Реферат: Особливості клініки, діагностики та терапії змішаної кандидо-герпетичної урогенітальної інфекції
Враховуючи широку розповсюдженість вірусних інфекцій, на наш погляд, перспективно дослідити змішані процеси урогенітальних кандидозів і герпесвірусної інфекції.
Субклінічні форми герпесу характеризуються реактивацією віруса без розвитку симптомів захворювання, що сприяє акушерській патології: невиношування вагітності, самовільні викидні, передчасні пологи, розвиток неонатального герпесу [Н.В. Кунгуров с соавт., 2001; А.Р. Шабалин, 2002; И.И. Мавров, Г.П. Чинов, 2003].
Незважаючи на численні дослідження, багато важливих питань механізму розвитку i, особливо, терапії генітальної ВПГ-інфекції, особливо у сполученні з кандидозною, залишаються недостатньо з’ясованими, дискусійними і потребують вирішення [Ю.С. Бутов с соавт., 2001; Г.И. Лобановский, Г.С. Аврамов, 2002; А.А. Халдин, М.А. Самгин, 2003]. Визначення особливостей клінічного перебігу, механізму розвитку даної мікст-інфекції дозволить цілеспрямовано застосовувати науково обґрунтовану терапевтичну корекцію.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри шкірних та венеричних хвороб Дніпропетровської державної медичної академії ІН 0600 “Порушення адаптаційних механізмів при дерматозах та інфекціях, що передаються статевим шляхом, та методи їх корекції”, № державної реєстрації 0100U000395. Дисертант вивчав особливості клініки, діагностики, стан імунного статусу кандидо-герпетичної урогенітальної інфекції, виконував клінічне дослідження хворих та провів клінічну апробацію запровадженого методу комплексної терапії, вивчав показники його ефективності.
Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хворих із змішаною кандидо-герпетичною урогенітальною інфекцією за допомогою розробки науково-обгрунтованих показань і методики диференційованої комплексної загальної і місцевої терапії з урахуванням етіології, клінічних особливостей, стану імунного статусу.
Задачі дослідження:
1. Визначити особливості клінічних проявів і перебігу урогенітального кандидозу, сполученого з герпетичною інфекцією, супутню патологію, етіологічні фактори за допомогою сучасних методів діагностики.
2. Вивчити у динаміці спостереження стан неспецифічних факторів захисту, активності нейтрофілів, показників клітинного і гуморального імунітету, а також рівень фактору некрозу пухлини б, б-інтерферону, секреторної фракції IgA (sIgA) у крові та вагінальному виділенні у обстежених хворих на мікст-інфекцію (кандидо-герпетичну).
3. На підставі виявлених нами різних рівней клініко-лабораторних порушень у спостережуваних хворих за допомогою порівняльного аналізу клінічних особливостей, перебігу захворювання і стану імунного статусу обгрунтувати показання до призначення диференційованої терапії.
4. За допомогою мікробіологічних та фармакологічних досліджень обґрунтувати вибір препаратів м’яких лікарських форм місцевого застосування при лікуванні кандидо-герпетичної урогенітальної інфекції.
5. У відповідності до виділених нами рівнів клініко-лабораторних порушень, об’єднати хворих на мікст-інфекцію у конкретні клініко-терапевтичні групи і розробити методику індивідуалізованої комплексної терапії з диференційованим призначенням специфічних засобів, патогенетичних препаратів, імуномодуляторів а також місцевих лікарських форм, дати клініко-лабораторну оцінку її ефективності.
Об’єкт дослідження: герпесвірусна, кандидозна а також мікст-інфекція (кандидо-герпетична).
Предмет дослідження: особливості клініки, перебігу, діагностики, а також терапії хворих на герпесвірусну інфекцію, урогенітальний кандидоз та їх поєднання, стан імунного статусу.
Методи дослідження: клініко-анамнестичні, загальноклінічні, імунологічні, серологічні, мікроскопічні, бактеріологічні, інструментальні, фармакологічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в динаміці спостереження комплексно вивчено стан імунного статусу, рівень фактору некрозу пухлини б (ФНП-б), б-інтерферону (б-ІФН), рівень секреторної фракції IgA (sIgA) у сироватці крові і у вагінальному виділенні при мікст-інфекції (кандидо-герпетичній).
