Реферат: Особливості біохімічного складу сполучної тканини аорти та процесів вільнорадикального окиснення при аневризмі аорти із загрозою розриву

Гіалуронова

кислота

0,21±0,01 0,210±0,008 0, 19±0,01 0,18±0,05 Хондроїтин-сульфати 0,040±0,006 * 0,060±0,008 0,070±0,009 0,060±0,006 Гепарансульфат 0,060±0,005 * 0,05±0,01 0,050±0,008 0,040±0,003 Сума ГАГ 0,31±0,01 0,32±0,02 0,31±0,01 0,29±0,02

Примітки: * - вірогідно порівняно з контролем - (p ≤ 0,05);

** - вірогідно порівняно з АС - (p ≤ 0,05);

*** - вірогідно порівняно з АА1 "шорсткувата ділянка" - (p ≤ 0,05);

/* - вірогідно порівняно з АА1 "гладенька ділянка" - (p ≤ 0,05);

Ці кількісні зміни біохімічних компонентів у "шорсткуватій" ділянці аорти корелюють з даними морфологічних досліджень про наявність дегенеративних порушень у стінці аорти при АА1, які варіюють від слабовираженої фрагментації еластичних волокон до великих ділянок розриву й розщеплення мембран, фіброзно-м'язових елементів, що поєднується з атрофією гладком’язових клітин (мал.1)

Мал.1. Еластичні волокна на "шорсткуватій" ділянці аорти при аневризмі аорти з ділянками розривів і розщепленням еластичних мембран. Забарвлювання за Малорі.

У такий спосіб зміни складу сполучної тканини на "шорсткуватій" ділянці аорти (зниження рівня оксипроліну, тирозину, хондроїтинсульфатів і підвищення вмісту гепарансульфату) можуть слугувати показниками стану тканин аорти в період загрози її розриву. Очевидно, виявлені порушення провокують компенсаторні зміни складу сполучної тканини на "гладенькій" ділянці – вірогідне підвищення вмісту оксипроліну в порівнянні з контролем, що можна розглядати як прояв адаптивної реакції "гладенької" ділянки аорти на загрозу розриву.

Слід звернути увагу на те, що у композиційному складі сполучної тканини аорти у хворих із захворюваннями, близькими за своїм походженням (АС, АА1 і СЛ), відбуваються різні кількісні зміни. Зокрема, при СЛ вони подібні змінам на "гладенькій" ділянці аорти при АА1, а при АС спостерігається найбільше зниження вмісту оксипроліну на фоні найбільш високого вмісту тирозину, тоді як рівень гексозамінів при АС вірогідно не відрізняється від величин аналогічних показників на "шорсткуватій" ділянці аорти при АА1. Аналіз вмісту фракцій ГАГ при АС показав, що у хворих з цим захворюванням найбільш високий рівень фракції хондроїтинсульфатів у порівнянні з хворими на АА1.

Отримані дані свідчать, що кожне з даних захворювань характеризується різним ступенем змін складу сполучної тканини аорти, що необхідно враховувати при проведенні лікувальних і діагностичних заходів.

Характеристика деяких біохімічних показників запалення та системи ПОЛ й АОС у крові хворих з АА в динаміці її розвитку порівняно зі змінами в інших клінічних групах

Проведено дослідження концентрації сіалових кислот, церулоплазміну, гексоз, фібриногену, загального білка, вмісту продуктів ПОЛ, цитокінів – ІЛ-1-РА, ІЛ-4, ІЛ-6, фактора некрозу пухлини альфа – ФНП-α, вмісту серомукоїдів, глікопротеїнів, молекул середньої маси (СМ) і середньомолекулярних пептидів (СМП), а також сумарної антиоксидантної активності (АОА) і ШОЄ у хворих з АА, АА1, АА2, АС, СЛ.

