Реферат: Педагогічний процес в позашкільних закладах
Гуртки працюють постійно. Вони охоплюють учнів, які цікавляться певною галуззю знань (наприклад, гурток юннатів, математики, літературний гурток та ін.).
Індивідуальні позакласні заняття школярів надзвичайно різноманітні: учні самостійно ведуть спостереження над різними явищами природи, проводять досліди, читають художню і науково-популярну літературу, створюють колекції, навчаються грати на музичних інструментах, малювати тощо.
Індивідуальна форма організації позашкільної і позакласної роботи пов’язана як з масовою так і з гуртковою. Гурток часто дає своїм членам індивідуальні завдання: вести спостереження на метереологічному майданчику, виготовити певний прилад та ін.
У практику шкіл і позашкільних закладів міцно увійшла така форма роботи, як зустрічі із знатними людьми.
У позашкільних закладах також проводяться вечори для учнів тієї чи іншої вікової групи.
Важливими формами позакласної і позашкільної роботи є екскурсії, прогулянки, походи.
Ці форми мають спільну рису: учні виходять за межі школи чи позашкільного закладу.
Якщо такий захід розв’язує переважно освітні, пізнавальні завдання, він називається екскурсією, якщо він має на меті головним чином зміцнення здоров’я і організацію дозвілля школярів - це прогулянка. Якщо ж проведення заходу пов’язане з переборенням певних труднощів (наприклад, більш-менш тривалі переходи пішки), - це похід.
Школи і позашкільні заклади широко практикують зокрема туристичні походи та екскурсії.
Важливу роль у позакласній і позашкільній роботі відіграють різні форми змагань учнів. Змагання викликають живий інтерес у школярів, сприяють піднесенню загального тонусу життя колективу, а через те практикуються у різних галузях позаурочної роботи.
У змаганнях здебільшого виступають кілька колективів, що борються за досягнення вищих результатів з певного виду діяльності. Можуть бути й індивідуальні змагання та конкурси між учнями.
Видами масових змагань, що проводяться протягом більш-менш тривалого часу, є олімпіади та спартакіади.
Практикуються олімпіади з окремих навчальних предметів, та олімпіади художньої самодіяльності. Спартакіадами називають великі змагання з багатьох видів спорту. Бувають спартакіади внутрішкільні, районні, міські, обласні, республіканські.
§ 2 Методи позакласної і позашкільної роботи
У позакласній і позашкільній роботі застосовуються всі ті дидактичні матеріали, методи, що і в навчальному процесі. Але в самому застосуванні їх є певна специфіка, яка виявляється в орієнтації на самостійну діяльність учнів та на залучення до роботи з школярами громадськості.
Як і під час масових заходів, так і на заняттях гуртків, часто використовується розповідь. Але на уроках розповідає учням сам вчитель, а в позашкільній роботі з розповіддю виступають не лише педагоги, а й запрошені особи, батьки, а також і самі учні.
Метод бесіди застосовується при використанні різних форм позакласної і позашкільної роботи.
Бесіда, як форма роботи, присвячується спеціальній темі, має на меті з ’ ясувати учням певне коло питань, збудити в них відповідальні почуття, при чому проводитись вона може різними методами.
Досить широко в позашкільній і позакласній роботі використовуються доповіді. Наприклад, на заняття гуртків з доповідями можуть виступати самі учні, вчителі або запрошені громадські діячі, учні.
Не рідко застосовується і метод демонстрації. Школярам демонструють кінофільми, діафільми.
Велике місце в позанавчальних заняттях учнів посідають методи самостійного спостереження, дослідів, практичних робіт. На відміну від навчальних занять, в позакласній і позашкільній освітньо-виховній діяльності спостереження, досліди, практичні роботи більш індивідуальні і відкривають широкий простір для творчої ініціативи дітей.
Отже, методи позакласної і позашкільної роботи будучи в загальних рисах спільними з дидактичними методами, мають свою специфіку.
Керівна роль педагога в позанавчальній роботі не знижується, але головна його функція тут полягає в тому, щоб організувати і спрямувати самостійну діяльність учнів.
Розділ ІІІ. Діяльність організатора позакласної і позашкільної роботи
Посада організатора позакласної і позашкільної виховної роботи (на правах заступника директора школи) введена в середніх школах з 1966р.
В обов ’ язки організаторів позакласної та позашкільної роботи входить планування позакласної виховної роботи і контроль за її здійсненням; налагодження за допомогою педагогічних колективів, учнівського активу різнобічної позакласної і позашкільної роботи учнів; надання методичної допомоги вчителям і класним керівникам, учнівському активу в постановці позакласної і позашкільної роботи, безпосереднє керівництво одним із її напрямків; участь у проведенні найбільш важливих загальношкільних та міжшкільних виховних заходів; широке використання установ культури і громадськості в організації дозвілля учнів.
Організовуючи позакласну та позашкільну роботу, вчителі повинні створювати якнайбільший простір для самодіяльності дітей. Це не тільки не знижує керівної ролі вчителя, а, навпаки, підвищує значення педагогічного керівництва.
У процесі позакласної та позашкільної роботи, керівник намагається частіше радитись з учнями, які мають відчувати себе господарями свого колективного життя.
Педагог заздалегідь продумує питання, виробляє власну точку зору на нього, але учням відразу він цього не відкриває, даючи їм змогу висловити свою думку, свої пропозиції.
До активної участі в кожному масовому заході, в кожному занятті гуртка, керівник повинен залучати якнайбільшу кількість школярів.
Працює керівник не тільки з усім колективом, а й з кожним учнем, добираючи цікаві та посильні завдання, поступово їх ускладнюючи.