Реферат: Підприємство як суб єкт та об єкт ринкової економіки

2) як ро­би­ти? (ви­зна­ча­єть­ся кон­ку­ре­н­ці­єю між ви­ро­б­ни­ка­ми (ко­ж­ний пра­г­не ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти но­ві­т­ні тех­но­ло­гії, ви­гра­ти ці­но­ву кон­ку­ре­н­цію і збі­ль­ши­ти при­бу­ток, зни­зи­ти ви­тра­ти ви­ро­б­ни­ц­т­ва);

3) для ко­го ро­би­ти? (ви­зна­ча­єть­ся спів­від­но­шен­ням по­пи­ту та про­по­зи­ції на ри­н­ках, фа­к­то­ра­ми ви­ро­б­ни­ц­т­ва (ро­бо­ча си­ла й за­со­би ви­ро­б­ни­ц­т­ва).

Ці ри­н­ки ви­зна­ча­ють рі­вень зар­пла­ти, ре­н­ти, від­со­т­ка і при­бу­т­ку, тоб­то дже­рел, із яких скла­да­ють­ся до­хо­ди. Ви­ро­б­ник уста­но­в­лює свої ці­ни, пе­ре­мі­ща­ю­чи свій ка­пі­тал у га­лу­зі з ви­со­ким при­бу­т­ком і, за­ли­ша­ю­чи не­ре­н­та­бе­ль­не ви­ро­б­ни­ц­т­во то­ва­ру. Усе це і ви­зна­чає, що ро­би­ти. При­бу­ток тут – ви­рі­ша­ль­ний фа­к­тор фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня ри­н­ко­во­го го­с­по­дар­с­т­ва.

Від­по­ві­д­но до форм вла­с­но­с­ті в Укра­ї­ні мо­жуть ді­я­ти під­при­єм­с­т­ва на­сту­п­них ви­дів:

1) ін­ди­ві­ду­а­ль­ні , за­сно­ва­ні на осо­би­с­тій вла­с­но­с­ті і на йо­го пра­ці (без на­й­ман­ня);

2) сі­мей­ні , за­сно­ва­ні на вла­с­но­с­ті й пра­ці гро­ма­дян од­ні­єїро­ди­ни, що про­жи­ва­ють спі­ль­но;

3) при­ва­т­не під­при­єм­с­т­во, за­сно­ва­не на вла­с­но­с­ті окре­мо­го гро­ма­дя­ни­на із пра­вом на­й­ман­ня ро­бо­чої си­ли;

4) ко­ле­к­ти­в­не , за­сно­ва­не на вла­с­но­с­ті тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву, чи ко­о­пе­ра­ти­ву ін­шо­го ста­ту­т­но­госу­с­пі­ль­с­т­ва;

5) дер­жа­в­не чи ко­му­на­ль­не , за­сно­ва­не на вла­с­но­с­ті ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­но-­те­ри­то­рі­а­ль­них оди­ниць;

6) дер­жа­в­не під­при­єм­с­т­во, за­сно­ва­не на ре­с­пу­б­лі­кан­сь­кій (за­га­ль­но­де­р­жа­в­ній) вла­с­но­с­ті;

7) спі­ль­не , за­сно­ва­не на ба­зі об'­єд­нан­ня май­на рі­з­них форм вла­с­но­с­ті (змі­ша­на фо­р­ма вла­с­но­с­ті).

У за­ле­ж­но­с­ті від об­ся­гівви­ро­б­ни­ц­т­ва, кі­ль­ко­с­ті ро­бі­т­ни­ків під­при­єм­с­т­во мо­же бу­ти ма­лим, се­ре­д­нім, ве­ли­ким. Ма­лі під­при­єм­с­т­ва – чи­се­ль­ні­с­тю до 200 пра­цю­ю­чих (у про­ми­с­ло­во­с­ті й бу­ді­в­ни­ц­т­ві), до 50 чо­ло­вік (В ін­ших га­лу­зях ви­ро­б­ни­чої сфе­ри), до 100 чо­ло­вік (у на­у­ці), до 25 чо­ло­вік (не­ви­ро­б­ни­ча сфе­ра), до 15 чо­ло­вік (роз­дрі­б­на то­р­гі­в­ля).

Під­при­єм­с­т­ва ма­ють пра­во по­єд­ну­ва­ти свою ви­ро­б­ни­чу, на­у­ко­ву і ко­ме­р­цій­ну ді­я­ль­ність і ство­рю­ва­ти на­сту­п­ні об'­єд­нан­ня:

1) асо­ці­а­ція – до­го­ві­р­не об'­єд­нан­ня, ство­ре­не з ме­тою по­стій­ної ко­ор­ди­на­ції го­с­по­дар­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті; асо­ці­а­ція не має пра­ва втру­ча­ти­ся у ви­ро­б­ни­чу ді­я­ль­ність ко­ж­но­го з її уча­с­ни­ків;

2) ко­р­по­ра­ція – до­го­ві­р­не об'­єд­нан­ня на ос­но­ві спо­лу­чен­ня ви­ро­б­ни­чих, на­у­ко­вих і ко­ме­р­цій­них ін­те­ре­сів із де­ле­гу­ван­ням окре­мих по­в­но­ва­жень, центра­ль­ним ре­гу­лю­ван­ням ді­я­ль­но­с­ті ко­ж­но­го з уча­с­ни­ків;

3) кон­со­р­ці­ум – тим­ча­со­веста­ту­т­не об'­єд­нан­ня про­ми­с­ло­во­го й ба­н­ків­сь­ко­го ка­пі­та­лу для до­ся­г­нен­ня за­га­ль­ноїме­ти;

4) кон­церн – ста­ту­т­не об'­єд­нан­ня під­при­ємств про­ми­с­ло­во­с­ті, на­у­ко­вих ор­га­ні­за­цій, транс­по­р­ту, ба­н­ків, то­р­гі­в­лі й ін. на ос­но­ві по­вної за­ле­ж­но­с­ті від од­но­го чи гру­пи під­при­єм­ців.

Ко­ж­не під­при­єм­с­т­во для ви­рі­шен­няза­дач, зв'я­за­них із ви­ро­б­ни­ц­т­вом і ре­а­лі­за­ці­єю то­ва­рів і на­дан­ням по­слуг, по­ви­нне бу­ти уко­м­п­ле­к­то­ва­но ви­зна­че­ною кі­ль­кі­с­тю лю­дей, зда­т­них ви­ко­ну­ва­ти ці ро­бо­ти. За­йня­ті су­с­пі­ль­ною пра­цею на під­при­єм­с­т­ві пра­ців­ни­ки, ін­же­не­ри й слу­ж­бо­в­ці утво­рять тру­до­ві ко­ле­к­ти­ви цих під­при­ємств. У по­лі­тич­но-­еко­но­мі­ч­но­му ро­зу­мін­ні тру­до­вий ко­ле­к­тив – це су­ку­п­ний пра­ців­ник під­при­єм­с­т­ва й од­но­ча­с­но су­б'єкт еко­но­мі­ч­них від­но­син, що здій­с­нює за­га­ль­ну ді­я­ль­ність у дер­жа­в­них, ко­ле­к­ти­в­них, ко­о­пе­ра­ти­в­них під­при­єм­с­т­вах, спря­мо­ва­ну на за­до­во­лен­ня як осо­би­с­тих, так і ко­ле­к­ти­в­них, су­с­пі­ль­них по­треб.

Тру­до­вий ко­ле­к­тив є скла­д­ною ор­га­ні­за­цій­ною й со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­ною стру­к­ту­рою, у ко­т­ру вхо­дять пра­ців­ни­ки це­хів, бри­гад і ін­ших під­роз­ді­лів під­при­єм­с­т­ва. Для ко­ор­ди­на­ції, по­го­дже­но­с­ті між ни­ми ство­рю­єть­ся від­по­ві­д­на си­с­те­ма управ­лін­ня.

Пе­ре­хід від ко­ман­д­но-­ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­ної си­с­те­ми управ­лін­ня до еко­но­мі­ч­них ме­то­дів на всіх рі­в­нях ви­ма­гає ши­ро­кої де­мо­к­ра­ти­за­ції всі­єї си­с­те­ми го­с­по­дар­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті, здій­с­нен­ня управ­лін­ня че­рез ін­те­ре­си, все­бі­ч­ну ак­ти­ві­за­цію пра­ців­ни­ків – чле­нів тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву. То­му ве­ли­ке зна­чен­ня має впро­ва­джен­ня на під­при­єм­с­т­ві са­мо­вря­ду­ван­ня.

