Через 8-10 діб від початку захворювання спостерігається подальше зростання НСТ-тесту на 54,3%, ФАЛ на 55,5% і при цьому показники ППН і ППЛ зростали відповідно на 200 і 300% у периферичній крові хворих на пневмонію порівняно з контрольними. Це дає змогу висловити думку про те, що поліморфно-ядерні лейкоцити беруть активну участь в механізмах неспецифічного захисту при ГП. Крім того їх функціональний стан дозволяє характеризувати ступінь запального ураження легенів, а також визначити стан неспецифічних механізмів імунологічного захисту при пневмонії в різні періоди її розвитку.

Схильність організму до різних запальних процесів в легенях та особливостей їх клінічного перебігу пов’язані як відомо зі станом імунної системи. Тому визначення вмісту Т і В-лімфоцитів у крові хворих на пневмонію у різні періоди її формування, дозволить певною мірою визначити імунологічний статус пацієнта. Так нами виявлено, що ранній та середній періоди захворювання не відзначалися суттєвими змінами вмісту Т і В-лімфоцитів у крові хворих на ГП (ці показники не відрізнялися від рівня величин здорових осіб). Натомість дослідження хворих через 8-10 діб від початку захворювання дозволило встановити, що вміст Т-лімфоцитів знижувався на 33,2%, а рівень В-лімфоцитів зростав на 63,6% порівняно з контролем, що свідчить про стимуляцію гуморальної та пригнічення клітинної ланки імунологічного захисту.

Проведені дослідження, які присвячені вивченню вмісту Т і В-лімфоцитів у крові хворих на пневмонію в залежності від площі запального ураження в легенях, показали, що ці показники змінюються різноспрямовано. Так при крупозній пневмонії спостерігається зниження Т-лімфоцитів на 21,4% та підвищення вмісту рівня В-лімфоцитів на 54% в порівнянні з контролем, а при вогнищевій пневмонії показники Т-лімфоцитів також знижувались на 19,1%, а В-лімфоцитів не відрізнялись від контрольних величин.

Таким чином одержані нами результати мають значення не тільки для визначення окремих ланок патогенезу ГП, оцінки стану специфічної ланки імунітету, але і можуть служити підґрунтям для призначення імунокоригуючої терапії на певних етапах формування захворювання.

Отже дана наукова робота є клініко-експериментальним дослідженням, яке виконано на різних ієрархічних рівнях (клітинному, органному, системному та організмовому) організму, доводить участь неспецифічних та специфічних (імунних) клітинних та гуморальних механізмів у патогенезі пневмонії в різні періоди її розвитку.

Фактичний матеріал дозволяє з’ясувати важливе значення процесів пероксидації ліпідів у патогенезі ГП в ранні, середні та пізні періоди розвитку захворювання, визначити провідну роль функціонального стану прооксидантної і антиоксидантної ферментативної систем у формуванні пневмонії, а також поширити уявлення про неспецифічні та специфічні механізми пошкодження та захисту при ГП в різні періоди розвитку захворювання в залежності від статі хворого та площі запального ураження легень.

ВИСНОВКИ

У роботі наведене теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної наукової задачі, яка полягає в поліпшенні діагностики пневмонії шляхом дослідження функціонального стану неспецифічної резистентності організму, клітинної та гуморальної ланок імунної системи, а також прооксидантно-антиоксидантної системи в патогенезі пневмонії, в залежності від періодів розвитку захворювання, площі запального ураження легень та статі хворого.

1. Встановлена провідна роль прооксидантних та антиоксидантних процесів в патогенезі формування пневмонії, залежність їх стану від періодів розвитку захворювання, площі запального ураження легень і статі.

2. Активність прооксидантно-антиоксидантної системи відповідно змінювалась в залежності від періоду формування пневмонії. У ранній період (1 доба) спостерігається збереження функціональної рівноваги про- і антиоксидантних систем; в середній період (4 доба) – пригнічення активності ферментативної ланки антиоксидантної системи (переважно у самців); в пізній період розвитку захворювання (10 доба) відбувається поступове відновлення функціональних можливостей АОС (цей процес активніший у самок ніж у самців).

3. У хворих на ГП спостерігаються глибокі порушення функціонального стану прооксидантної та антиоксидантної систем у різні періоди її розвитку. Ранній період характеризувався активізацією процесів ПОЛ та компенсаторним підвищенням активності супероксиддисмутази і каталази; середній період супроводжувався подальшим накопиченням продуктів ПОЛ та помірним зниженням активності ферментів АОС; пізній період захворювання характеризувався найвищим ступенем пероксидації ліпідів, а показники активності СОД і каталази знаходилися на рівні контрольних величин.

4. Доведена пряма залежність показників перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантної активності від площі запального ураження легень та статі хворого. У хворих на крупозну пневмонію чоловіків спостерігалась більш висока ступінь інтенсифікації процесів ПОЛ та суттєвіше пригнічення ферментативної ланки антиоксидантного захисту.

5. Виявлена участь неспецифічних і специфічних клітинних та гуморальних імунних механізмів в патогенезі гострої пневмонії в різні періоди розвитку хвороби в залежності від площі запального ураження легень. Визначено зниження рівня Т-лімфоцитів та зростання вмісту В-лімфоцитів у крові хворих на ГП в пізньому періоді розвитку крупозної пневмонії, а в той час показники пошкодження нейтрофілів і лімфоцитів, фагоцитарна активність лейкоцитів, НСТ-тест суттєво змінювалися показники неспецифічного захисту поступово у всі періоди захворювання як при вогнищевій та крупозній пневмоніях з перевагою у пізні періоди останньої.

6. Активізація процесів ПОЛ у хворих на ГП відіграє суттєву роль у ініціюванні гіперферментемії, гіпернатріємії та гіпокаліємії, і відбиває наявність цього універсального патогенетичного механізму пошкодження легень в різні періоди розвитку захворювання. Вищезазначені метаболічні зсуви є важливими об’єктивними критеріями оцінки та прогнозування клінічного перебігу ГП і ефективності запровадженої терапії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Поліянц І.В. Функціональний стан прооксидантно-антиоксидантних систем у сироватці крові щурів при гострій пневмонії на четверту добу після інтраназального з?