Реферат: Оцінка динаміки якості поверхневих вод басейну р. Дніпро

Порівняння за цим індексом екологічного стану поверхневих вод басейну р. Дніпро у 1987 та 1999 роках свідчить про стійку тенденцію до покращення за показниками цього блокового індексу та обгрунтованість цього висновку. Але перед тим, як робити оптимістичні висновки варто зважити на наступне.

Основний "внесок" в такі позитивні зміни робиться ділянками басейну з найбільш розвинутою промисловістю (так званий Дніпропетровсько-Запорізький коридор). Тобто ті райони на рівень забрудненості вод річок яких спад виробництва позначився найбільшою мірою. Втім очевидно, що коли подібні позитивні зміни не пов'язані з природоохоронною політикою та реалізованими природоохоронними заходами, загроза "відновлення" попереднього стану забрудненості ніякою мірою не усунена і вона буде збільшуватись по мірі стабілізації та відновлення обсягів виробництва промисловості.

Необхідно враховувати і те, що за останні роки відбувається деяке зменшення частоти відбору проб та кількості параметрів, за якими виконуються спостереження, що може певним чином впливати на абсолютні величини індексу.

Виконання оцінки екологічного стану поверхневих вод у басейні р. Дніпро за офіційно діючою "Методикою..." дає дещо усереднену інформацію, яка в деяких випадках приховує наявність погіршення якості води за окремими показниками за рахунок покращення інших. Саме тому були виконані розрахунки екологічних індексів та їх складових (блокових індексів) за модифікованою методикою з урахуванням найгірших значень показників. Розрахунки за модифікованою методикою показали, що у 1987 р. майже 48% пунктів контролю мали інтегральний екологічний індекс більше 6. У 1992 році кількість таких пунктів складала вже 53,47%, а у 1997-1999 рр. - лише 34,03%. Таким чином, висновок про тенденцію до покращання екологічного стану у басейні р. Дніпро підтверджується при проведенні розрахунків за модифікованою методикою. В цілому ж загальна характеристика екологічного стану у цьому випадку більш "песимістична". Найбільш незадовільна екологічна ситуація при використанні цієї методики спостерігається при оцінці за показниками еколого-санітарного (трофо-сапробного) індексу. Пункти, що характеризуються найбільшими значеннями, розташовані достатньо мозаїчно і знаходяться як у південній, так і у північній частинах басейну. При загальній тенденції до покращання екологічного стану басейну р.Дніпро кількість пунктів, у яких значення індексу за еколого-санітарними показниками перевищує 6,0 залишається у 1997-1999 роках на рівні 34,72%. Аналіз зміни екологічного стану поверхневих вод басейну р. Дніпро за індексом показників токсичної дії свідчить, що кількість пунктів, де значення індексу менше 4, зростає за період з 1987 р. по 1992 р. з 2,08% до 11,11% та до 38,89% у 1997-1999 рр. Цей факт підтверджує висновок про загальне покращення токсикологічної ситуації у басейні р. Дніпро, особливо у період з 1992 по 1997-1999 роки.

Таким чином, оцінка динаміки якості поверхневих вод басейну р. Дніпро за період з 1987 року по 1999 рік свідчить про наявність загальної тенденції покращення екологічного стану якості поверхневих вод басейну за інтегральними показниками.

В той же час, слід підкреслити, що використаний метод оцінки і порівняння якості вод дозволяє зробити лише загальні ("для басейна в цілому") висновки. Метод був обраний цілком свідомо, оскільки він менше, порівняно з більш "тонкими" методами та статистичними моделями, залежить від якості вихідних даних, та, з іншого боку, дозволяє робити статистично обгрунтовані висновки за рахунок використання великих обсягів вихідної інформації. При цьому, при аналізі та інтерпретації результатів розрахунків слід постійно мати на увазі, що даний метод дозволяє говорити лише про загальну тенденцію для всього басейну; в той же час висновки по окремим ділянкам та пунктам контролю слід робити дуже обережно, оскільки даний метод пристосований саме для великих масивів даних, при обробці яких окремі похибки в оцінці стану якості вод в окремих пунктах спостереження усереднюються, і за рахунок цього загальна тенденція виявляється достатньо достовірно (за принципом великих чисел).

З цієї точки зору виконану роботу слід вважати як перший (початковий) етап більш глибокого аналізу екологічного стану басейну ріки Дніпро, чинників впливу на нього та ефективності заходів, які реалізуються в межах Національної програми та окремих регіональних програм. Особливо це стосується тих пунктів контролю та басейнів приток Дніпра де на фоні загальної тенденції до покращення якості води спостерігається погіршення або стабільно низькі значення екологічних індексів.

Наведені в цьому розділі результати є однією з перших спроб використання "Методики оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями ..." саме для оцінки динаміки якості вод по роках в масштабі великого басейну. Використання комплексних оцінок (екологічних класифікацій), коефіцієнта забрудненості, екологічного індексу та його блокових складових тощо) дозволяє узагальнити великі обсяги екологічної інформації та отримати інтегровану оцінку динаміки екологічного стану як водного басейну у цілому, так і окремих його ділянок.

