Реферат: Оцінка ризиків в майновому страхуванні

Майнове страхування - галузь страхової діяльності, в якій об'єктом страхового захисту є майно в найрізноманітніших його проявах. До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших видів майна, страхування фінансових ризиків. Раніше майнове страхування поширювалося тільки на об'єкти особистого споживання. У зв'язку з цим майно громадян розподілялось на дві категорії:

перша категорія - пріоритетне майно, втрата якого зачіпає інтереси не тільки власника-громадянина, а й суспільні інтереси (житло, сільськогосподарські тварини); друга категорія - майно, втрата якого зачіпає насамперед особисті інтереси громадян.

Втрата громадянами майна, віднесеного до першої категорії, не може не зачіпати інтереси держави. З метою підвищення відповідальності громадян за збереження цього майна і забезпечення страхового захисту держава організовує обов'язкове страхування майна першої категорії, інша ж його частина підлягає добровільному страхуванню [4].

Закон України "Про страхування" (1996 р.) не включає в перелік обов'язкового страхування майна громадян і називає тільки два різновиди обов'язкового страхування майна: страхування авіаційних суден та обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень в радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах [1].

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" (2001 р.) розширює перелік видів обов'язкового страхування майна. Зокрема, страхування врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності (ст. 7.11) долає бар'єри обов'язкового страхового захисту врожаю тільки державних сільськогосподарських підприємств [2].

Страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленим Кабінетом Міністрів України (ст. 7.30) посилює захист майнових інтересів селян.

Обов'язковим є страховий захист об'єктів космічної діяльності, майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції", майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ" тощо.

Для оцінки динаміки ризику в конкретній страховій су­купності особливе значення мають наявність та аналіз досто­вірної інформації. Зауважимо: лише розгалужена група об’єктів, що була в центрі спостереження, дозволяє з достатнім ступе­нем достовірності констатувати можливість збитку [3].

1.2 Види майнового страхування

В залежності від форм власності й категорій страху­вальників у майновому страхуванні виділяються декілька підгалузей. По формі власності — це страхування дер­жавного майна; колективного майна (в господарських товариствах, кооперативах, тощо; приватного майна. В залежності від категорій страхувальників підгалузями в майновому страхуванні є державне й недержавне страху­вання.

Інтереси двох сторін в страхуванні прямо пов'язані з величиною страхових тарифів, що лежать в основі стра­хових внесків, та відповідним обсягом страхового відшкодування. Саме цим зумовлена необхідність поділу підгалузей на конкретні види страхування, під якими мається на увазі страхування конкретних однорідних об'єктів у встановленому обсязі страхової відповідаль­ності й по відповідних тарифних ставках.

У структурі майнового страхування виділяються види (об'єкти):

· страхування будівель;

· споруд;

· сільсько­господарських тварин;

· домашнього майна;

· засобів тран­спорту, врожаю; тощо в господарствах різних форм власності.

Страхуванню властиві обов'язкова й добровільна форми. Держава встановлює норми обов'язкового стра­хування. Згідно Декрету Кабінету Міністрів України "Про страхування", обов'язкове страхування здійсню­ється на підставі законодавчих актів, де визначаються види, умови й порядок проведення обов'язкового стра­хування. При цьому страхувальник є вільним у виборі страховика, якщо інше не передбачене законодавством [3].

Добровільне страхування здійснюється на основі до­говору між страхувальником і страховиком. Загальні умо­ви і порядок добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страхови­ком самостійно відповідно до вимог Декрету "Про стра­хування". Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування. Добровільне стра­хування не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин, не зумовлених страху­ванням.

Раціональна погодженість обов'язкового й добро­вільного страхування створює необхідну базу для сфор­мування такого страхового ринку, сукупність видів страхування якого забезпечувала б різноманітний обсяг страхового захисту виробництва та інтересів людей. Поки що співвідношення різних видів страхової діяльності в Україні ще далеке від раціонального.

Класифікація майнового страхування по видах не­безпек дозволяє виділити в ньому чотири елементи, що не знаходяться між собою в ієрархічній підпорядкованості:

— страхування матеріальних об'єктів, зокрема, будівель, споруд, транспортних засобів, устаткування, сировини, готової продукції, домашнього майна, тощо від вогню та інших стихійних лих (землетрусів, повеней, тощо);

— страхування врожаю сільськогосподарських куль­тур від погодно-кліматичних лих;

— страхування сільськогосподарських тварин в дер­жавних, колективних та приватних господарствах на ви­падок їх падежу чи змушеного забою;

—страхування засобів транспорту від аварці, юра-діжок та інших ймовірних небезпек [5].

Особливу увагу складають специфічні ризики: аномальні й катастрофічні.

До сукупності аномальних включаються ті ризики і тоді, коли неможливо величину їх віднести до тієї чи іншої гру­пи страхової відповідальності. Аномальні ризики бувають нижче і вище нормального.

Катастрофічні ризики складають значну групу, що охоп­лює велику сукупність застрахованих об’єктів або страху­вальників, нерідко спричиняючи збитки в значних розмі­рах. До числа їх належать землетруси, урагани, цунамі та інші прояви стихійних сил природи.

У роботі страховика винятково важливе значення має визначення об’єктивного й суб’єктивного ризиків.