Реферат: Податкова політика

Мета здійснення реформ податкової системи та оптимізації податкової політики полягає у збільшенні державних доходів та зменшенні пов’язаних із збором податків витрат, а також задіяні сприяючої економічному зростанню функції податків.

Одним з головних питань є розширення бази оподаткування таким чином, щоб структуру податків можна було спростити, а ставки податків зменшити й за рахунок цього коригувати існуючі в економіці перекручення через неправильне оподаткування.

Останнім часом Кабінетом Міністрів України було здійснено ряд заходів стосовно розширення бази оподаткування. Головними з них є наступні:

- скасування звільнень від податку на додану вартість товарів критичного імпорту;

- припинення врахування індивідуальних заяв про надання податкових пільг;

- скасування податкових пільг для підприємств з іноземними інвестиціями та обмеження пільгового оподаткування підприємств, розташованих в спеціальних економічних зонах; заборона реструктуризації податкової заборгованості, її списання та відстрочки сплати податків.

В період системної трансформації та переходу до ринкових відносин в Україні одним з вагомих чинників, що гальмують економічне зростання, є надмірне податкове навантаження на товаровиробників. Використання на нинішньому етапі розвитку економіки переважно фіскальної функції податків дозволило забезпечити зростання доходів бюджету, необхідних для виконання державою притаманних їй функцій та зобов’язань, але не в змозі вирішити проблему сприяння розвитку виробництва засобами податкової політики.

Вагомим кроком у справі удосконалення оподаткування і зменшення податкового навантаження на товаровиробників є запровадження Податкового кодексу. Позитивний вплив на економічне зростання можуть справити такі елементи податкового реформування, як зниження та уніфікація ставок податків на прибуток підприємств та прибуткового податку з громадян, зменшення кількості місцевих податків та переліку товарів, що обкладаються акцизним збором; зменшення рівня оподаткування доходів з капіталу; скасування збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних шляхів загального користування. У 2002 році передбачається скасування зборів до ряду інших позабюджетних фондів — інноваційного, на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, а також відрахувань від амортизації для державних підприємств.

Вказані заходи в разі їх реалізації сприятимуть збільшенню прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, і розширенню можливостей інвестування виробництва та поповнення оборотних коштів. Завдяки цьому реформування системи оподаткування справлятиме вплив на економічний розвиток країни.

Аналіз податкових надходжень до бюджету свідчить, що найбільша їх частка (76,4%) в структурі доходів складається з наступних податків: податку на додану вартість (33,5%), прибуткового податку з громадян (17,6%) і податку на прибуток підприємств (25,3%).

Як видно з таблиці, обсяг податкових надходжень по відношенню до ВВП за підсумками 1999 року знизився до 19,8% (у 1995 р. цей показник складав 22,2%). Слід відмітити, що збільшення (абсолютне і відносне) є характерним, насамперед для непрямих податків. Зокрема, якщо у 1995 році акцизний збір складав 0,7% ВВП, то у 1999 році він становив вже 1,4%. Проте для податку на додану вартість характерна протилежна тенденція: за період, що аналізується, він скоротився з 8,3% ВВП до 6,6% ВВП. В складі прямих податків певні зрушення у бік зростання стосувалися в основному прибуткового податку з громадян, який збільшився з 2,9% ВВП у 1995 році до 3,5% ВВП у 1999 році. В цілому у порівнянні з 1995 р. питома вага прямих податків зменшилась на 3,7 відс. пункту, тимчасом як питома вага непрямих податків зросла з 9,2 до 10,4%.

Враховуючи, що обсяг непрямих та найвагоміша частина прямих податків формують переважну частку доходів бюджету, доцільно зосередити дослідження саме цих податків, напрямів їх впливу на фінансово-господарську діяльність підприємства, конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників, а отже і на економічне зростання в цілому. Що стосується прибуткового податку з громадян, то проблемним питанням є обґрунтування такого рівня оподаткування особистих доходів, який би сприяв зростанню зацікавленості у праці та збільшенню доходів в легальному секторі. Загальне зростання доходів працівників, підвищення в їх складі частки оплати праці складає основу платоспроможності попиту і є вагомим чинником економічного зростання.

Дані таблиці 1 свідчать, що в структурі податків переважають непрямі, які складали у 1999 році 40,3% загальної суми доходів консолідованого бюджету. Прямі податки, які охоплюють податок на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян, податок на землю та інші ресурси, складали 36,1% доходів бюджету.

Переважання непрямих податків призводить до зростання внутрішніх цін, внаслідок чого продукція вітчизняних товаровиробників стає неконкурентоспроможною, скорочується її реалізація та погіршується фінансовий стан підприємств. Виходячи з цього, проблемним питанням податкової політики є подальше удосконалення структури податків шляхом пошуку оптимальних співвідношень різних видів податків, визначення їх впливу на економічний розвиток реального сектору та економіки в цілому.

Суттєвою проблемою системи оподаткування в Україні, на яку вказує більшість вчених-економістів, є надання пільг. У 1998 році кількість пільг досягла 200 тис. одиниць, через що до бюджету не сплачено 29,8 млрд. грн., або 127,5% від загальної суми податкових надходжень. Пільги надаються на основі майже півсотні законодавчих актів, в тому числі не лише податкових законів, але й постанов уряду, указів Президента. Відсутні чіткі критерії надання пільг, не опрацьовані методи контролю за цільовим використанням коштів, що додатково формуються у підприємств в зв’язку з наданням пільг.

Дискусійною і дуже важливою для дослідження впливу податків на розвиток економіки є проблема рівня оподаткування. Вона розглядається в працях багатьох економістів, однак все ще не знайдено достатньо ймовірного вимірювача податкового навантаження. В окремих роботах вимірювачами податкового тягаря є самі ставки, частка чистих податків у ВВП (що охоплює податки на продукти, виробництво і імпорт), рівень податків в розрахунку на одного зайнятого на душу населення, частка податків у виручці від реалізації продукції, обсяг чистих податків, відображених в національних рахунках, де крім податків на продукти, виробництво і імпорт враховуються податки на доход і майно, а також податки на заробітну плату.

Для оцінки придатності ?