Реферат: Особливості клінічного перебігу та лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей що проживають
Уперше на основі комплексного обстеження дітей із ХКГ, які мешкають на нітратно забруднених територіях, виявлено особливості симптоматики захворювання, визначено рівень нітрит-іона, стан АОСЗ ротової рідини. Уперше за допомогою багатофакторного кореляційного аналізу клініко-параклінічних даних встановлено можливі механізми ураження тканин пародонта в дітей за умов надмірного надходження в організм нітратів.
Уперше патогенетично обґрунтовано та впроваджено метод лікування ХКГ у дітей із використанням засобів природного походження, які мають антиоксидантні властивості (“Протефлазід” та “Імунофлазід”). Доведено ефективність запропонованого методу лікування в дітей, які проживають на нітратно забруднених територіях. Пріоритетність дослідження підтверджена деклараційним патентом України на корисну модель, 2 інформаційними листами та 3 раціоналізаторськими пропозиціями.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлені клінічні особливості ХКГ у дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях, а саме ціаноз та посилена кровоточивість ясен, що слід враховувати при діагностиці захворювання.
Запропонований метод лікування ХКГ у дітей із використанням препаратів “Протефлазід” та “Імунофлазід” за індивідуалізованими схемами відповідно до ступеня тяжкості патології дозволяє істотно покращити результати лікування, збільшити терміни ремісії, попередити розвиток тяжких форм ураження тканин пародонта.
Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в лікувальний процес закладів охорони здоров’я Новоселицького та Кіцманського районів Чернівецької області, Чернівецької міської дитячої стоматологічної поліклініки, Івано-Франківської дитячої стоматологічної поліклініки, стоматологічної поліклініки Івано-Франківського державного медичного університету, Полтавської дитячої міської клінічної лікарні. Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі стоматології факультету післядипломної освіти Івано-Франківського державного медичного університету та кафедрі дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань Української медичної стоматологічної академії.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою науковою працею автора. Самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, опрацьовано літературні дані, визначено мету та завдання наукової роботи. Дисертантом забезпечена організація і проведення клініко-лабораторного обстеження дітей, які проживають на нітратно забруднених територіях. Особисто виконано експериментальну частину роботи. Самостійно проведено статистичну обробку, аналіз та узагальнення одержаних даних, написано всі розділи дисертації. Автором підготовлені виступи на конференціях та направлені до друку наукові праці. Висновки і практичні рекомендації сформульовано спільно з керівником дисертаційної роботи.
Додаткові методи дослідження проводилися на базі лабораторій кафедр Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці): медичної хімії (зав. каф. – д.б.н., проф. І.Ф. Мещишен), внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб (зав. каф. – д.мед.н., проф. М.Ю. Коломоєць), патологічної анатомії та судової медицини (зав. каф. – д.мед.н., проф. І.С. Давиденко). Експериментальну частину роботи проведено на базі віварію Буковинського державного медичного університету. Для здійснення лікувально-профілактичних заходів у дітей із регіону спостереження залучалися фахівці місцевих закладів охорони здоров’я.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, результати, висновки і практичні рекомендації дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на VІ міжнародній науковій конференції “Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки” (Чернівці, 2007), 76-й міжвузівській науковій конференції студенів та молодих вчених із міжнародною участю “Працюємо, творимо, презентуємо” (Івано-Франківськ, 2007), ХІ ювілейному міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2007), підсумковій науковій конференції Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2008), а також увійшли до матеріалів міжнародних науково-практичних конференцій: “Стоматологічне здоров’я – дітям України” (Київ, 2007), “Здорова дитина” (Чернівці, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, із них 6 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 деклараційний патент України на корисну модель, 2 інформаційні листи та 1 тези в матеріалах науково-практичної конференції.
Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 133 сторінках основного тексту. Складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Робота ілюстрована 19 таблицями, 39 рисунками. Перелік використаних джерел включає 302 найменування (із них 121 – латиною).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Для встановлення розповсюдженості захворювань тканин пародонта проведено огляд 300 дітей віком 6-7 та 12 років, які мешкають у селах Тарасівці, Черлена та Довжок Чернівецької області, де, за даними Науково-дослідного інституту медико-екологічних проблем МОЗ України (м. Чернівці), рівень нітрит-іона в джерелах децентралізованого водопостачання в 3-4 рази перевищує гранично допустиму межу – 45 мг/л.
