Реферат: Платежі за забруднення їх види та критерії нарахування
Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-еколо-
гічні особливості;
Кт = Кнас - Кф
Кнас – коефіцієнт, що враховує чисельність мешканців населеного пункту (табл. 1);
Кф –коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 2).
Таблиця 1. Коефіцієнт, що встановлюється залежно від кількості жителів населеного пункту
Чисельність населення, тис. чол. | Коефіцієнт |
До 100 | 1,00 |
100,1-250 | 1,20 |
250,1-500 | 1,35 |
500,1-1000 | 1,55 |
Понад 1000 | 1,80 |
Таблиця 2. Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
Тип населеного пункту | Коефіцієнт |
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з переважанням аграрно-промислових функцій (районні центри, поселення, села тощо) | 1,00 |
Багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (республіканські та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення) | 1,25 |
Населені пункти, віднесені до курортних | 1,65 |
*Якщо населений пункт має одночасно промислове і рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт 1,65.
Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин наведені в табл. 3
Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я
людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові, водні, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.
Таблиця 3. Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
Забруднююча речовина | Норматив збору, грн./т | Забруднююча речовина | Норматив збору, грн./т |
Азоту окисли | 87 | Кадмію сполуки | 633 |
Аміак | 16 | Марганець та його сполуки | 684 |
Ангідрид сірчистий | 86 | Озон | 86 |
Ацетон | 30 | Ртуть та її сполуки | 3668 |
Бенз(о)пірен | 110155 | Свинець та його сполуки | 3668 |
Бутилацетат | 18 | Сірководень | 278 |
Ванадію п’ятиокис | 300 | Сірковуглець | 181 |
Водень хлористий | 3 | Спирт н-бутиловий | 80 |
Вуглецю окис | 3 | Стирол | 632 |
Вуглеводні | 5 | Фенол | 393 |
Газоподібні фтористі сполуки | 214 | Формальдегід | 214 |
Тверді речовини | 3 | Хром та його сполуки | 2323 |
Нікель та його сполуки | 3490 |
Таблиця 4. Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами
залежно від класу небезпечності
Клас небезпечності | Норматив збору, грн. / т | Клас небезпечності | Норматив збору, грн. / т |
І | 619 | ІІІ | 21 |
ІІ | 142 | IV | 5 |
Таблиця 6. Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами
залежно від установлених орієнтовно небезпечних рівнів впливу
Орієнтовно небезпечні рівні впливу сполук, мг/м3 | Норматив збору, грн./т | Орієнтовно небезпечні рівні впливу сполук, мг/м3 | Норматив збору, грн. /т |
Менше 0,0001 | 26052 | 0,01-0,1 (включно) | 87 |
0,0001-0,001 (включно) | 2232 | 0,1-понад 10 | 3 |
0,001-0,01 (включно) | 308 |
Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі діючих базових нормативів плати за ці викиди та кількості використаного палива.
Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речо-
вин (Па.п. ) пересувними джерелами забруднення визначається за
формулою:
,
де Мі – річний обсяг використання палива і-го виду, т;
Нбі –базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються в результаті спалення 1т і-го палива, грн./т;
Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологіч-
ні особливості;
Кінд –коефіцієнт індексації.
Застосовують такі базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (табл.7-8).
Таблиця 7. Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
Види палива | Нормативи, грн./т |
Дизельне | 680 |
Бензин: | |
- етильований | 840 |
- неетильований | 510 |
Таблиця 8. Значення маси шкідливих речовин, які надходять в атмосферу
Шкідлива речовина | Маса викидів шкідливих речовин при використанні т/т пального | |
дизельного | бензину | |
Чадний газ | 0,6 | 0,1 |
Вуглеводні | 0,1 | 0,03 |
Оксиди азоту | 0,04 | 0,04 |
Бензопірен | 2,3 ∙ 10-4 | 1,0 ∙ 10-4 |
Оксиди сірки | 0,002 | 0,2 |
Сажа (кіпоть) | 5,8 ∙ 10-4 | 0,0155 |
Свинець | 3,0 ∙ 10-4 |
3. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
Платежі за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти компенсують економічні збитки від негативного впливу забруднених вод на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси.
До 1991 р. в Україні економічні санкції за скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти не застосовувалися. В 1992-1993 рр. Міністерством охорони навколишнього природного середовища затверджені “Базові нормативи плати за забруднення навколишнього природного середовища України” та “Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища”. Сьогодні ці нормативні акти є документами для регламентації, які визначають правові, організаційні та економічні умови функціонування механізму плати за екологічні порушення при водокористуванні.
При запровадженні базових нормативів плати за забруднення вод був значно скорочений (з 200 до 27) перелік визначених і встановлених раніше ставок плати. Речовини, які не ввійшли до цього переліку, визначаються за таблицею граничнодопустимих концентрацій (ГДК) у воді забруднюючих речовин та класу їх небезпечності. Це в свою чергу спонукало водокористувачів до розробки екологічних нормативів граничнодопустимих скидів (ГДС) забруднюючих речовин.
На сьогодні діють ставки базових нормативів плати за скиди забруднюючих речовин у поверхневі, територіальні і внутрішні морські води та у підземні горизонти, що наведені в табл. 9.
Таблиця 9. Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
Забруднююча речовина | Норматив плати, грн./т | Забруднююча речовина | Норматив плати, грн./т |
Азот амонійний | 57 | Свинець-іони | 1995 |
Жири, мастила | 183 | Сірковуглець | 35 |
Залізо загальне | 35 | СПАР | 69 |
Завислі речовини | 2 | Сульфати | 2 |
Кальцій-іони | 0,7 | Феноли | 2,75 |
Магній-іони | 0,7 | Формальдегід | 1,1 |
Марганець-іони | 35 | Фосфати | 45 |
Масло солярне | 1995 | Фосфор | 28 |
Миш’як | 1995 | Фтор | 172 |
Нафта і нафто-продукти | 334 | Хлориди | 2 |
Нікель і сполуки нікелю | 344 | Хром-іон тривалентний | 35 |
Нітрат-іони | 5 | Ціаніди | 344 |
Нітрит-іони | 279 | Цинк-іони | 344 |
Розмір платежів за скиди забруднюючих речовин визначається за формулою: