Реферат: Особливості екологічного та біологічного моніторингу

Вступ

1. Екологічний моніторинг як засіб визначення екологічного стану навколишнього середовища.

2 Розвиток системи екологічного моніторингу в Україні.

3 Особливості регіонального екологічного моніторингу.

4. Проблеми глобального екологічного моніторингу

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми: Існування людського суспільства незмінно пов’язане з використанням довкілля як середовища проживання та створення засобів життєзабезпечення – продуктів харчування, сировини й матеріалів для побутових потреб і виробничої діяльності, виробництва і використання енергії, забезпечення транспортом та засобами зв’язку, задоволення рекреаційних потреб.Екологічний моніторинг довкілля є сучасною формою реалізації процесів екологічної діяльності за допомогою засобів інформатизації і забезпечує регулярну оцінку і прогнозування стану середовища життєдіяльності суспільства та умов функціонування екосистем для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування.

Мета дослідження: полягає у дослідженні особливості функціонування екологічного моніторингу в Україні та світі.

Завдання дослідження охарактеризувати:

1. Екологічний моніторинг як засіб визначення екологічного стану навколишнього середовища.

2 Розвиток системи екологічного моніторингу в Україні.

3 Особливості регіонального екологічного моніторингу.

4. Проблеми глобального екологічного моніторингу

Методологія дослідження: Дана тема опрацьована такими вченими науковцями у цій сфері: Злобін, Кочубей, Джигирей, Сторожук, Яцюк. В роботі використовуються статистичний метод, метод агналогій, історичний та загальнонауковий методи, комплексний підхід.

Інформаційна база дослідження: ІНДЗ виконане на основі даних посібників, монографій, статей періодичних видань, статистичних довідників, даних інтернету та нормативно-правових актів.

Екологічний моніторинг як засіб визначення екологічного стану навколишнього середовища.

Шляхи вирішення екологічних проблем, стратегія екологічної безпеки і стійкого розвитку все ще залишаються під загальною увагою.

У 1972 р. в Стокгольмі пройшлаконференція по охороні навколишнього середовища під егідою ООН, девперше виникла необхідність домовитися про визначення поняття“моніторинг”. Вирішено було під моніторингом навколишньогосередовища розуміти комплексну систему спостережень, оцінки іпрогнозу змін стану навколишнього середовища під впливом антропогенних факторів. Термін з'явилося як доповнення до терміна “контроль стану навколишнього середовища”. Основні задачі екологічного моніторингу: спостереження за станомбіосфери, оцінка і прогноз її стану, визначення ступеняантропогенного впливу на навколишнє середовище, виявлення факторів іджерел впливу. В кінцевому випадку метою моніторингу навколишньгосередовища є оптимізація відносин людини з природою, екологічнаорієнтація господарської діяльності.

Екологічний моніторинг виник на стику екології, біології, географії, геофізики, геології й інших наук. Виділяють різні види моніторингу в залежності від критеріїв:

біоекологічний (санітарно-гігієнічний);

геоекологічний (природньо-господарський);

біосферний (глобальний);

геофізичний;

кліматичний;

біологічний;

здоров'я населення й ін.

Особливу роль у системі екологічного моніторингу відіграє біологічний моніторинг, тобто моніторинг біологічної складової екосистеми (біоти). Біологічний моніторинг – це контроль стану навколишньої природного середовища за допомогою живих організмів. Головний метод біологічного моніторингу – біоіндексація, зміст якої полягає в реєстрації будь-яких змін в біоті, викликаних антропогенними факторами.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--