Реферат: Пилип Орлик і Козацька Конституція 1710 року

Закінчується Конституція текстом присяги гетьмана Орлика, в якій він зобов’язується незмінно виконувати всі пункти, зазначені в Конституції, дбати про розширення прав та вольностей військових, зберігати шану до осіб заслужених, а до ворогів, грунтуючись на “артикулах правних”, справедливість.

Таким є основний зміст “екзильної конституції”, яка ніколи не набрала чинності і залишилася “як покажчик того рівня політичної думки, якого досягнули українські діячі з кругів Мазепи й Орлика.

Як бачимо, цей рівень був не просто дастатнім чи належним у порівнянні з недемократичним і неліберальним духом часу. Якщо порівняти ідеї, висловлені в орликовій конституції, з тими ідеями, які превалювали в сусідніх державах, тоді ми можемо належно оцінити всю вагу цього документу. Україна, як одинокий острів, перебувала в океані західних і східних монархій, імперії, деспотів, де політична еліта в кращому випадку схилялася до ідеї “освідченого абсолютизму”. Лише Англія, Нідерланди та Швейцарія на той час втілювали принципи конституціоналізму в політичну й апрвову практику . Тому українська державність виявилась сильною передусім своїми ідеалами, які випередили на століття загальний суспільно-політичний розвиток у східно-європейському регіоні.

Висновки

Створив Пилип Орлик 1710 року щось вроді української конституції, що її начальною точкою була теза про незалежність України обох боків Дніпра від чужого панування. На чолі тої незалежної, української держави, мав станути гетьман, узалежнений від Генеральної Ради, зложеної з генеральної старшини, полковників і військових депутатів. Тричі в рік мав радити сейм, зложений з полкової й сотенної старшини та послів і представників запоріжського війська. Позатим Орликова конституція передбачала цілу низу реформ у ділянці верховної й виконавчої влади та в межах громадського устрою, прав та обов’язків козацької, міщанської та селянської суспільности. Взагалі вся конституція була пройнята широким демократизмом, що відбивав дуже різко на тлі політично-громадських умо життя тогочасної, східної Європи. Нажаль, як і гетьманство Орлика, була його конституція паперова, теоретична. Війти в життя не довелося ій так само, якіОрликові не вдалося справді засісти на гетьманському столі. Її вартість для історії чисто моральної натури – вона є тільки незреалізованим етапом розвитку української політичної думки.

Використана література

1.Велика історія України.- К. Глобус, 1993р.

2.Дорошенко Д. Нарис історії України. – Т.2.- - с.158

3.Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика 1710р. – К., 1994

4.Сушинський Б. Козацькі вожді України. - Одеса, 1998, с. 538 – 544

5.Угода та Конституція Пилипа Орлика // Розбудова держави. - № 5, 1992. – с.6

6.Яковенко Н. Нарис історії України. – К., 1997, с. 236 – 239