Реферат: Особливості профілактики злочинних посягань у сфері банківського кредитування

створення фіктивної фірми (на короткий проміжок часу), яка зникає після отримання кредиту;

більш складна схема – створення фіктивних фірм, які шляхом перегонки коштів з рахунку на рахунок імітують успішну діяльність з метою отримання кредиту та зникнення в подальшому самих фірм;

“підкормка” банку – безперечне та точне виконання та дотримання умов низки послідовних предметних договорів з поступовим збільшенням суми кредиту, а в подальшому зникнення самого розпорядника зі значною сумою наданого кредиту.

2. Необхідно визначити ключові посади, тобто посадових осіб кредитної установи, які навмисно (з будь-яких мотивів) або через злочинну недбалість можуть сприяти злочинцям в отриманні кредиту.

Орієнтовний перелік таких посад: керуючий банком; заступник керуючого банком; начальник кредитного управління; заступник начальника кредитного управління; кредитні інспектори.

3. Після проведення зазначених дій служба безпеки банку скеровується на цілеспрямовану діяльність з попередження зловживань чи помилок з боку осіб, визначених у переліку та інших працівників банківської установи. А у випадку неможливості здійснення таких дій визначається порядок звернення за допомогою до правоохоронних органів. Служба безпеки банку скеровується на виявлення обставини, що свідчать про злочинну діяльність при кредитних операціях та повідомлення у правоохоронні органи у встановленому законом порядку. До таких обставин відносяться:

велика кількість позичальників (одержувачів кредиту);

великі суми кредитів що вказуються в кредитній заявці без відповідного забезпечення;

фіктивні адреси одержувачів кредиту;

однакові адреси для різних одержувачів кредиту;

фіктивні фінансові звіти одержувачів позичок;

наявність позичок і банківських рахунків за межами сфер діяльності позичальника;

видача позичок за дорученням;

участь банку в позичці, виданої іншим банком;

невідповідність витрат одержувача кредиту його прибуткам;

суттєве порушення процедури виділення кредиту;

підроблені документи, надані в обгрунтування кредитного запиту, про гарантії його повернення, про витрату отриманих кредитів;

неповернення отриманих кредитних коштів після відповідного судового рішення [4];

комерційне використання отриманих на пільгових умовах кредитних коштів;

витрата бюджетних кредитів на інші платежі (наприклад, на закордонні відрядження) [5].

З метою забезпечення повернення кредитних коштів та недопущення вчинення злочинних посягань з боку позичальників та працівників банку, здійснюється обмін певною інформацією між зацікавленими в цьому сторонами. Це насамперед відомості про:

особу клієнта;

активи клієнта (розміри установчого капіталу, співвідношення між власними коштами та тими, що знаходяться в управлінні, вкладання коштів у нерухомість тощо);

склад засновників, наявність інших фірм, які очолюють засновники даного підприємства (кількість фірм, зареєстрованих по цій адресі, а також адреси цих фірм, їх рахунки в банках тощо);

форма, в якій створена юридична особа (найменш надійними є товариства з обмеженою відповідальністю);

час знаходження на ринку та на обслуговуванні в певному банку;

проект бізнес-плану (призначення кредитних коштів);

забезпечення кредиту (гарантія, застава тощо) [6];

результати обов’язкового виїзду на об’єкти клієнта, огляд застави тощо;