Реферат: Планування аудиту, перевірка фірми.
Власники, і насамперед колективні власники - акціонери, пайовики, а також кредитори, позбавлені можливості самостійно переконатися в тім, що всі численні операції підприємства, найчастіше дуже складні, законні і правильно відбиті в звітності, тому що звичайно не мають доступу до облікових записів, ні відповідного досвіду, і тому мають потребу в послугах аудиторів.
Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності підприємств і дотримання ними законодавства необхідно державі для прийняття рішень в області економіки й оподатковування.
Аудиторські перевірки необхідні державним органом, судам, прокурорам і слідчим для підтвердження вірогідності цікавлячої їхньої фінансової звітності.
Потреба в послугах аудитора виникла в зв'язку з наступними обставинами:
1) можливість необ'єктивної інформації з боку адміністрації у випадках конфлікту між нею і користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами);
2) залежність наслідків прийнятих рішень (а вони можуть бути дуже значні) від якості інформації;
3) необхідність спеціальних знань для перевірки інформації;
4) часта відсутність у користувачів інформації доступу для оцінки її якості.
Усі ці передумови привели до виникнення суспільної потреби в послугах незалежних експертів, що мають відповідні підготовку, кваліфікацію, досвід і дозвіл на право надання такого роду послуг. Аудиторські послуги - це послуги посередників, що установлюють вірогідність фінансової інформації.
Наявність достовірної інформації дозволяє підвищити ефективність функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати і прогнозувати наслідку різних економічних рішень.
1. Основні аспекти аудиту нематеріальних активів.
Нематеріальні активи — це умовна вартість об'єктів промислової та інтелектуальної власності, довгострокові вкладення у придбання об'єктів промислової та інтелектуальної власності, права на здійснення окремих видів діяльності, правам оренди будівель, споруд, приміщень, права власності на квартири, а також інші аналогічні майнові права, що визнаються об'єктом права власності конкретного підприємства і приносять йому доход або створюють умови для його одержання. До нематеріальних активів належать "ноу-хау" в (нові технології, технічні й інші рішення, що приносять вигоду у процесі господарської діяльності), ліцензії, торгові марки і ї товарні знаки, права на володіння землею, водними і природними ресурсами, придбані права на місце на товарній, фондовій біржах, до вартості яких входять усі затрати, пов'язані з практичним використанням переважно цього місця для самого підприємства.
Бухгалтерський облік нематеріальних активів, регулюється пп. 49—50 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 3.04.93 р., та п. 15 Вказівок з організації бухгалтерського обліку в Україні, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 25 від 7.05.93 р. Ведеться бухгалтерський облік нематеріальних активів за первісною вартістю, яка складається з фактичних витрат на придбання і витрат по приведенню їх до стану практичного використання.
Вартість нематеріальних активів, внесених акціонерами (засновниками) в рахунок їх вкладів до Статутного фонду підприємства, визначається за згодою учасників правління. На рахунку бухгалтерського обліку № 04 "Нематеріальні активи" відображують тільки витрати на нематеріальні активи, вартість активів, а не матеріальні об'єкти. Якщо нематеріальні активи одержано від інших підприємств або осіб безкоштовно, то їх вартість визначається експертним шляхом.
Надходження і оприбуткування будь-якого об'єкту нематеріальних активів на підприємстві мають підтверджуватися відповідними первинними документами, в яких наводяться детальна характеристика об'єкту, його первісна вартість, термін корисного використання, норми зносу (амортизації), місце, де буде використовуватися об'єкт. Об'єктами права інтелектуальної власності, що належать до нематеріальних активів, можуть бути:
1. Право власності на винахід. Документ, що підтверджує право власності, — патент.
2. Право власності на промисловий зразок. Патент.
3. Право власності на корисну модель. Патент.
4. Право власності на сорт рослин. Патент.
5. Право власності на товари і послуги. Свідоцтво.
6. Право власності на програми для ПЕОМ. Це право на публікацію, відтворення, розповсюдження та йищ дії по введенню до господарського обігу сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп'ютерних устаткувань, з метою одержання визначених результатів.
7. Право власності на науково-технічну інформацію, тобто результати науково-технічних, виробничих робіт та іншої науково-технічної діяльності, яка забезпечує їх відтворення, використання й розповсюдження.
8. Право власності на фірмову назву. Чинним законодавством визначаються права і обов'язки суб'єктів господарської діяльності, пов'язані з використанням фірмових назв, виробничих марок і товарних знаків, що належать до нематеріальних активів.
9. Право власності на базу даних. Право на публікацію, відтворення, розповсюдження та інші дії по введенню до господарського обігу сукупності даних (статей, розрахунків тощо), систематизованих для пошуку та обробки за допомогою ЕОМ.
До об'єктів права користування природними ресурсами належать:
1. Право користування надрами землі, а також розробка корисних копалин.
2. Право користування земельною ділянкою, а також право оренди земельної ділянки.
3. Право на користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище.