Реферат: Переваги та недоліки показників ВНП та ВВП

частина споживацьких та інвестиційних витрат, у тому числі і державних, витрачається на товари та послуги, які були імпортовані, тобто вироблені за кордоном. Очевидно, такі витрати не відображають виробничої активності національної економіки. Для того щоб уникнути завищення загального об’єму виробництва, об’єм імпорту потрібно виключити з ВВП.

Для цього потрібно порахувати різницю між експортом та імпортом в поточному році, що і буде чистим експортом. Чистий експорт товарів та послуг, таким чином, визначається як величина, на яку закордонні витрати на продукти національного виробництва перевищують національні витрати на закордонні продукти. Чистий експорт може бути величиною як додатньою, так і від’ємною.

У Таблиці 3 зображено динаміку ВВП України, обчисленого видатковим методом.

Доходний підхід

Іншою стороною розрахунку ВВП є розрахунок по доходам. В доходну частину ВВП входить заробітна платня, рентні платежі, процент і прибуток. Однак, крім основних чотирьох складових у ВВП включають два види розподілу засобів, не пов’язаних з виплатою доходу. Це відрахування на споживання капіталу або амортизація і непрямі податки на бізнес. Виникають також ускладнення внаслідок того, що деяка частина заробітної плати, ренти і процента надходить до іноземців.

При обчисленні ВВП для означення різних видів видатків будемо користуватися формулою (7) та термінами, які були вжиті у цій формулі.

(7)

Заробітна плата найманих працівників

Ця найбільша категорія доходу містить, головним чином, платню, яку фірми і уряд виплачують тим, хто пропонує працю. Вона також містить низку дповнень до заробітної плати, зокрема, внески підприємств на соціальне страхування і у різноманітні приватні фонди пенсійного забезпечення, медичного обслуговування і допомоги на випадок безробіття для найманих працівників. Ці додатки до заробітної плати є частиною витрат для підприємця, пов’язаних з наймом робочої сили, і розглядаються як компонент загальних витрат компанії на заробітну плату.

Рента

Рента містить доходи, які отримують домогосподарства та фірми, що забезпечують економіку ресурсами власності. Прикладами ренти є щомісячні платежі орендарів землевласникам і щорічні орендні платежі фірм-наймачів за користування офісними площами. Валовий рентний дохід мінус амортизація позиченої власності – чиста рента.

Саме рентний дохід залишається після того, як з валового рентного доходу вираховано амортизацію.

Процент

Процент стосується виплат грошового доходу, який здійснює приватний бізнес постачальникам грошового капіталу. Він містить такі статті: виплата процентів домогосподарствам на заощаджувальний депозит, на сертифікати депозитів, на облігації корпорацій. Процентні виплати, що здійснює держава вираховуються з процентного доходу. Це стається внаслідок того, що ці проценти виплачуються у відповідь на залучення засобів на такі державні витрати, як національна оборона, різноманітні соціальні програми, перерозподіл доходів, тобто на не комерційні задачі державного управління.

Доходи некорпоративного сектора

Прибуток, розпадається на види рахунків:

одна частина називається доходом на власність, а друга – прибутками корпорацій. Дохід некорпоративного сектора стосується чисто доходу підприємств, що перебувають в одноосібній власності, а також партнерств. З прибутками корпорацій справа дещо складніша, вони розподіляють у декількох напрямках.

Прибутки корпорацій

1. Податки на прибутки корпорацій . На певну частину прибутку претендує уряд, який отримує її у вигляді податків на прибуток корпорацій.

2. Дивіденди . Частина прибутку корпорацій виплачується акціонерам у вигляді дивідендів. Ці платежі доходять до домогосподарств, які, зрештою, є власниками усіх корпорацій.

3. Нерозподілений прибуток корпорації . Та частина прибутку, що залишаяться після сплати податків на прибуток та дивідендів, називається нерозподіленим прибутком корпорації. Цей нерозподілений заробіток корпорацій разом з нарахуваннями на відновлення спожитого капіталу інвестується відразу або в

майбутньому на створення нових заводів чи купівлю устаткування, збільшуючи

реальні активи фірм-інвесторів.

Непрямі податки на бізнес

Коли ми додамо попердньо перелічені компоненти то отримаємо національний дохід, тобто весь дохід, зароблений на ресурси певного народу, всередині країни або закордоном. Щоб перейти від національного доходу до ВВП потрібно розглянути два види виплат, не пов’язаних з доходом, що входять у вартість загального обсягу продукції.

Перший вид витрат не пов’язаний з виплатою доходу, виникає через те, що уряд накладає певні податки, які називаються непрямими податками на бізнес. Ділові підприємства розглядають їх як витрати виробництва і, отже, додають до цін на продукти. Такі податки містять загальний податок з продажу, акцизи, податки з майна підприємств, ліцензійні платежі та митні збори. Ці проценти непрямого податку повинні бути виплачені державі, перед тим як отримуваний дохід буде виплачений у вигляді заробітної плати, рентних платежів, процента і прибутку. Причому непрямі податки на бізнес є незаробленим доходом, оскільки держава не вносить ніякого вкладу в обмін на надходженя від цих податків. Потрібно слідкувати за тим, щоб непрямі податки на бізнес виключались при

розрахунку загального обсягу доходів, створеного в поточному році. Частина вартості річного виробництва відображають непрямі податки, які перекладаються на споживачів через високі ціни на товари. Ця частина вартості не є заробітною платою, орендною платою, процентом та прибутком.

Амортизація

Другим видом витрат, непов’язаних з виплатою доходу, що входять до загального обсягу продукції є амортизація. Корисний період використання капітального устаткування набагато більший року. Фактичні видатки на купівлю капітальних благ та їх продуктивний строк служби не потрапляють в один і той ж період обліку. Щоб не допустити заниження прибутку, отже, і всього доходу в період купівлі та завищення прибутку, а також загального доходу в наступні роки. Окремі підприємства обчислють корисний строк служби устаткуваня і розподіляють сумарну вартість цього устаткування на увесь строк його служби. Щорічні відрахування, які показують обсяг капіталу, спожитого у ході виробництва в окремі роки

називають “амортизацією”. Амортизація – бухгалтерський запис, призначений для точного звіту про дохід у вигляді прибутку і, отже, про загальний дохід фірми в кожному році. Якщо ми хочемо обчислити величину прибутку і загального доходу в економіці, то потрібно врахувати в загальних доходах підприємницького сектора гігантські амортизаційні відрахування. Ці відрахування, які називаються відрахуваннями на споживання капіталу ідуть на купівлю капітальних благ, “спожитих” у процесі виробництва ВВП упродовж даного року. Ці відрахування і становлять різницю між валовими та чистими інвестиціями.

Виходячи з наших цілей значення цього виду витрат полягає в тому, що ця частина доходів підприємницького сектору не може використовуватися для розрахунків з постачальниками ресурсів. Частина цих доходів – а саме: частина вартості виробництва – є витратами виробництва, що зменшують прибуток компаній. Проте, на відміну від інших витрат виробництва амортизація не збільшує чийогось доходу. Мовою фізичних товарів і послуг споживання капіталу означає, що частину ВВП даного року потрібно відкласти для заміщення машин та устаткування, зношених у процесі виробництва. Отже, не весь ВВП можна спожити як дохід суспільства, не зменшуючи при цьому запас виробничих потужностей.

У Таблиці 4 зображено динаміку ВВП України, обчисленого доходним методом.