автомобілі, електронно-обчислювальні машини, мінеральні добрива, ліс, папір; Казахстан - кольорові метали, шкірсировину, концентратикольорових металів; Молдова - продукцію прладобудування, виноробної промисловості, килими, виноград;

республіки Середньої Азії - газ, бавовну, концентрати кольорових металів,

тканини, каракуль; республіки Закавказзя - нафту і автомашини, алюмініє-