Реферат: Папоротеподібні Загальна характеристика 2

Значення плауноподібних.

Вимерлі форми плауноподібних відіграли важливу роль в утворенні кам’яного вугілля.

Плауни утворюють у хвойних лісах суцільні зелені килими.

Спори плауна багаті на олію, тому їх використовують у металургії при фасонному литті (для гладкості поверхонь) та при виготовленні ракет для феєрверків.

Медичні препарати, виготовлені з плаунів, використовують при лікуванні психічних захворювань, при наркозі, при лікуванні запалень внутрішніх органів, очних хвороб. Раніше використовували для виготовлення оболонок пігулок (спори).

Спори входять до складу медичних присипок.

Плауни використовують для виготовлення букетів – ікебана.

Давні папоротеподібні та утворення кам’яного вугілля.

Папоротеподібні досягли помітного розвитку в кам’яновугільному періоді палеозойської ери. Клімат на Землі був рівномірно теплим, повітря насичене водяною парою і вуглекислим газом, вітрів не було, але була висока хмарність. Саме такі умови сприяли бурхливому розвиткові папоротей. Первинні папороті (400 млн років тому) були представлені видами, які листя ще не мали або воно було дуже дрібне. Підземна частина складалась з дуже розвинених кореневищ, іноді коренів не було зовсім, їх

Значення хвощеподібних

- заміняли ризоїди, у деяких корені щільно обвивали стебло, переплітаючись між собою. Стебла потовщені до 40 м висоти.

Саме ці рослини-гіганти відіграли велику роль у створенні та нагромадженні кам’яного вугілля, яке зараз добувається з надр землі. Дерева періодично зносилися і падали на залитий водою ґрунт, їх заносило піском, глиною. Під дією бактерій без доступу кисню дерева повільно розкладалися, спресовувались і за багато мільйонів років перетворювались на кам’яне вугілля.

В Україні є великі запаси кам’яного вугілля. Його використовують як паливо і сировину в різних галузях промисловості. Із нього отримують бензин, гас, горючий газ, різні барвники, лаки, пластмаси, ароматичні лікарські речовини.

Значення папоротеподібних.

1. Беруть участь в утворенні рослинних угрупувань.

2. Деякі види використовують як декоративні рослини (нефролепис, адіантум).

3. З кореневища щитника чоловічого добувають глистогінні препарати (екстракт кореневища містить кислоту філіцин).

a)Ключ-трава використовується для швидкого за живлення ран.

б) Кореневище орляка багате на крохмаль, тому його використовують в пивоварінні, для виготовлення клею.

Листки орляка використовують як зелену тару, яка захищає овочі і фрукти від гнильних бактерій.

Відділ Хвощеподібні.

Хвощеподібні – це багаторічні трав’янисті рослини до 40 см у висоту. Хвощі тропічних лісів великі до 12 м. Поширені хвощі на всіх континентах, окрім Австралії та Нової Зеландії. Ростуть на луках, болотах, берегах водойм, у лісах, на полях. На Україні відомо 9 видів, найбільш поширені: хвощ польовий, хвощ лучний, хвощ болотний, хвощ багновий, хвощ лісовий.

В життєвому циклі хвощів іде чергування двох поколінь: гаметофіту та спорофіту, який домінує. Спорофіт має кореневище, стебло розчленоване на вузли і міжвузля. У вузлах розміщуються бічні гілочки. Листки дрібні, розташовані мутовчато, охоплюючи стебло у вигляді трубочки. Ріст стебла вставний (у вузлах) і верхівковий.

Хвощі рівноспорові рослини. З спор розвиваються одностатеві гаметофіти. Запліднення обов’язково з участю води.

Хвощ польовий, особливості будови та процесів життєдіяльності.

Хвощ польовий росте на кислих ґрунтах і відомий як бур’ян, засмічує поля і луки. Це трав’яниста рослина, стебло якої просякнуте кремнеземом (в клітинах епідерми), тому хвощ дуже жорсткий та неїстівний для більшості тварин.

В життєвому циклі переважає нестатеве покоління (спорофіт - 2n). Його будова: має розвинене кореневище з додатковими коренями, від якого відходить не галузистий, не асимілюючий, спороносний пагін (весняний), на верхівці якого є стробіл з спорангіями. У спорангіях утворюються (n) спори, які дозрівають, випадають у ґрунт і проростають у заростки – одностатеві гаметофіти. Гаметофіти (n) – це самостійно існуючі зелені пластинки з ризоїдами, на яких розвиваються статеві органи і статеві клітини на одному заростку. В антеридіях дозрівають сперматозоїди, на іншому в архегоніях – яйцеклітини. Сперматозоїд по воді потрапляє до