Реферат: Політична реформа, що призвела до зміни правового статусу Президента України: за і проти
· Призначає голів судів та їх заступників.
Конституційна реформа істотно удосконалила політичну систему України. Зміна акцентів у системі державно-владних рішень і способу формування представницьких органів, а також розподіл контрольних повноважень у системі держаної влади обумовили необхідність пошуку не лише форм взаємодії між політичними діячами, а й досягнення домовленостей щодо правил і наслідків такої взаємодії. На мою думку, в цьому полягає її найбільше значення.
Отже, практика доводить, що сам вибір тієї чи іншої форми державного правління не є запорукою консолідації демократії. Реалізація положень Конституції потребує наявності належного рівня правової культури та політичної волі вищих посадових осіб держави.
Список використаних джерел
1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141
2. Про внесення змін до Конституції України. Закон України №2222–VIвід 8 грудня 2004 р.
3. Про Кабінет Міністрів України. Закон України №514–Vвід 21 грудня 2006 р.
4. Футей Б. Становлення правової держави в Україні : 1991 – 2005 рр. Підручник, 2-е видання, перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2005 р.;
5. Кудряченко А.І. «Місце інституту президентства в контексті оновлення політичної системи України» // Стратегічні пріоритети. - 2006. - №1. - с. 5
6. Кудряченко А.І. «Інститут президентства в сучасній політичній системі України» // Україна : Стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки. - 2006. - с. 82
7. Ковриженко Д., Замніус В., Котляр Д. «Конституційна реформа: пошук балансу влади»//Часопис Парламент. - №2. - 2003 р.
8. Гальчинський А.С. «Проблемні питання політичної реформи»//Урядовий кур’єр. - 22травня 2003.
9. Політреформа внесла в наше життя політичний хаос//День. – 2006. - №173.
10. Інститут парламентської відповідальності уряду в Україні за змістом Конституції України в редакції від 8 грудня 2004 року /Р. Мартинюк //Вісник правових наук України. – 2007. - №4. – с. 84-91.