Вперше на підставі зіставного аналізу комплексно вивчених клінічних особливостей і перебігу урогенітального кандидозу, сполученого з герпесвірусною інфекцією, стану імунного статусу виділені різні рівні клініко-лабораторних порушень і хворі були об’єднані у науково- обґрунтовані клініко-терапевтичні групи.
У відповідності до виділених клініко-терапевтичних груп науково обгрунтовані показання і методика комплексної диференційованої терапії хворих на мікст-інфекцію з індивідуалізованим одночасним застосуванням етіотропних засобів та імуномодуляторів.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано комплекс засобів і методик до адекватної діагностики урогенітальної кандидо-герпетичної інфекції.
Вперше запропонована доступна методика об’єднання хворих на урогенітальний кандидоз із сполученою герпесвірусною інфекцією у клініко-терапевтичні групи з урахуванням етіології, клінічних проявів захворювання і стану імунного статусу.
Вперше практичній охороні здоров’я запропоновані та впроваджені диференційовані показання і методика комплексної диференційованої терапії хворих на змішану кандидо-герпетичну інфекцію з індівідуалізованим використанням етіотропних засобів (Пімафуцін, ацикловір, місцево – супозіторії з хлорхінольдолом) і сучасних імуномодуляторів (Кагоцел, Аміксин, Протефлазід, Тіотриазолін).
За матеріалами дисертації виданий інформаційний лист “Комплексна терапія хворих на змішану кандидо-герпетичну урогенітальну інфекцію”.
Результати роботи впроваджені у практику роботи міської лікарні №17 м. Дніпропетровська, Одеського, Полтавського і Дніпропетровського обласних шкірно-венерологічних диспансерів та в навчальний процес Буковинського, Вінницького, Донецького і Харківського медичних університетів МОЗ України.
Особистий внесок автора. Дисертантом особисто проведений науково-інформаційний пошук у медичній і патентній літературі, клінічні дослідження і статистичні розрахунки.
Автор брав безпосередню участь у розробці лікувально-діагностичних, профілактичних програм, самостійно провів узагальнення та інтерпретацію результатів дослідження, підготував публікацію отриманих даних, сформулював висновки і практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації повідомлені та обговорені на засіданнях Дніпропетровської обласної асоціації дерматологів і венерологів (Дніпропетровськ, 2003, 2004, 2007), Четвертого Всеросійського конгресу з медичної мікології (Москва, 2006), науково-практичної школи “Розробки молодих вчених-дерматовенерологів” (Київ, 2005), науково-практичних конференціях (Київ, 2005, 2007), науково-практичної конференції з міжнародною участю ”Сучасні методи діагностики та лікування дерматозів й захворювань, що передаються переважно статевим шляхом” (Чернівці, 2005), Всеросійського конгресу з медичної мікології (Москва, 2006), науково-практичної конференції “Актуальні проблеми дерматовенерології та косметології” (Одеса, 2005).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових робіт (7 – у моноавторстві), з яких 6 – в наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, видано 1 інформаційний лист.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 145 сторінках машинописного тексту, з яких список літератури займає 34 сторінки, ілюстрована 20 таблицями (2 з яких займають окрему сторінку кожна), складається зі вступу, огляду літератури, п’яти глав власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій. Список використаної літератури складається з 308 робіт, із них 234 – кирилицею, 74 – латиною.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Під наглядом перебувало150 жінок, серед них 90 хворих на урогенітальний кандидоз та герпесвірусну інфекцію одночасно. Також, окрім 25 здорових осіб, як групи порівняння обстежено 30 хворих тільки на герпесвірусну інфекцію та 30 хворих тільки на урогенітальний кандидоз
Основну масу хворих (56,7%) становлять жінки у віці від 20 до 40 років, тобто у віці найбільшої статевої активності. Діагноз урогенітального кандидозу встановлювали на підставі клінічних проявів, мікроскопічного дослідження на елементи гриба, при якому особливу увагу звертали на кількість клітин кандида з почками і наявність псевдоміцелію. Також проводився висів на середовище Сабуро і цукровий бульйон, визначення КУО(позитивний тест - понад 1000 в 1мл3 патологічного матеріалу). Одночасно ідентифікація штаму Candida проводилась за типами росту і здатності до зброджування п’яти стандартних цукрів. В окремих сумнівних випадках ідентифікацію грибів роду Candida проводили за допомогою комерційного тесту “Auxacolor” фірми BioRad. В окремих випадках проводили дослідження сечі, взятої стерильно катетером, із подальшим засівом осаду її після центрифугування на середовище Сабуро.