Реферат: Особливості функціонування єврорегіонів України

- надавати допомогу у розробці конкретних проектів транскордонного співробітництва, що становлять взаємний інтерес;

- сприяти розвиткові добросусідських відносин між країнами-членами єврорегіону;

- визначати потенційні галузі багатостороннього співробітництва;

- бути сполучною ланкою і сприяти співробітництву членів єврорегіону з міжнародними організаціями, установами та агентствами.

Керівними органами Єврорегіону "Буг" є: Рада, Президія, Секретаріат. Ці органи виконують координаційні, дорадчі і представницькі функції, що пов'язані з реалізацією цілей і завдань Єврорегіону "Буг". Для вирішення визначених спільних завдань Рада створює постійні робочі групи. Фінансування діяльності структур забезпечується кожною стороною згідно окремо встановлених критеріїв.

Транскордонне співробітництво в межах Єврорегіону "Буг" здійснюється між трьома частинами територій, що належать до господарських структур різних країн і є складовими елементами національних економік України, Польщі і Білорусі. Ці території формують прикордонні господарські системи своїх країн.

Прикордонну господарську систему ми розуміємо як складну поліструктурну систему взаємопов'язаних компонентів (природа (природне середовище), населення і його розселення, сфера матеріального виробництва і сфера послуг), які знаходяться між собою в генетичному, функціональному і територіальному зв'язку. Кожна компонента поділяється на безліч відносно одноякісних елементів (промислове чи сільськогосподарське підприємство, населений пункт тощо).

Стратегія розвитку Єврорегіону "Буг" повинна включати такі основні сфери цілей і дій:

- сфера бізнесу: орієнтація підприємств на ринки іншої сторони і на кооперацію з ними; вільний рух товарів, капіталу, робочої сили; розвиток виробничої і ринкової інфраструктури; обмін інформацією;

- сфера господарського розвитку: посилення інтеграції, розвиток комунікацій і зв'язку; формування регіональних транскордонних систем технічної інфраструктури; інтеграція поселенських систем; розвиток і вдосконалення інтеграції рекреаційної бази;

- соціальна сфера: охорона довкілля і співробітництво в галузі екології; розвиток інтеграції у сфері культури; співробітництво у сфері освіти і науки; інтеграція систем соціального забезпечення; охорона права і громадського порядку; охорона здоров'я; розвиток інтеграції і контактів в інших сферах [22, С.104-105].

До сфер стратегічної діяльності в єврорегіоні "Буг" відносяться:

- природне середовище: діяльність спрямована на ліквідацію проблем, які шкодять іншим сферам діяльності, а також сприяють покращенню екологічного стану території єврорегіону "Буг";

- мережа міських поселень на яку спирається розвиток інших сфер співробітництва; комунікаційна мережа – зумовлена вигідним транскордонним положенням єврорегіону "Буг";

- економічна інфраструктура визначає інтенсивність обороту капіталу, функціонування ринку і розвиток підприємств; це сфера, від якої найбільш залежить розвиток співробітництва;

- інфраструктура агробізнесу — становить значну сферу ринку;

- туризм – найважливіша сфера співробітництва, має великі можливості створення спільної бази;

- наука й інноваційна діяльність – сфера, в якій можливе найактивніше співробітництво, проведення спільних досліджень, можливість співробітництва в сфері створення й обміну інформації;

- сфера суспільних контактів – не створює економічної вигоди.

Єврорегіон “Нижній Дунай”. 14 серпня 1998 року у румунському місті Галац відбулося підписання угоди пор сформування єврорегіону "Нижній Дунай". До складу єврорегіону увійшли Одеська область з боку України, райони Молдови і повіти Румунії.

Було затверджено організаційну структуру Єврорегіону:

- Рада Єврорегіону – його вищий орган управління

- комісії зі сфер діяльності;

- координаційний центр.

У рамках єврорегіону сформовані дев'ять комісій:

- з регіонального розвитку;

- з питань економіки, торгівлі і туризму;

- з питань транспорту і комунікацій;

- з демографії;