Мал.2. Значення показників ШОЕ, фібриногену та загального білку в сироватці крові хворих на АА в динаміці її розвитку в порівнянні з групою контролю

На мал.2 видно, що значення ШОЄ значно підвищені в порівнянні з контрольними в усіх клінічних групах. Максимальне значення ШОЄ (64,0±2,8 мм/год) спостерігалося при аневризмі аорти із загрозою розриву (АА1), що свідчило про розвиток в організмі хворих цієї групи найбільш інтенсивного, ніж в інших групах, запального процесу. При зіставленні величини даного показника в клінічних групах у послідовності АС (230% від контрольного рівня), АА (300%), АА1 (587%) виявлено його збільшення, зокрема, дуже високий рівень (57,1±3,4 мм/год) при розриві аневризми аорти на операційному столі (АА2).

Таким чином, аналіз динаміки ШОЄ свідчить про те, що зі збільшенням загрози розриву АА в організмі хворого підсилюється вже існуючий запальний процес. Слід зазначити, що виявлена при аналізі ШОЄ закономірність – інтенсифікація запального процесу –простежується і за змінами вмісту фібриногену (104%, 148%, 151%, 131%, 180% відповідно), сіалових кислот (130%, 121%, 146%, 251%, 165% відповідно), гексоз (97%, 121%, 147%, 186%, 128% відповідно), глікопротеїнів (103%, 170%, 163%, 186%, 227% відповідно) від контрольного значення при АС, АА, АА1, АА2, СЛ (мал.3).

Мал.3. Величина показників запалення в сироватці крові хворих з варіантами АА, СЛ, АС, КА, ГІМ в порівнянні з групою контролю

З використанням проаналізованих вище параметрів був розроблений спосіб діагностики можливості розриву аневризми аорти (Патент № 26987 від 10.10. 2007 р).

Дослідження вмісту цитокінів – інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), фактора некрозу пухлин (ФНПα), інтерлейкіну-4 (ІЛ-4), рецепторного антагоніста інтерлейкіну-1 (ІЛ-1-РА)

показало, що вміст ІЛ-6 збільшується при АС, СЛ, АА1 від 5,3±0,37 пг/мл при АС і 8,0±0,57 при СЛ до 17,25±0,55 пг/мл при АА1 відповідно на фоні значення 3,95±0,10 пг/мл при стенозі аорти (КА); вміст ФНПα вірогідно не відрізнявся в обраних групах. Зміни концентрації прозапального ІЛ-6 збігалися за спрямованістю зі змінами ШОЄ й інших показників запалення. Оскільки серед усіх обраних для дослідження клінічних групах вміст ІЛ-6 був найвищим в групі з АА1, у порівнянні з контролем, цей показник також можна розглядати як критерій загрози розриву стінки аорти (17,25±0,55 та 3,95±0,10 пг/мл відповідно). Вміст концентрації ІЛ-4 при АА1 також був істотно підвищений (18,45±0,85 пг/мл) у порівнянні із показником у групі хворих з АС (1,21±0,16 пг/мл) і СЛ (1,35±0,10 пг/мл), тобто в 15,2 та 13,7 разів відповідно.

Таким чином, підвищення рівня вмісту ІЛ-4 та ІЛ-6 при АА1 також можна віднести до індикаторів загрози розриву АА.

Результати аналізу змін концентрації СМП (табл.3) свідчать про збільшення її при АА1 і при всіх досліджуваних захворюваннях в 3,1, 3,3 рази від рівня показника в контролі.


Таблиця 3. Вміст продуктів ПОЛ, СМ, СМП та активності АОС у сироватці крові хворих з АА1, СЛ й АС у порівнянні з контролем (М±m)

Клінічна

група

ДК

од/мл

МДА

мкмоль/л

К-во Просмотров: 236
Бесплатно скачать Реферат: Особливості біохімічного складу сполучної тканини аорти та процесів вільнорадикального окиснення при аневризмі аорти із загрозою розриву