Реферат: Податкове навантаження в Україні
o Індикатор економічної поведінки домашнього господарства;
o Стратегії розвитку виробництва, його структури та процесів нагромадження.
Рівень податкового навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб є важливою характеристикою податкової політики держави, оскільки здійснюючи податкове регулювання економіки, держава шляхом зміни обсягу податкових надходжень, кількості податків, їхніх видів і ставок, форм і методів оподаткування, застосування податкових пільг може суттєво впливати на процеси розподілу і перерозподілу ВВП між окремими секторами економіки, регіонами, верствами населення і на цій основі забезпечити їх поступальний розвиток та позитивні зрушення у виробничій і соціальній сфері у підвищенні життєвого рівня населення.
Найбільш значний внесок у розвиток теоретико – методологічних засад визначення рівня податкового навантаження та на яких базуються при розробці ідеалів оптимального оподаткування, внесли як західні, так і вітчизняні науковці різних часів: А.Сміт, Д.Рікардо, Дж. Локк, Дж.Ст. Мілль, А. Вагнер, А.Пігу, Дж.М.Кейнс, П.Самуельсон, А.Лаффер, В. Лєбєдєв, Д. Львов, Ф. Лассаль, І Озєров, Г.Джордж, А. Соболєв, М. Тургенєв, Б.Болдирєв, В. Федосов, В. Суторміна, Д. Чернік, М. Кучерявенко, Л.Шаблиста та інші.
У науковій літературі зміст поняття „податкове навантаження” („податковий тиск”, „податковий тягар”) тлумачиться з двох позицій, зокрема: безпосереднього впливу податкових важелів та сукупності податкових платежів на економіку країни в цілому та доходи юридичних і фізичних осіб. Це поняття разом з іншими категоріями науки про податки утворює смислове ядро термінології оподаткування, яке увібрало в себе уявлення про граничні межі оподаткування в національній економіці.
Визначення податкового навантаження з точки зору безпосереднього впливу податкових важелів базується на застосуванні порівняльної характеристики ставок основних податків, податкових пільг (часткове або повне звільнення від оподаткування, надання податкового кредиту, дотацій, що в свою чергу забезпечує перерозподіл податкового тиску з одних платників на інших), техніки оподаткування (наприклад, застосування авансових платежів, які передбачають сплату податку платником до отримання реального результату, відповідно до якого він повинен сплачуватися, що посилює навантаження на платника).
Тлумачення податкового навантаження з точки зору ступеня впливу загальної суми всіх податкових платежів передбачає зіставлення їх з обсягом ВВП національної економіки.
Зміст і межа податкового навантаження не є чимось незмінним. До чинників, що визначають зміст і межу податкового навантаження (верхню та нижню межу) в країні відносяться: ступінь розвитку ринкової економіки та масштаби і форми державного регулювання; рівень соціально - економічного розвитку національної економіки та рівень життя населення; напрямки використання державних доходів; внутрішня і зовнішня політика держави; соціально - культурні традиції населення, рівень розвитку податкової культури.
Але центральну частину поняття про податкове навантаження становить система соціально – економічних відносин, які виникають між державою і платниками податків з приводу розподілу та перерозподілу частки ВВП.
Таким чином, межа податкового навантаження – це умовна точка в оподаткуванні, при якій досягається оптимальна як для платників, так і для державної скарбниці частка ВВП, що перерозподіляється через державний бюджет.
![]() |
?????????? ????????, ?? ?? ?????? ???? ????????? ???????????? ?? ??????? ???????? ????????? ???????? ???????????? ????????? ?? ?????????????? ? ??ᒺ???? ?????????????? ?? ???????????? ??????????, ????? ????? ?????????? ????? ???? ?????????????????? ??????????? ?????????. ???? ??? ?????? ?????????? ?????????? ?????????? ?? ??????? ?????????? ??????????? ???????????? (?????????, ?????????? ?????????? ?????? ? ???????? ????????) ?????? ??????????? ???? ????, ???? ???? ??????? ?????????? ???? ??????? ?????? ????????, ?? ? ???? ????? ???????? ?? ????????? ?????????? ??????????. ???? ?????????? ???? ??????? ???????????? ? ???????? ??????? ????????????? ??????????? ??????? ???????? ? ???????? ????? ?????? ???????? (???.1.1.1)
Обсяг податкових надходжень до бюджету
Рис. 1.1.1 Крива Лаффера
На графіку відображено зв’язок між податковими ставками (ta, tb, tc), та бюджетними надходженнями (Ga, Gb). Геометричне розміщення точок демонструє можливий варіант поєднання ставок оподаткування і обсягів податкових надходжень до бюджету.
Точка А відповідає оптимальній ставці податку (ta), при якій бюджет отримує найбільші надходження (Ga).
У точці В при податковій ставці tb, що більша за оптимальну, як і в точці С при податковій ставці tc, що менша за оптимальну, бюджет отримує однаково менші надходження.
Графічне зображення яскраво свідчить, що збільшення податкових надходжень до бюджету може бути забезпечене лише до певного рівня податкового навантаження (рівня податкових ставок) при подальшому його підвищенні обсяги бюджетних надходжень будуть навпаки зменшуватися, оскільки високий рівень оподаткування здійснює дестимулюючий вплив на діяльність суб’єктів господарювання. А перехід до помірного оподаткування (базова ставка менша від максимально можливої) дасть позитивні результати через певний проміжок часу. Перш за все зростуть доходи платників податків, а це в свою чергу сприятиме зростанню сукупного попиту та сукупної пропозиції, заощаджень та інвестицій, ділової активності, зайнятості населення, а звідси і збільшенню податкових надходжень. Логіку такого зв’язку можна формалізувати таким чином:
↓ t → ↑ D → ↑ AD → ↑ AS → ↑ S → ↑ I →↑ L → T
де t – податкова ставка на доходи;
D – доходи платників податків;
AD – сукупний попит;
AS – сукупна пропозиція;
S – заощадження домогосподарств;
I – реальний обсяг інвестицій;
L – зайнятість населення;
T – податкові надходження.
Вимоги до методики виміру рівня податкового навантаження:
o Визначення структури ПН як на юридичних, так і на фізичних осіб;
o Відносна універсальність підходу до визначення рівня ПН ;
o Визначення ефективності функціонування виробництва залежно від рівня ПН:
o Порівняльний аналіз із рівнем ПН в інших країнах світу;