Стан гігієни ротової порожнини та тканин пародонта оцінювали за даними індексів Green-Vermillion, папілярно-маргінально-коміркового, кровоточивості за Н.Р. Muhlemann, S. Son (1971), зубного каменю за В.С. Івановим та співавт. (2002), проби Шиллера-Писарева, а також симптомів захворювань тканин пародонта за кількістю уражених секстантів. Діагноз встановлювали згідно з класифікацією захворювань тканин пародонта М.Ф. Данилевського (1994). Ступінь тяжкості ХКГ визначали на підставі клінічних ознак: ураження лише ясенних сосочків із розповсюдженістю процесу на одну чи дві щелепи класифікували як легкий ступінь захворювання; поширення запалення на ясенний край – як середній ступінь тяжкості. При вивченні cтану тканин пародонта в дітей звертали увагу на чинники ризику їх розвитку в різних вікових групах: місцеві подразнюючі фактори, соматичну та ортодонтичну патології, фізіологічну зміну зубів, інтенсивність карієсу зубів.
Основними групами спостереження були: І група – 30 дітей віком 6-7 років із клінічними проявами ХКГ легкого ступеня тяжкості; ІІ група - 30 дітей того ж віку з середнім ступенем тяжкості патології; ІІІ група – 30 дітей віком 12 років із ХКГ легкого ступеня тяжкості та ІV група - 30 дітей віком 12 років із клінічними проявами ХКГ середнього ступеня тяжкості. Групи контролю склали 30 здорових дітей віком 6-7 років (група КІ) та 30 здорових дітей віком 12 років (група КІІ), які мешкають в умовно екологічно чистому районі з централізованим водопостачанням.
Матеріалом для біохімічних досліджень була ротова рідина дітей, в якій визначали такі показники: концентрацію нітрит-іона спектрофотометричним методом; рівень білка біуретовим методом; ДК за методом В.Б. Гаврилова та М.І. Мішкорудної (1983); МА за методом Н.Д. Стальної і Т.Г. Гарішвілі (1977); НS-груп за допомогою реактиву Елмана; відновленого глутатіону (Г-SН) за реакцією з сульфосаліциловою кислотою; активність каталази за методом М.А. Королюк (1988); СОД за методом С. Чеварі (1985); глутатіонтрансферази (Г-SТ) за методом W.H. Habig (1974); глутатіонпероксидази (ГП) за методом І.В. Геруша та І.Ф. Мещишена (1998); глутатіонредуктази (ГР) за рівнем нікотинамідаденіндинуклеотидфосфату загальноприйнятим методом.
Для визначення ефективності запропонованого методу лікування ХКГ у дітей, що проживають на нітратно забруднених територіях, було проліковано 52 дитини з ІІІ та ІV груп обстеження. Виділено підгрупи А (спостереження) та підгрупи Б (порівняння) по 13 осіб у кожній. Дітям груп спостереження, окрім загальноприйнятих заходів, проводили корекцію антиоксидантного статусу препаратами “Протефлазід” місцево та “Імунофлазід” перорально. Вибір препаратів зумовлений їх природним походженням, вираженими антиоксидантними, антигіпоксичними та Р-вітамінними властивостями.
В експериментальній частині роботи використано 60 білих щурів лінії Вістар. Розподіл на групи здійснювався таким чином: 1-а група (n=20) – контрольна; 2-а група (n=20) – тварини з ХНІ; 3-я група (n=20) – тварини з ХНІ та корекцією препаратом “Протефлазід”. Кожна з груп, у свою чергу, поділялася на групу А (тварини віком 1 місяць) та групу Б (двомісячні тварини). ХНІ моделювалася шляхом введення нітрату натрію з питною водою в дозі 0,5 г/кг маси на добу (0,058LD50 ) протягом 45-ти днів. Препарат “Протефлазід” вводили перорально протягом двох тижнів, починаючи з 31-го дня експерименту з розрахунку 1 крапля на 100 г маси щура на добу одночасно з нітратами. Визначався ступінь окиснювальної модифікації білків (ОМБ) за методикою Є.Є. Дубініної в модифікації І.Ф. Мещишена (1998), рівень білка, НS-груп, Г-SН, нітрит-іона, активність Г-SТ, ГР, ГП у сироватці крові та рівень ДК, МА, активність каталази в гомогенатах ясен тварин за вище вказаними методиками. Гістологічні дослідження слизової оболонки ясен, нижньощелепної кістки, печінки та нирок здійснювали за загальноприйнятими методами. Умови проведення експерименту відповідали вимогам положень “Загальні етичні принципи експериментів на тваринах”, ухвалених І національним конгресом із біоетики (Київ, 2001).
Статистична обробка даних проведена за допомогою пакету прикладних програм для медико-біологічних досліджень “STATGRAPHICS” (1992, 2001) з використанням “t” критерію Стьюдента. Вірогідність відмінності між відносними величинами визначалася методом кутового перетворення Фішера “j”. Для побудови прогностичної математичної моделі використано багатофакторний кореляційний аналіз методом головних компонент.
