Реферат: Отодектоз

Діагноз ставиться комплексно на основі анамнезу, епізоотичних даних, клінічних ознак та спеціальних лабораторних досліджень.

Лабораторні дослідження: з ураженого вуха пінцетом, чи дерев’яною паличкою отримують вміст (темні кірки), запальний ексудат та досліджується компресорним методом. Для цього вміст вуха розміщують на предметне скельце, додають кілька крапель водно-гліцеринової суміші (1 : 1). Після мацерації та просвітлення накривають другим предметним скельцем та мікроскопують під малим збільшенням мікроскопу (10х8). При бажанні скельця можна підігріти до 30 ⁰ С. У полі зору спостерігаються поодинокі особини кліщів та яйця.

Прогноз

У більшості випадків прогноз благоприємний.

Лікування

Гарний результат отримують від суміші ФОС – 1 та 5% масляної суспензії дикрезила, 3% хлорофоса на камфорному маслі, 5% емульсії гексахлорана на рідких мінеральних маслах, масляні емульсії гексаміна; дієвим є також 5% масляна суспензія гордона та 40% масляна суспензія фенотіазина. В кожне вухо вводять 1 – 1,5 мл препарату, двічі через 7 – 10 днів з наступним масажуванням вушних раковин. Для лікування достатньо однієї ретельної проведеної обробки. Можна застосовувати акродекс, дерматозоль, псороптол та циодрин в аерозолях.

Профілактика

До методів профілактики відносяться:

- дотримання правил утримання тварин. Повинні бути чистими приміщення для утримання тварин, інвентар та предмети догляду;

- при придбанні тварини, повинен проводитися ретельний її огляд;

- тварин, які поступили до господарства – хутрові звірі чи собаки, карантинують;

- хворих тварин ізолюють та лікують;

- приміщення та предмети догляду від чужих тварин дезакаризують;

- не допускають спілкування здорових тварин з хворими.

10. CONCLUSIO

При цьому захворюванні я обов`язково ретельно вичищаю вуха, та використовую 2 мазі:

1) аверсектинову – проти кліщів;

2) гіоксизон – протизапальна та протимікробна.

Головною умовою є ретельно почищені вуха, так як в умовах бруду, пилу, сірки мазі не подіють.

Вуха чищу розчином ектерициду. А мазі використовую по своїм схемам: аверсектинову 1 раз на 6 діб х 5 використань, а гіоксизон між першими трьома використаннями аверсектиновой мазі, тобто 2 рази з інтервалом також 6 діб.

Також окрім зовнішніх обробок, парентерально призначаю “Баймек”, а саме підшкірно у дозі 0,15 мл на тварину (з розрахунку 0,03 мл препарату на 1 кг живої маси кота, вагою 5 кг) 1 раз на 10 діб х 3 ін`єкції.

Всім відомо, що протипаразитарні препарати івермектинового ряду дуже шкодять печінці. Тому курсом, паралельно “Баймеку”, призначаю “Тіопротектин 2,5%” (кардіо-гепатопротектор) – внутрішньом`язево у дозі 0,5 мл препарату на кота х 2 рази на день х 6 – 10 днів.

Також можна використовувати краплі на холку “Адвокат”, протипаразитані спреї та інші препарати, але враховуючи їхню ціну та ефективність я їх не використовую.

Після проведеного лікування стан тварини задовільний. Така схема лікування, із застосуванням аверсектинової мазі, виявляється ефективною. У порівнянні з іншими протикліщовими засобами, наприклад краплями у вуха “Амітразин+” або “Барс”, мазь аверсектинова є дієвою та порівняльно недорогою. Годівля та напування залишаються незмінними.

Стосовно подальшого можливого повторного виникнення захворювання, з профілактичною метою можна обробити приміщення акарицидним засобом. Наприклад, “Бутокс – 50”. У подальшому кота треба відокремити від спілкування з хворими тваринами.

4.05.2009 р.