Слід зазначити, що у цілому "Методика ..." виявилась цілком придатною, зважаючи на результати, які, по-перше, дуже наочні, а по-друге, досить легко піддаються змістовній інтерпретації.

Надійність цієї оцінки залежить як від якості вихідної інформації, так і від розробленості методів, що використовуються. Розрахунки, виконані з використанням "Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями" показали, що ця методика потребує цілого ряду уточнень. Зокрема:

- в "Методиці..." відсутні чіткі вимоги до статистичної обробки вихідної інформації (вимоги до обсягів вихідної інформації, порядок використання статистик типу середніх значень тощо, методи побудови інтервалів достовірності навколо точкових оцінок тощо);

- у складі "Методики ..." відсутній блок, який би чітко визначав порядок її використання при вирішенні задач оцінки динаміки стану водних об'єктів, що ускладнює її систематичне використання у якості стандартного інструменту оцінки;

- потребує уточнення оцінка забруднення вод, перехідних до солонуватих, а також деяких інших показників, при екологічній оцінці яких бажано враховувати високий рівень природних фонових значень концентрацій;

- для більш тонкої оцінки стану та динаміки якості поверхневих вод можна запропонувати введення деяких додаткових блокових індексів, які б враховували реальну структуру забрудненості водного об'єкту.

Виконання даної роботи виявило дуже низький рівень контролю якості вихідних даних що надаються з місць. Проведений аналіз показав, що до 20% записів наданої бази даних містять у собі або очевидно помилкові, або сумнівні значення за одним чи більше показниками, що так чи інакше призводить до можливих похибок у висновках, навіть при використанні стійких статистичних методів обробки даних. Це, у свою чергу, може призвести і до невиправданих економічних втрат внаслідок недостатньої обгрунтованості управлінських рішень.

Першою очевидною причиною низької якості вихідної екологічної інформації є відсутність відповідної системи контролю якості вихідних даних, аналізу їх внутрішньої цілісності, наявності протиріч між окремими гідрохімічними, фізичними та біологічними показниками. Другою причиною можна назвати низький рівень використання цих даних для прийняття управлінських рішень.

На сьогодні в Україні не впроваджений чіткий регламент підготовки (у тому числі аналізу достовірності) та надання вихідної інформації для прийняття управлінських рішень та аналізу ефективності реалізації водоохоронної політики та окремих водоохоронних заходів.

Проблема якості інформаційного забезпечення має, окрім організаційного, також і науковий аспект. Мова йде про розробку та впровадження сучасних ефективних комп'ютеризованих методів обробки інформації з метою виявлення існуючих можливих помилок в інформації та залученні висококваліфікованих експертів для прийняття висновків щодо їх виправлення, або вилучення. Очевидно, що вирішенню проблеми сертифікації даних державної системи моніторингу якості природних вод, як основи для прийняття управлінських рішень, слід надати найбільшого пріоритету.

Для більш об'єктивної оцінки екологічного стану необхідно виконати роботу по вдосконаленню програми екологічного моніторингу, яка зараз не включає важливі з екологічної точки зору показники. Потребує також корегування і регламент проведення спостережень з метою урахування не лише водогосподарських, але і екологічних аспектів.

Для характеристики стану водних ресурсів басейну р.Дніпро недостатньо лише водогосподарської оцінки якості води (вона не диференціює стан тих водних об'єктів в яких не спостерігається перевищення ГДК та обмежена лише тими показниками, для яких встановлені величини ГДК). Екологічна оцінка дозволяє не лише оцінити якість води, але і умови її формування, що особливо є важливим для вирішення проблеми екологічного оздоровлення.

Використання картографічного методу надання інформації дозволяє достатньо оперативно оцінювати загальну ситуацію в басейні та виділяти території, що потребують першочергового втручання.

Оцінка екологічного стану поверхневих вод окремих басейнів (як це показано на прикладі р.Дніпро) може використовуватись в цілому для басейну, для окремих регіонів та пунктів, за всім переліком параметрів, що контролюється, по блоках, за окремими показниками в залежності від необхідної деталізації екологічної інформації.

Список літератури

1. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, Затверджена Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, Київ, 1998. - 79с. 2. Васенко А.Г., Дронова Е.Л.,.Горленко И.А,.Руденко Л.Г. Проблемы Большого Днепра и мероприятия по охране окружающей среды. // глобальные и региональные изменения климата и их природные и социально-экономические последствия. –М.: ГЕОС, 2000. – С. 191-194. 3. Национальный доклад о состоянии окружающей природной среды на Украине в 1996 г. Киев, 1998. - 96 с. 4. Васенко О.Г. Науково-технічне забезпечення національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Український географічний журнал №3 (27) 1999. - С. 44-51. 5. Васенко О.Г., Станкевич П.П., Голян Н.В.. Сучасні принципи управління екологічними даними та розвиток національної системи моніторингу поверхневих вод. //Проблеми охорони навколишнього природного середовища та техногенної безпеки: Зб. наук. пр./ УкрНДІЕП. С., Харків, 2000. - С.10-29.