Результати дослідження та їх обговорення. Проведене клінічне обстеження дітей, які проживають у місцевості з підвищеним рівнем нітратів, показало, що розповсюдженість захворювань тканин пародонта становить 60,00% випадків у віці 6-7 років та 80,00% - у віці 12 років. Структура патології пародонта в дітей 12-річного віку складається з ХКГ (90,00%), який переважно представлений легким (49,07%) та середнім ступенями тяжкості (40,74%), хронічного гіпертрофічного гінгівіту (8,33%) та генералізованого пародонтиту (1,67%).
Згідно даних ВООЗ щодо характеристики стану тканин пародонта, поширеність кровоточивості ясен у дітей була високою як у молодшій (63,33%), так і в старшій вікових групах (76,00%). Середня кількість уражених секстантів за даною ознакою склала, відповідно, 2,18±0,17 та 3,24±0,17, що інтерпретується як високий рівень інтенсивності кровоточивості. Зубний камінь виявлявся в 38,67% випадків у 12-річних дітей, ступінь ураження в секстантах становив 0,95±0,13, що відповідає низькому рівню за градацією ВООЗ.
Аналіз чинників ризику розвитку захворювань тканин пародонта в дітей віком 6-7 років, які мешкають на нітратно забруднених територіях, засвідчив, що в 18,89% виникнення клінічних ознак запального процесу пов’язане з прорізуванням постійних зубів. У 16,67% випадків діагностувалися аномалії прикусу та м’яких тканин ротової порожнини. Соматичні захворювання, за даними шкільних індивідуальних карт дітей, реєструвалися в 7,78% обстежених, високий рівень інтенсивності карієсу – у 8,89%. В усіх дітей були м’які зубні відкладення. У старшій віковій групі ортодонтична патологія спостерігалася в 29,17% випадків, а високий рівень інтенсивності карієсу - у 13,33%. ІІІ групу здоров’я мали 8,33% оглянутих дітей. Зубний наліт виявлявся в усіх обстежених, а в 48,33% випадків реєструвалися тверді зубні відкладення.
Для вивчення можливих патогенетичних механізмів формування морфо-функціональних змін у тканинах пародонта при інтоксикації нітратами та апробації запропонованої медикаментозної корекції проведено експеримент. Біохімічні дослідження плазми крові щурів показали, що на фоні підвищення концентрації нітрит-іона відбувається зниження вмісту загального білка та зростання ступеня ОМБ. Рівень ДК у гомогенатах ясен тварин 2А та 2Б груп збільшувався майже в 2 рази, а рівень МА – в 1,72 та 1,54 рази. Одержані дані свідчать про розвиток оксидативного стресу (ОС) в організмі тварин у цілому та тканинах пародонта зокрема. Система глутатіону в щурів обох вікових груп зазнавала однотипних змін. Так, спостерігалося зниження рівня НS-груп плазми крові та Г-SН еритроцитів у межах 33,68-39,68%; зростання активності ГП на 42,30% у 2А групі та на 40,28% - у 2Б групі; активність ГР зменшувалася, відповідно до віку тварин, на 38,73% та 34,35% проти показників груп контролю. Найбільших змін зазнавала активність Г-SТ плазми крові тварин, величина якої знижувалася до (4,03±0,42) нмоль/хв. мг у щурів віком 1 місяць та (4,72±0,91) нмоль/хв. мг - у старшій віковій групі, порівняно з відповідними даними груп контролю - (10,12±0,64) та (9,08±0,71) нмоль/хв. мг (р<0,05). Зниження рівня сульфгідрильних груп, у тому числі Г-SН, можна пояснити значним використанням даних метаболітів у нітрат/нітритредуктазних процесах в організмі, відновленні метгемоглобіну, формуванні транспортних форм NO, функціонуванні багатьох ферментних систем тощо (Реутов В.П. и соавт., 1998, 2003).
Підтвердженням дії нітратів були системні структурні зміни внутрішніх органів щурів, основними формами альтерації яких були зерниста та гідропічна дистрофії з поширенням процесу на переважну більшість клітин тканини. Нижньощелепна кістка характеризувалася розвитком процесів лакунарної резорбції, а в слизовій оболонці ясен реєструвався ретенційний акантоз і венозна гіперемія, що були сильніше виражені у тварин віком 1 місяць. Незважаючи на відсутність характерних для розвитку ХКГ лейкоцитарних інфільтратів, виявлені в експерименті патоморфологічні ознаки підтверджують наявність первинно дистрофічного патологічного процесу в яснах, що, безумовно, є підґрунтям для розвитку запалення.
