Реферат: Платежі за забруднення їх види та критерії нарахування

Де Млі – обсяг скидання і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

Мпі – обсяг понадлімітного скидання і-ої речовини, т;

Нбі – норматив збору за тонну і-ої речовини, грн./т;

Крб – регіональний (басейновий) корегуючий коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства (табл. 10);

Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скидання забруднюючих речовин;

Кінд – коефіцієнт індексації

Базові нормативи плати за скидання забруднюючих речовин у природні води встановлюються на підставі їх граничнодопустимої концентрації, відносної агресивності та оцінки економічного збитку від шкідливої дії. Затверджуються Міністерством екології України за погодженням з Міністерством економіки та Міністерством фінансів України.

Таблиця 10. Регіональні (басейнові) коефіцієнти

Басейни морів та річок Коефіцієнт Крб
Азовське море 2
Чорне море 2
Дунай 2,2
Тиса 3
Прут 3
Дністер 2,8
Дніпро (від кордону України – до м. Києва) 2,5
Дніпро (від Каховського гідровузла до Чорного моря) 2,2
Прип’ять 2,5
Західний Буг та ріки басейну Вісли 2,5
Десна 2,5
Південний Буг та Інгул 2,2
Ріки Кримського півострова 2,8
Сіверський Донець 2,2
Міус 2,2
Кальміус 2,2

Значення показника Млі дорівнює річному обсягу скиду і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, а показника Мпі – річному обсягу понадлімітного скиду (фактичний скид мінус ліміт). Ліміти скидів забруднюючих речовин визначаються для підприємств з урахуванням граничнодопустимих обсягів скидів по кожному інгредієнту і доводяться до них як тимчасово погоджені величини скидів забруднюючих речовин по кожному інгредієнту в тоннах за рік.

Нормативи плати за скиди забруднюючих речовин – це розмір плати за 1 т конкретної речовини. За скиди забруднюючих речовин в межах визначених лімітів встановлюються базові нормативи плати і коефіцієнти, що враховують територіальні екологічні особливості. За понадлімітні скиди встановлюється підвищений розмір плати на підставі базових нормативів плати, коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні особливості, і коефіцієнтів кратності плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин. Коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди встановлюється радами народних депутатів базового рівня (село, селище, місто) в межах від 1 до 5. При відсутності на підприємстві затверджених лімітів плата за скиди стягується як за понадлімітні.

Платежі підприємств за скиди забруднюючих речовин у межах лімітів відносяться на собівартість продукції, а частина загальної суми, що припадає на понадлімітне забруднення, здійснюється за рахунок доходів підприємства.

Визначення платежів за розміщення відходів. Платежі за розміщення відходів у навколишньому середовищі компенсують економічні збитки від негативного впливу відходів на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні, рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту. Складовими розміру платежів за розміщення відходів унавколишньому середовищі є:

- плата в межах установлених лімітів розміщення згідно з дозволами на розміщення відходів у навколишньому середовищі;

- плата за перевищення лімітів розміщення відходів.

Величина збору за розміщення відходів (Прв ) визначається за
формулою:

,

Де Млі – річна маса відходів і-го типу в межах ліміту, т;

Мпі – обсяг понадлімітного розміщення відходів і-го виду, т;

Кн –коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів – 5;

Нбі –базовий норматив плати за розміщення 1т відходів і-го виду в межах ліміту, грн./т (табл. 11);

Кm – коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів (табл. 12);

Ко – коефіцієнт, який враховує характер устаткування місця розміщення відходів (табл. 13).

Сума збору за забруднення навколишнього природного середовища має обчислюватися платником самостійно щокварталу зростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору і корегуючих коефіцієнтів.

Таблиця 11. Класифікація відходів за токсичністю

Клас небезпечності відходів Ступінь небезпечності відходів Норматив збору, грн./т
І надзвичайно небезпечні 89
ІІ високонебезпечні 3
ІІІ помірно небезпечні 1
IV малонебезпечні 0,3

Таблиця 12. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів

Місце (зона) розміщення відходів Значення коефіцієнта
В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них 3,0
За межами населених пунктів (на відстані понад 3 км від них) 1,0

Відповідно до інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища затверджується такий порядок розподілу зібраних екологічних зборів:

Таблиця 13. Коефіцієнт, що враховує характер обладнання сховища для відходів

Характер обладнання місця розміщення відходів Значення коефіцієнта
Спеціально створені місця складування (полігони), які забезпечують захист атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення 1,0
Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення
атмосферного повітря або водних об’єктів
3,0
Місця неорганізованого складування (без відповідного дозволу) 10,0

20 % – на окремі рахунки в місцеві фонди охорони навколиш-нього природного середовища, що створюються в складі сільських, селищних, міських бюджетів;

50 % – на окремі рахунки в місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, що створюються в складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів;

К-во Просмотров: 167
Бесплатно скачать Реферат: Платежі за забруднення їх види та критерії нарахування