Реферат: Походження назв міст і сіл

Ще важче розкривається значення назви міста Чернігів. У «Повісті временних літ» місто згадується в записах 907 р. Історики кажуть, що місто було засновано ще раніше — десь у VIIст. У XI—XIIст. Чернігів був уже центром Чернігівського князівства. Вважається, що назва міста походить від чоловічого імені Черніг (ЧернЬгь), у свою чергу, утвореного від прикметника чорний. А от кому належало це ім'я чи прізвисько — сказати неможливо, ос­кільки давалося це ім'я місту в дуже віддалені від нас часи. Легенди й перекази пов'язують назву міста то з іме­нем князя Чорного, який уславився в боротьбі з хозарами; князював він десь у VII ст., то з іменем гордої княгині Чорної (за іншими переказами її звали Цорна), яка кинулася з вікна високого терема й розбилася насмерть, щоб не потрапити до рук загарбників. Ще гадають, ніби Чернігів звучало колись Сернігів — від слова серна,—бо багато їх водилося у навколишніх лісах. Указували й на те, що неподалік від міста є Чорна гора, можливо, місто дістало назву від неї. Все ж переважна більшість дослідників схиляється до думки, що назва міста походить від власного імені Черн'Ьгъ, а от кому воно належало — ми, мабуть, так ніколи й не дізнаємося.

Так само немає вірогідного пояснення до назви старовинного міста Фастів. (Вперше воно згадується в 1390 р.). Суфікс -ів свідчить, що це мав би бути присвійний прикметник, утворений від власного імені: можливо, це місце належало комусь, чиє ім'я або прізвисько було Хвасгь. Існує переказ, нібито назва міста походить від слова хвости (лисячі, мабуть), яких, кажуть, багато лишилося тут після розгрому половців. За іншим переказом, Семен Палій, ходячи містом, розповідав, що власноручно знищив аж 700 польських загарбників — хвалився, хвастав-ся цим. Обидва перекази — лише спроба пояснити уже існуючу назву (приписати назві історію).

Від чоловічого імені й назва Васильків. Воно засновано князем Володимиром Святославичем у 988 р. і названо Василево — за іменем, яке було надано князевіВолодимиру після прийняття ним християнства. Як свідчать дослідники, князь Володимир у цьому місці серед лісу побудував мисливський терем і назвав новобудову — таку собі своєрідну тогочасну «дачу» — Веселеє Василево. З XIIст. місто має сучасну назву— Васильків.

Після всього сказаного можна й місто Н е с т е р і в (Львівська обл.) за аналогією розкласти на Нестор + їв і, чого доброго, прийти до висновку, що це місто належало Несторові-літописцю. А місто (раніше — Ж о в к в а) дістало назву Нестерів у 1951 р. на честь російського пілота П. М. Нестерова, який загинув біля цього міста під час першої світової війни.

А тепер повернемося до міста Миколаїв, про яке ми вже побіжно згадували.

Хоч неподалік від цього місця поселення були дуже давно (уже в VIст. н. е. на Бузькому лимані була грецька колонія Ольвія), проте саме місто Миколаїв з'явилося порівняно недавно. Назва його — це пам'ять про штурм Очакова, який завершився перемогою російських військ 6 грудня 1788 року — в день православного свята — святого Миколая, якого вважали покровителем моряків. Проте офіційне заснування міста датують 5 серпня 1790 року — коли спустили на воду перший фрегат «Святой Николай», збудований на Миколаївській верфі. Як бачимо, за формою назва міста — начебто також присвійний прикметник, але зовсім іншого — формального, а не реального — способу творення (не «Чиє місто?»).

Тепер подивимося на назви міст, які мають форму присвійних прикметників з суфіксом -їм: Ніжин, Хотин, Снятин, Пирятин, Рогатин, Козятин... Суфікс -ин тут відділити легко, а от імена — знову чудні, незнайомі, дивні.

Місто Пирятин (Полтавська обл.) вперше згадується в літописі 1154 р. як місто-фортеця. Назва, на думку дослідників, походить від чоловічого імені Пирята, скороченої форми імені київського боярина Пирогоста (XI— XIIст.). Значить: Пирогост — Пирята — Пирятин (город).

Місто Снятин (Івано-Франківська обл.) вперше згадується у 1158 р. Більшість учених вважає, що назва виникла від імені власника цих земель — воєводи Костянтина Сірославича, відомого воєначальника й боярина при дворі галицького князя Ярослава Осмомисла. В літописі ім'я воєводи подається як Кснятин, скорочено, мабуть, Кснята. Гадають, що саме від цієї короткої форми імені і суфікса -ин з'явилася спочатку назва міста — Кснятин, яка пізніше

Полтавщині, село Снітинка на Київщині.

Місто Хотин (Чернівецька обл.) теж дуже давнє: існує така думка, що його заснував у І ст. н. е. цар даків Котизон (Хотизон) і що від його імені пішла назва Хотин. Проте більшість дослідників вважає, що назва міста- походить від чоловічого імені з основою хоть — («велике бажання»); зменшена його форма — Хотимъ, повне ім'я цієї людини могло бути Хотим'Ьр'ь або Хот'Ьн'ь.

Місто Ніжин (Чернігівська обл.) уперше згадується в 1078 р. Одні дослідники ототожнюють Ніжин з літопис­ним Нежатином (Нежатина нива), інші — з містом Уненеж (уне — «краще», нєж — скорочена форма чоловічого імені). Хоч про цю давню назву збереглося багато цікавих легенд і переказів, етимологи і її виводять із скороченої форми чоловічого особового імені, в якому був корінь -нЬг-.

Тепер ми можемо з великою мірою вірогідності вважати, що місто Гостятин належало людині або було засноване людиною на ім'я Гостята, Путятин — від імені Путята, Козятин — від імені Козята, Рогатин — від імені Рогата.

У кожного з названих міст є своя легенда, часом кілька їх — красивих, поетичних. А все тому, що в народі давно вже забулися імена, які ми тут з вами «реставрували», а бажання якось пояснити назву рідного міста збуджує уяву й народжує легенди, які найчастіше розминаються з правдою, хоч часом і ходять дуже близько біля неї. Ось, наприклад, легенда про назву міста Рогатин: колись навколо теперішнього Рогатина був глухий, дрімучий ліс. Під час полювання в лісі заблудила дружина князя Ярослава Осмомисла. З лісової хащі її вивів на дорогу олень-рогач. На тому місці, де княгиня побачила оленя, князь Ярослав звелів побудувати терем, навколо якого поступово й виросло місто Рогатин. Як бачимо, в легенді олень-рогач, у дослідників — ім'я Рогата, а в основі обох слів — ріг.

Щоб у вас не склалося враження, що в наших предків було обмаль способів творення назв, пригадаємо ще деякі — не схожі на попередні, ну, хоча б такі, як Берислав і Богуслав.

Історія міста Берислав (Херсонська обл.) така: воно засноване на початку XVст. (це була спочатку литовська фортеця й державна митниця, відома під назвою Вітовтової). У 1450 р. пониззя Дніпра захопили турки і збудували на цьому місці укріплення Кази-Кермен («Дівоча форте­ця»). У 1695 р. російська армія та українські козацькі полкиспільними зусиллями взяли фортецю. На її руїнах було засновано місто Берислав, у назві якого виразно проступає наказ — Бери славу! Назва — на честь здобуття фортеці. Місто Богуслав (Київська обл.) відо