Пероральне застосування препарату “Протефлазід” при нітратній інтоксикації у тварин привело до позитивної динаміки змін біохімічних та морфологічних параметрів. Зокрема, ретенційний акантоз епітелію слизової оболонки ясен щурів віком 1 місяць редукувався з ІІІ до І-ІІ ступеня, а у двомісячних тварин переважали ділянки звичайної будови, що чергувалися з акантозом І ступеня. Зникали судинні реакції підлеглої сполучної тканини, зазнавали зворотнього розвитку процеси остеодеструкції коміркового відростка. Результати біохімічних досліджень засвідчили відновлення переважної більшості показників до рівня контрольних груп. Це дає підстави говорити про доцільність використання флавоноїдного препарату “Протефлазід” для корекції антиоксидантного статусу в дітей за умов хронічного нітратного навантаження.
Результати клінічного обстеження дітей, що мешкають на нітратно забруднених територіях, показали, що основною скаргою була кровоточивість ясен, яка тривала від кількох місяців до кількох років і виявлялася в 36,67% випадків у дітей І групи, 56,67% - ІІ групи та, відповідно, у 46,67% і 83,33% обстежених ІІІ та ІV груп.
Характерною клінічною ознакою ХКГ у регіоні спостереження є ціаноз ясен, який посилювався на маргінальній частині і виявлявся в 16,67% випадків у дітей І групи та 20,00% - у дітей ІІ групи. У дітей старшого віку дана ознака зустрічалася в 23,33% (ІІІ група) та 26,67% (ІV група) випадків. Виникнення ціанозу пов’язане з розвитком метгемоглобінемії та венозної гіперемії підлеглої сполучної тканини ясен і може бути першою клінічною ознакою об’єктивізації, так званої, безсимптомної метгемоглобінемії, яка уражає значну частину населення, що проживає на нітратно забруднених територіях. Другою особливістю ХКГ є виражений симптом кровоточивості, бальна інтерпретація якого виявилася найбільш інформативною. Так, у дітей І групи індекс кровоточивості дорівнював 0,70±0,04, у дітей ІІ групи - 1,18±0,06. У старших вікових групах даний показник становив, відповідно, 0,98±0,05 та 1,38±0,06. Механізм розвитку посиленої кровоточивості ясен, на нашу думку, пов'язаний із патогенетичним впливом нітратів на організм дитини.
У всіх групах спостереження рівень нітрит-іона в ротовій рідині дітей був значно вищим. Зокрема, у І групі концентрація метаболіту сягнула (83,09±4,08) мкмоль/л, у ІІ групі – (96,39±2,44) мкмоль/л проти (30,39±0,92) мкмоль/л у дітей групи контролю. У старших вікових групах даний показник склав (97,00±4,44) мкмоль/л у ІІІ групі та (103,35±2,60) мкмоль/л - у ІVгрупі при (31,70±2,60) мкмоль/л у дітей, які вживають воду з регламентованою концентрацією нітратів. Виявлено тенденцію до підвищення вмісту ксенобіотика зі збільшенням віку дітей і ступеня тяжкості патології, що підтверджує його вплив на розвиток захворювання.
Показники прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей за умов нітратного навантаження (табл. 1) мали такий же вектор змін, як і в результатах експериментальних досліджень. Спостерігалась інтенсифікація реакцій пероксидного окиснення ліпідів, доказом чого було зростання рівня одного з проміжних (ДК) та кінцевого (МА) продуктів пероксидації. На фоні підвищення рівня загального білка виявлено інактивацію основних антиоксидантних ферментів ротової рідини - каталази та СОД. Зокрема, функціонування каталази характеризувалось як різко недостатнє, оскільки активність ензиму в дітей усіх груп дослідження зменшувалася майже в 3 рази, що пояснюється наявністю в активному центрі Fe2+ - основної мішені дії нітратів. Активність СОД у дітей І групи була знижена на 35,56%, ІІІ групи – на 41,11%, а в обстежених ІІ та ІV груп – на 47,78% порівняно з відповідними показниками груп КІ та КІІ.
Глутатіонзалежні ферменти характеризувалися активацією ГП та суттєвою недостатністю функцій ГР та Г-ST. Так, активність ГП ротової рідини дітей груп спостереження підвищувалася, відповідно, у 2,07 та 2,19 рази в дітей віком 6-7 років та в 1,90 і 1,63 рази - у дітей старшого віку. Функціонування ферменту ГР у віці 6-7 років при легкому ступені тяжкості ХКГ зменшувалося на 33,48%, при середньому ступені тяжкості – на 45,39% порівняно з показниками групи контролю. У дітей віком 12 років ензим інактивувався, відповідно, на 43,93% (ІІІ група) та 49,02% (ІV група). Детоксикаційна ланка глутатіонової системи характеризувалася значним зниженням активності Г-ST: у 3,85 та 6,30 разів у дітей молодших вікових груп та в 4,34 і 6,82 разів у старших вікових групах. Можливою причиною цього є зниження рівня Г-SН, середні значення якого зменшувалися на 66,83% у І групі, на 78,17% у ІІ групі, на 80,19% - у ІІІ та на 85,36% у ІV групі.
Таблиця 1