Реферат: Особливості клініки діагностики профілактики та лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською

Ефективність розроблених лікувальних комплексів підтверджена віддаленими результатами комплексної терапії захворювань пародонта. Повторні огляди проводили у наступні терміни: вперше – одразу після вагітності протягом перших
2–3 місяців, вдруге – за півтора роки (18 місяців) після лікування.

Через 6 місяців при повторному огляді пацієнток, у яких під час вагітності спостерігали хронічний катаральний гінгівіт, задовільний стан ясен відмічали у 94,44 % (17 жінок) пацієнток основної та лише у 83,33 % (15 обстежених) контрольної груп вагітних. А за півтора роки (18 місяців) ці величини відповідно склали 94,12 % (16 жінок) та 81,25 % (13 пацієнток).

У пацієнток з генералізованим пародонтитом після лікування з використанням «Клімадинону» задовільний стан пародонта у перші 3 місяці після вагітності відмічали у 93,33 % (14 оглянутих) жінок, а за рік – у 84,62 % пацієнток (11 жінок).
У контрольній групі задовільні результати лікування були виявлені відповідно у 84,62 % (11 обстежених) жінок та 72,73 % (8 жінок) обстежених пацієнток. Віддалені результати комплексного лікування вагітних із акушерською патологією хворих на генералізований пародонтит, яким в терапії застосовували «Клімадинон» (основна група), показали тенденцію до тривалої клініко-рентгенологічної стабілізації.

Отже, розроблений лікувальний комплекс дозволив підвищити ефективність лікування та скоротити терміни лікування хворих. Запропоновані лабораторні показники слугують як прогностичні критерії успішності лікування гінгівіту та пародонтиту та дозволяють визначати тактику терапевтичної дії на патогенетичні механізми запальних та дистрофічно-запальних захворювань тканин пародонта.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі представлене нове вирішення наукової задачі сучасної стоматології – підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією на основі удосконалення методів їх діагностики, обґрунтування та розробки схем профілактики, лікування та оцінки їх ефективності:

1. Встановлена висока розповсюдженість захворювань тканин пародонта, яка становить 96,04 % у вагітних із акушерською патологією та 100 % у вагітних з фізіологічним перебігом вагітності. Переважав хронічний катаральний гінгівіт, розповсюдженість якого у вагітних із акушерською патологією в І триместрі склала 82,35 %, у ІІ – 85,15 %, а в ІІІ – 82,18 %. Для жінок з фізіологічним перебігом цей показник склав незалежно від триместру 80 %. Відсоток пацієнток з генералізованим пародонтитом серед вагітних із акушерською патологією у ІІ та ІІІ триместрах склав – 12,87 %, а з фізіологічним перебігом – 20 %.

2. Виявлена залежність показників розповсюдженості уражень пародонта від тривалості перебігу вагітності в обох групах. У вагітних із акушерською патологією в І триместрі вона складає 88,24 %, зростає в ІІ триместрі – 98,02 % і зменшується в ІІІ триместрі – 96,04 %. Аналогічна тенденція відмічена й у вагітних з фізіологічним перебігом вагітності.

3. Встановлена залежність розвитку захворювань пародонта в обох групах вагітних від змін гормонального статусу. На фоні зниження рівня прогестерону (і, відповідно, відносного посилення впливу естрогенів) розвиваються більш легкі форми ураження тканин пародонта. Зниження р