Ідея са­мо­вря­ду­ван­ня тру­до­вих ко­ле­к­ти­вів зв'я­за­на з не­об­хід­ні­с­тю де­мо­к­ра­ти­зу­ва­ти си­с­те­му управ­лін­ня ви­ро­б­ни­чим про­це­сом на під­при­єм­с­т­ві. По­ки тру­до­вий ко­ле­к­тив не має до­ста­т­ніх по­в­но­ва­жень вла­с­ни­ка, він ли­ше ви­сту­пає в ро­лі ха­зя­ї­на, не бу­ду­чи ним ре­а­ль­но. І він не ста­не ним, до­ки не бу­дуть ану­льо­ва­ні всі ак­ти, що за­крі­п­лю­ють від­чу­жен­ня пра­ців­ни­ка від за­со­бів ви­ро­б­ни­ц­т­ва.

2) Ви­ди під­при­ємств. Ма­лі під­при­єм­с­т­ва та їх роль в еко­но­мі­ч­но­му про­гре­сі

В Укра­ї­ні в про­це­сі роз­де­р­жа­в­лен­ня еко­но­мі­ки най­ва­ж­ли­ві­шою со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­ною ме­тоює пе­ре­да­ча зна­ч­ної ча­с­ти­ни дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті тру­до­вим ко­ле­к­ти­вам. Це ос­но­в­ний шлях по­до­лан­ня від­чу­жен­ня тру­дя­щих від вла­с­но­с­ті на за­со­би ви­ро­б­ни­ц­т­ва й ре­зуль­та­тів пра­ці, від са­мо­го про­це­су пра­ці, від управ­лін­няви­ро­б­ни­ц­т­вом, від еко­но­мі­ч­ної вла­ди і т.д.

За­ко­на­ми Укра­ї­ни ви­зна­че­ні три ос­но­в­них ви­ди під­при­ємств: дер­жа­в­не, ко­ле­к­ти­в­не й ін­ди­ві­ду­а­ль­не. При цьо­му остан­ня гру­па має можливість ство­рен­ня ін­ди­ві­ду­а­ль­но­го, сі­мей­но­го і при­ва­т­но­го під­при­єм­с­т­ва.

Як­що більш ши­ро­ко роз­гля­ну­ти да­не пи­тан­ня, то мо­ж­на ви­ді­ли­ти на­сту­п­ні ви­ди під­при­ємств:

a) Оре­н­д­ні й ко­ле­к­ти­в­ні

Оре­н­да – пе­р­вин­ний ме­ха­нізм роз­де­р­жа­в­лен­ня вла­с­но­с­ті, за­сібутво­рен­ня й мно­жен­ня ко­ле­к­ти­в­ної вла­с­но­с­ті.

Від­по­ві­д­но до до­го­во­ру дер­жа­ва мо­же пе­ре­да­ва­ти на 10-15 ро­ків в оре­н­ду за від­по­ві­д­ну пла­ту в тим­ча­со­ве ко­ри­с­ту­ван­ня і во­ло­дін­ня тру­до­во­му ко­ле­к­ти­ву під­при­єм­с­т­ва, ви­ро­б­ни­чі фо­н­ди й обо­ро­т­ні ко­ш­ти. В оре­н­д­но­му під­при­єм­с­т­ві за­сно­в­ни­ком йо­го стає тру­до­вий ко­ле­к­тив, що ре­єст­ру­єть­ся як ор­га­ні­за­ція оре­н­да­рів, тоб­то як са­мо­стій­наюри­ди­ч­наосо­ба.

Оре­н­да – рі­з­но­вид го­с­по­дар­сь­ко­го роз­ра­ху­н­ку, при цьо­му оре­н­дар під­при­єм­с­т­ва має пра­во са­мо­стій­но роз­по­ді­ля­ти го­с­по­дар­сь­кий роз­ра­ху­н­ко­вий до­ход, ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти йо­го на роз­ви­ток ви­ро­б­ни­ц­т­ва, со­ці­а­ль­ні не­ста­т­ки й опла­ту пра­ці за сво­їм роз­су­дом (оре­н­да – фо­р­ма го­с­по­да­рю­ван­ня, а не вид вла­с­но­с­ті). Оре­н­да – це фі­к­со­ва­на оре­н­до­да­в­цем ве­ли­чи­на, уста­но­в­ле­на пла­та оре­н­да­рем на ви­зна­че­ний пе­рі­од.