Реферат: Особливості стратегічного управління інноваційною діяльністю на підприємстві

живлення новими ідеями різних областей науки;

виявлення, вивчення і систематизацію об'єктивних явищ і закономірностей.

Фундаментальні дослідження можуть бути теоретичними і пошуковими.

Фінансування фундаментальних НДР здійснюється в основному з державного бюджету на безповоротній основі (за державними науково-технічними програмами) на умовах конкурсу.

На другому етапі інноваційного процесу проводяться прикладні НДР, які мають на меті:

дослідження областей найефективнішого додатку результатів фундаментальних досліджень;

висунення науково-технічних ідей про матеріалізацію наявних теоретичних знань і відкриттів;

вивчення найраціональніших шляхів використовування технічних рішень в певних областях;

оцінку їх технічної здійсненності;

прогнозування шляхів розвитку науки і техніки і т.д.

На основі прикладних досліджень розробляються технічні завдання на проектування, технічні умови, інструкції, стандарти, нормативи, забезпечуючі можливості створення конкретних продуктів, виробів.

При вкладенні засобів в проведення прикладних НДР виникає ризик втрат (ризикоінвестиції).

Прикладні дослідження фінансуються як за рахунок засобів державного бюджету, так і за рахунок засобів окремих замовників.

Третім етапом інноваційного процесу є проведення дослідно-конструкторських робіт (ДКР), які є процесом практичного втілення ідеї в технічну документацію і досвідчений прототип нового продукту, матеріалу, технології.

Основні етапи ДКР наступні:

розробка конструкторської документації;

ескізно-технічне проектування, створення і випробування дослідної установки;

виробництво і випробування досвідченої партії продукції;

розробка технологічного регламенту;

визначення техніко-економічних показників технології, що розробляється [3, с.240].

В процесі ДКР обов'язково доповнюються технологічними, організаційними, будівельними розробками і проектами.

ДКР проводяться як в спеціалізованих лабораторіях вузів, в КБ, державних наукових центрах, галузевих НДІ, на досвідчених заводах, в науково-виробничих об'єднаннях (НВО), так і в науково-виробничих підрозділах крупних промислових організацій.

ДКР - самі капіталомісткі розробки, фінансування яких приблизно на 95% здійснюється власними засобами промислових організацій. Інвестиції в ДКР мають ризиковий характер.

Результатами інноваційної діяльності, отриманих на етапах НІОКР, є нові науково-технічні знання, розповсюдження яких відбувається шляхом трансферу знань.

Трансфер знань здійснюється в одній з двох форм:

Комерціалізація - це елемент трансферу, при якому споживач (покупець) виплачує винагороду власнику технології в розмірах, визначуваних взаємоузгодженими договірними умовами.

Дифузія науково-технічних знань є некомерційним елементом трансферу науково-технічних досягнень.

Якщо розроблену новину збираються упроваджувати у виробництво на підприємстві, то наступає четвертий етап інноваційного процесу - підготовка виробництва, яка передбачає: конструкторську підготовку виробництва, метою якої є проектування і створення дослідного зразка майбутньої новини, його випробування і відробіток принципових технічних рішень; технологічну підготовку виробництва, в ході якої створюється матеріальна база випуску новин; організаційну підготовку виробництва, яка викликана необхідністю проведення ряду підготовчих заходів щодо перебудови виробничих процесів.

В підготовці виробництва беруть участь практично всі служби підприємства. При підготовці виробництва потрібні крупні інвестиції, які продовжують носити ризиковий характер [1, с.370].