Реферат: Отруєння грибами та медикаментами

ПЛАН

Вступ

1. Отруєння медикаментами

· клініка

· діагностика

· лікування

2. Отруєння грибами

· клінічні ознаки

· перша медична допомога

· основні періоди отруєння

Список використаної літератури

Вступ

Як правило отруєння грибами та медикаментами підпадають під різновид гострих отруєнь. Гострі отруєння виникають при потраплянні в організм людини хімічної речовини в кількості, здатній викликати порушення життєво важливих функцій і створити загрозу життю. Результат гострих отруєнь залежить від вчасно початої інтенсивної медичної допомоги. Кількість випадків хімічних отруєнь останнім часом значно зросла. Це пов'язано з ширшим застосуванням хімічних речовин у промисловості, сільському господарстві, побуті.

Попадання токсичної речовини в організм можливе через рот (пероральна.отруєння), через дихальні шляхи (інгаляційне отруєння), через шкіру (перкутанне отруєння), після ін'єкції токсичної дози ліків (ін'єкційне отруєння), при введенні токсичних речовин у різні порожнини організму (пряму кишку, сечовий міхур, піхву).

Найчастіші побутові отруєння, що поділяються на випадкові, коли помилково прийнятий отруйний хімічний препарат (рідина від комах, ліки для зовнішнього застосування); суїцид- навмисний прийом отруйної речовини з метою самогубства; алкогольні інтоксикації при передозуванні спиртних напоїв.

Часто отруєння настають при самолікуванні снодійними, абортивними та іншими ліками. Дітей спокушає яскраве упакування і солодке покриття деяких препаратів. У лікувальній установі отруєння можуть бути при передозуванні ліків або невірному їх застосуванні.

Розглянемо особливості клініки та лікування отруєнь медикаментами та грибами.

1. Отруєння медикаментами

У цивілізованих країнах ці отруєння становлять основну причину (65 – 70 %) госпіталізацій хворих у токсикологічні відділення. Потерпілі вживають снодійні, наркотики, антидепресанти, антигістамінні, гіпотензивні засоби та ін. Причини отруєнь - суїцидальні спроби, наркоманії, токсикоманії та передозування ліків у зв'язку з все більш напруженим ритмом сучасного життя.

Клініка отруєння проявляється в основному синдромом токсичного ураження центральної нервової системи. Розрізняють періоди засинання, поверхневого сну та коми. В залежності від наявності розладів інших органів та систем кома може бути неускладненою та ускладненою. Найчастіші ускладнення спостерігаються зі сторони дихальної системи: пригнічення дихального центру, обструкція дихальних шляхів коренем язика, шлунковим вмістом та харкотинням, пневмонії.

У 15 - 20 % випадків важкі отруєння ускладнюються екзотоксичним шоком. Особливістю цього шоку є дисциркуляторні порушення з застоєм крові в малому колі кровообігу, токсичним ураженням міокарду та зниженням енергетичного обміну організму.

Для клінічної діагностики виду отруєння важливо розпитати родичів потерпілого та виявити упаковки з-під спожитих ліків. Важливу інформацію можна отримати, оцінюючи розмір зіниць потерпілого. Найменші, з макове зернятко, зіниці у хворих з отруєням наркотиками. Різко звужені - при отруєннях снодійними та седативними. Дещо розширені - після споживання нейролептиків, клофеліну, антидепресантів. Широкі, на всю райдужну оболонку - при отруєннях атропіновмісними речовинами.

Лікування хворих в токсикологічному відділенні включає:

- очищення шлунково-кишкового тракту ( промивання шлунка, кишечника, ентеросорбція, проносні), часто повторне,

- корекцію гемодинамічних порушень шляхом проведення інфузійної терапії та медикаментозної регуляції тонусу судин (симпатоміметиками чи симпатолітиками),

- застосування форсованого діурезу. У хворих із отруєнями барбітуратами для більш ефективного виведення токсинів з організму доцільно проводити злужуючий форсований діурез: в комплекс інфузійної терапії включити 4% розчин гідрокарбонату натрію в об'ємі 400 - 600 мл,

- забезпечення адекватного дихання. Хворих в глибокій комі слід заінтубувати і вентилювати дихальним апаратом до відновлення самостійного дихання. Таку ШВЛ іноді необхідно проводити багато діб,

- антидотну терапію. У потерпілих з отруєннями наркотичними аналгетиками застосовують антидот: налоксон ( ). Отруєння холіно- чи симпатолітиками та холіно- чи симпатоміметиками лікують фармакологічними антагоністами.

Не можна призначати хворим у стані медикаментозної коми центральні аналептики ( кордіамін, бемегрід, кофеїн, цититон, лобелін ) оскільки вони викликають феномен “обкрадання” клітин мозку киснем і збільшують його гіпоксичне ураження!,

- екстракорпоральні методи детоксикації: гемосорбцію, плазмаферез, гемодіалізну терапію,

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--